Зображатимемо графічно розмірний цеп, при якому напрями векторів розмірів характеризують вплив ланок на замикаючу ланку.
Якщо збільшувати розмір і замикаючу ланку збільшуватиметься, то напрям векторів повинне збігатися, а якщо буде замикаюча ланка зменшуватися, то вектора скеровуємо в протилежну сторону ( дивися малюнок 2.5).
Малюнок 2.5 – Розмірний цеп валу № 4
Графічне зображення розмірного цепу дає спроможність підсумовувати допущення замикаючої ланки за допомогою таблички, куди зведені відхилення допущень збільшуючих і зменшуючих ланок, при цьому відхилення векторів, що мають напряму вправо від бази розмірного цепу занотовуємо в табличку із своїми знаками і в графу свого знаку, а відхилення векторів, що мають напрям справа наліво до тієї ж бази, занотовують в табличку із зміненими знаками|.
Таблиця 2.1 – Відхилення розмірів векторів розмірного цепу валу
№ розміру | Величина відхилення «плюс» | Величина відхилення «мінус» |
1 | 2 | 3 |
А1 | 0,1 | 0 |
А2 | 0,1 | 0 |
А3 | 0,1 | 0 |
А4 | 0,3 | 0,3 |
А5 | 0,2 | 0 |
А6 | 0,1 | 0 |
А7 | 0,2 | 0 |
А8 | 0,1 | 0 |
А9 | 0 | 0,2 |
А10 | 0 | 0,2 |
А11 | 0,2 | 0 |
А12 | 0,1 | 0 |
А13 | 0,1 | 0 |
А14 | 0 | 1,5 |
1,6 | 2,2 |
Тоді розмір і відхилення розмірів замикаючої ланки будуть рівними
3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Розробка технологічного процесу розбирання верстата із застосуванням нормування табличним методом
Швидкий і якісний ремонт верстата багато в чому визначається правильною підготовкою.
До складу підготовчих робіт слід включити:
- розбирання верстата і промивку його деталей;
- складання дефектних відомостей із наступною розробкою технічної документації;
- підготовку інструментів для ремонту;
- підготовку запасних частин, тобто деталей які підлягають заміні при ремонті.
Перед розбиранням верстата необхідно ознайомитися із його устроєм, встановити призначення і взаємодію окремих вузлів і деталей. Якщо зовнішнім обстеженням верстата не можна з'ясувати устрій і призначення деяких його вузлів і деталей, то необхідно ознайомитися із наявними інструкціями і кресленнями і лише потім цього приступати до розбирання.
До початку розбирання верстата необхідно:
- розрахувати площу біля верстата, достатній для нормальної роботи слюсарів-ремонтників і для правильного укладання деталей, знятих з верстата, а також кантівки їх;
- перевірити наявність необхідних для роботи справних стропов пристосувань;
- забезпечити необхідну кількість підкладок стелажів для укладання знятих деталей;
- підготувати викрутки, вибивання, знімачів, підставки, розпірки, тару для деталей;
- підготувати підйомні устрої;
- провести необхідні перевірки;
- відключити електропроводи, що почувають верстат, і ізолювати їх кінці;
Під час розбирання верстата при знятті кожної деталі потрібно:
- уміти на око визначати становище центру тяжіння деталі;
- відкріпляючи деталь передбачити напрям її переміщення;
- при розбиранні кріпильних деталей верстата враховувати, що деякі деталі потім зняття частини кріплення можуть на кріпленнях, що залишилися, опинитися в нестійкій рівновазі і навіть впасти приймати запобіжні засоби;
- зняті при розбиранні верстата деталі промити, протерти і укласти в ящики або на стелажі, не нагромаджуючи їх одну на іншу, аби при збиранні всі потрібні деталі були під рукою;
- наперед розробити спосіб строповки деталей;
- керуватися складальними кресленнями, які додаються виготівником;
- технічною документацією по ремонту верстата, що поставляється заводом відповідно до «Єдиної системи ППР».
Трудомісткість ремонтних операцій (робіт) залежить від виду і складності ремонту, від конструкції і технологічних особливостей, а також розмірів обладнання і класу точності.
По цих ознаках визначається тривалість ремонтного циклу.
Для мілких верстатів (масою до 10 т) рекомендується така структура ремонтного циклу
К – О – М – О – М – О – С – О – М – О – М – О – С – О – М – О – М – О – К
Середня тривалість ремонтного циклу для мілких і середніх верстатів складає близько 30.000 робочих годин; при цьому ремонтний цикл для двозмінної роботи буде 90 місяців. Період між проміжними оглядами (ремонтний період) – 10 місяців, між оглядами – 5 місяців. Трудомісткість і міра складності ремонту верстата оцінюється категорією складності ремонту. За еталон прийнятий токарно-гвинторізний верстат моделі 1К62 з|із| висотою центрів 200 мм і міжцентровою відстанню 1000 мм. Йому привласнена 11-а категорія складності. Номер категорії складності ремонту дорівнює числу одиниць ремонтної складності, які характеризують обсяг робіт при капітальному ремонті.
Вся трудомісткість ремонту консольно-фрезерного верстата зводитися в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 – Трудомісткість капітального ремонту верстата моделі 6М13П
Найменування операції | Розряд роботи | Трудомісткість Н/час | |
1 | 2 | 3 | |
Підготовка верстата до ремонту | 3 | 15,1 | |
Розбирання верстата на вузли | 3 | 25,6 | |
Ремонт станини | 4 | 38,1 | |
Ремонт коробки подач | 4 | 34,2 | |
Ремонт коробки швидкостей | 4 | 83,2 | |
Ремонт коробки перемикання | 4 | 18 | |
Ремонт консолі | 4 | 64,1 | |
Ремонт столу з санчатами | 4 | 48,2 | |
Ремонт хобота | 4 | 14,7 | |
Ремонт реверсу | 4 | 15,1 | |
Ремонт шпинделя | 4 | 13,4 | |
Ремонт маховиків і кожухів | 3 | 8,15 | |
Ремонт притискних планок і важелів, кронштейнів, вилок | 3 | 8,1 | |
Спільна збірка верстата | 4 | 39,5 | |
Випробування і перевірка верстата | 5 | 17,4 | |
Роботи забарвлень | 2 | 10,2 | |
Разом на ремонт верстата | 453,1 |
Категорія ремонтної складності обладнання рівна
Приймаємо рівною .
Маршрутний технологічний процес розбирання верстата на вузли приведений в комплекті документації ремонту.
3.2 Розробка технологічного процесу розбирання ремонтованого підвузла валу № 4
До початку розбирання підвузла необхідно підготувати виробничий площу, достатній для нормальної роботи слюсарів-ремонтників. Для розбирання підвузла бажано мати окремі стелажі, на які укладають деталі потім із промивки. Перед розбиранням підвузла необхідно приготувати інструменти і пристосування, застосування яких виключає спроможність псування придатних деталей. Перед розбиранням підвузла необхідно ознайомитися із його устроєм і вивчити його конструкцію, способи кріплення окремих деталей, встановити порядок і способи розбирання.
При розбиранні підвузла слід керуватися такими правилами:
- різьбові сполуки необхідно змочити керосином, після чого розгойдати легкими ударами молотка (з алюмінієвою або мідною насадкою) і відвернути;
- кріпильні деталі складати в окрему тару: при цьому болти, для зручності наступних робіт, складаються із надягнути шайбами і наверненими зграями;
- при розбиранні сполук деталей, що вимагають фіксації розташування відносно один одного, виробляти їх таврування, та не на робочих поверхнях;
- роз'ємні сполуки, посаджені із натягом, розбирати за допомогою знімачів і вибивань;
- при демонтажі підшипників кочення зусилля потрібно докладати до туго посадженого кільця.
При розбиранні вузла необхідно суворий стежити за відповідною послідовністю. Ця послідовність і називається технологічним процесом.
При розбиранні підвузла валу необхідно:
- користуватися тільки справним інструментом;
- забороняється застосовувати прокладення і нарощувати джерела;
- використовувати переносні лампи напруженням не більше 36 Ст.
При розбиранні вузла слюсарем низької кваліфікації або у випадку якщо немає технологічного процесу, необхідно при розбиранні складати послідовність розбирання і чинити ескізи. Вузли особливо точних верстатів слюсарі з|із| низькою кваліфікацією повинні розбирати у присутності майстра або механіка. Маршрутний технологічний процес розбирання ремонтованого вузла зведений в маршрутну карту ремонту в комплекті технологічної документації.
3.3 Дефектація підвузла із складанням дефектної відомості
Під час цієї операції, що виконується з метою оцінки технічного стану деталі, вузла і машини загалом, виявляють дефекти і визначають спроможності дальшого використання деталей, необхідність їх ремонту або заміни. При дефектації встановлюють: знос робочих поверхонь, тобто зміна розмірів і геометричної форми деталей; наявність тріщин, сколовши, пробоїн, подряпин, задирів і т.п.; залишкові деформації у вигляді згину, переносу; зміна фізико-механічних властивостей внаслідок дії температури, вологи і ін. Дефектацію промитих і просушених деталей виробляють потім їх комплектації по складальних одиницях, яку потрібно виконувати акуратно і уважно. Кожну деталь спочатку оглядають, потім відповідним ТГ перевірочним і вимірювальним інструментом контролюють її форму і розміри. В окремих випадках перевіряють взаємодію даної деталі з іншими, зв'язаними із нею, аби встановити, що доцільніше – її ремонт або заміна нової. В процесі дефектації користуються різними способами для всебічного обстеження деталей і виявлення різних дефектів: