Волокна природного походження (стр. 5 из 5)
Попередній прочісувач включає дві пари живлячих валиків 14 і 15, що очищувальний валик 16 і прийомний валик 19, відбійний валик 18, сміттєву поличку 17, передаючий валик 20, головний барабан передпрочісу 21 з чотирма робочими парами 22, 23, три щіткових валики 24, 28, 29, два знерепіювальні валики 27 з відбійними валиками 26 і сміттєвими поличками 25.
Усі перераховані робочі органи, крім щіткових валиків, обтягнуті пильчатою стрічкою. Під валиками і головним барабаном установлені колосникові ґрати. Передпрочісувач цього апарата і три знерепіюючих прилади типу Мореля забезпечують гарне очищення волокон від сміттєвих домішок.
При взаємодії прийомного валика з живильними валиками і барабана попереднього прочісувала з робочими парами здійснюється розтаскування великих клаптиків волокон на більш дрібні. При цьому реп'яхові й інші сміттєві домішки в більшому ступені оголюються, що сприяє більш легкому їх відділенню від волокон двома наступними за головним барабаном приладами Мореля.
Відбійні валики і колосникові ґрати завдяки своєму близькому розташуванню до робочих органів вибивають з волокон бур'янисті домішки: колосникові ґрати перешкоджають у той же час випаданню прядимих волокон.
Чесання здійснюється на двох чесальних машинах, встановлених одна за іншою. Перша чесальна машина VІ включає головний барабан 32, п'ять пар робочих і знімних валиків 30, 31, бігун 34 з надбігунником 33 і підбегунником 35, знімний барабан 36 і перегінний валик 37. Біля першої пари робочих і знімних валиків установлена бур'яниста поличка [10].
Перша чесальна машина зв'язана з попереднім прочісувачем щітковим валиком 29, що знімає волокна з останнього валика попереднього прочісувачем і передає їх головному барабанові чесальної машини. Головний барабан, взаємодіючи з робочими парами, здійснює поділ пучків волокон аж до відділення волокон друг від друга, перемішування, часткове розпрямлення й орієнтацію волокон.
Бігун служить для підняття волокон, що залягають між голками барабана, на поверхню барабана, він підготовляє волокна для їхнього переходу на знімний барабан. Завдяки наявності бігуна виключається швидке забивання головного барабана волокнистим матеріалом.
Знімний барабан здійснює знімання волокон з поверхні головного барабана і додаткове прочісування волокон. Однак не усі волокна переходять з головного барабана на знімний, частина їхній залишається на головному барабані і знову бере участь у процесі чесання, змішуючи зі знову підвідними волокнами щітковим валиком 29.
Під головним барабаном і перегінним валиком установлені колосникові ґрати 45, що сприяє виділенню бур'янистих домішок і зменшує випадання прядимих волокон під машину.
Друга чесальна машина VІІ служить для ще більш ретельного поділу пучків на окремі волокна, для перемішування, очищення, часткового розпрямлення й орієнтації волокон. Друга чесальна машина має ті ж робочі органи, що і перша. Робочі органи цієї машини обтягнуті голчастою стрічкою більш високого номера і виконують ті ж функції, що і на першій машині.
Останнім робочим органом другої чесальної машини є знімний гребінь 40. Роблячи коливальні рухи до 1000 коливань у хвилину, гребінь знімає волокна у виді рівномірного тонкого кантику - ватки зі знімного барабана 38 другої чесальної машини. За допомогою лійки, що збирає, 41 цей кантик перетвориться в стрічку, що виводиться з машини валиками 42 і стрічкоукладчиком 43 укладається кільцями в таз 44.
Чесальні машини, застосовувані в гребінному прядінні, відрізняються одна від іншою конструкцією попередніх прочісувачів, пристосувань для видалення реп'яхових і інших бур'янистих домішок, розмірами робочих органів, конструкцією випускних механізмів. Усі чесальні машини закриті кожухами 39. Для чесання грубої гребінної вовни, що має волокна більшої довжини, застосовують машини з великими діаметрами робочих і знімних валиків, що забезпечує створення більшої дуги прочосу.
У залежності від конструкції випускних приладів стрічка, одержувана в результаті чесання, може намотуватися в клубок, укладатися в таз або випускатися на транспортер-річку, загальний для декількох чесальних машин.
Рис. 7. Клубковий прилад чесальної машини
Схема клубкового приладу чесального апарата приведена на мал. 7. Кантик ватки, що сходить зі знімного барабана, лійкою 1 перетвориться в стрічку, що відводиться ущільнюючими валиками, 2, проходить ущільнюючу лійку 3 і намотується в клубок 4 накопичувальними валиками 5. Валикам 5 повідомляється обертальний рух і бічний зворотно-поступальний рух, завдяки чому досягається хрестоподібне намотування стрічки.
Чесальні машини агрегують зі стрічковою машиною в потокову лінію ПЛ1-Ш (мал. 8). Стрічка, що виходить з формуючої лійки 1 чесальної машини, проходить через плющильні валики 2 і направляється в живлячі валики 3 компенсатори 4. З компенсатора стрічка проходить через кільце 5, напрямний ролик 6 і надходить у прийомні валики 7 конвеєра 8, на якому формується потік стрічок, що виходять із усіх чесальних машин. Цей потік, пройшовши направляючі валики 9, надходить у стрічкову двопільну машину 11, де послідовно проходить живильні циліндри 10, вимірювальні ролики 12 авторегулятора витяжки, передгребінну пару 13, гребінне поле 14 з ланцюговим приводом гребенів, витяжну пару 15, стрічкоукладник 16 і укладається в таз 17. У випадку використання такої потокової лінії в підготовці стрічок до гребнечесанню застосовують два переходи стрічкових машин замість трьох.
Рис. 8. Схема потокової лінії ПЛ1-Ш
Продуктивність чесального апарата складає 26- 60 кг/ч. Швидкість намотування стрічки залежить від навантаження на 1 м2 поверхні барабана.
У процесі чесання в гребінному прядінні виходять відходи: випади під машину, сдир, що знімається з робочих органів машин при їх чищенні, пух, поміть і безповоротні відходи. Загальна кількість відходів змінюється в межах 2,4-9 % маси суміші і залежить від якості вовни, її стану, стану голчастих і пильчатих поверхонь робочих органів чесальних машин і наявності ґрат під барабанами [10].
Якість стрічки, одержуваної в результаті чесання, визначають по відповідності її лінійної щільності нормативним даним.
Відхилення маси 1 пог. м стрічки від установленої по нормативах не повинне перевищувати ±2 г. Чистота прочосу визначається по наявності в стрічці мушок. Звичайно допускається не більш 20-30 мушок у 1 м стрічки.
ВИСНОВКИ
Натуральні волокна бувають рослинного, тварини, мінерального походження. Основною речовиною, що складає волокна рослинного походження, є целюлоза. Це тверде важко розчинна речовина, складається з ланок С6Н10О5. Крім целюлози в рослинних волокнах присутні воски, жири, білкові, барвні речовини й ін. Найбільш розповсюдженими з рослинних волокон є бавовна і льон.
Натуральні волокна тваринного походження: вовна, натуральний шовк. Вовна - волосяний покрив ссавців, що володіє прядильними якостями. Волокна вовни складаються з молекул природного білка кератину. Шовк - продукт виділення особливих шовковидільних залоз деяких комах (шовковичний шовкопряд, дубовий шовкопряд). Нитки натурального шовку складаються з полімерів природних білків фіброзну і серицину.
Стадії первинної обробки волокон включають в себе: попереднє очищення бавовни-сирцю від залишків листя, коробочок, гілок; відділення волокон від насіння; очищення волокон від пилу, дрібних домішок та пуху; пресування волокон у кіпки та їх упаковка; відправлення на бавовняно-прядильні підприємства.
Апаратна система переробки вовни має найкоротший виробничий цикл і складається з 4 процесів: пухління і тріпання; розщипування та змішування; чесання кардне; прядіння. Апаратна пряжа пухка, пушиста, товста і надає виробам з неї добрі теплозахисні якості. За апаратною системою переробляють в пряжу короткі волокна бавовни та вовни, очоси льону, відходи шовку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балашова Т.Д, Булушева Н.Е.. Новорадовская Н.С., Садова С.Ф. Краткий курс химической технологии волокнистых материалов. - М.: Лег. Пром., 1984. - 200 с.
2. Беркович Н. Ю. и др. Шерстоткачество. / Беркович Н. Ю., Любимов В. А., Каинков Н. П. - М., 1985.
3. Бузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. Материаловедение швейного производства: Учеб. для вузов. - 4-е изд., перераб и доп. - М., Легпромбытиздат, 1986
4. Войнаш Л.Г., Дудла І.О. та ін. Товарознавство непродовольчих товарів. Частина 2. – К.: НМЦ „Укросвіта, 2004. – 436 с.
5. Калмыкова Е.А. Материаловедение швейного производства: Учеб. Пособие. – Мн.: Выш. шк., 2001
6. Ковтун Л.Г. Химическая технология отделки трикотажных изделий. - М., 1989. – 232 с.
7. Ковтун. Л.Г. Технология отделки трикотажа. - М., 1990. – 400 с.
8. Кричевский Г.Е. Химическая технология текстильных материалов. Т.1., Т.2., Т.3. М.: И-во МГУ. 2000 - 2002.
9. Кричевский Г.Е., Корчагин М.В., Сенахов А.В. Химическая технология текстильных материалов. - М., 1985. – 640 с.
10. Липенков Я. Я. Оборудование и технология шерстопрядильного производства. - М., 1966.
11. Липенков Я. Я. Общая технология шерсти. - М., 1972.
12. Мальцева Е.П., Материаловедение швейного производства. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983
13. Протасова В. А. и др. Шерстопрядильное оборудование. / Протасова В. А., Панин П. М., Хутарев Д. Д. - М., 1980.
14. Патлашенко О.А. Матеріалознавство швейного виробництва. – К.: Арістей, 2007. – 288 с.