Спрощений підхід до розрахунку потужності
технологічно спеціалізованих виробничих одиниць в
умовах багатономенклатурного виробництва
Перший підхід - спрощений - не передбачає визначення виробничої потужності у фізичних виробах. Даний підхід широко використовується на практиці для техніко-економічного обґрунтування виробничого плану підприємства, однак він не дозволяє оцінити виробничий потенціал промислового підприємства. Суть підходу полягає в розрахунку й аналізі для кожної виробничої одиниці коефіцієнта використання його наявного ресурсу (Кв.р. ). В економічній літературі даний показник, розрахований для окремої групи устаткування, називають коефіцієнтом завантаження устаткування (К3), розрахований для окремого підрозділу основного виробництва (ливарного, складального та ін. цехів (дільниць) - коефіцієнтом використання його виробничої потужності (Кв.п.). У загальному вигляді розрахунок коефіцієнта використання наявного ресурсу здійснюється за формулою:
Кв.п =Рп / Рн,
Де Рп,Рн - величина потрібного і наявного ресурсу для даної виробничої одиниці.
Методику розрахунку потрібного і наявного ресурсів, що має специфічні особливості для окремих виробничих одиниць, наведено нижче.
На основі розрахованих коефіцієнтів робиться висновок про забезпеченість проектних обсягів виробництва продукції наявними ресурсами відповідних виробничих одиниць (цехів, дільниць, агрегатів, груп устаткування). Виробнича програма вважається обґрунтованою наявним ресурсом відповідної виробничої одиниці, якщо Ки.р. < 1.
Коефіцієнт завантаження агрегату періодичної дії (доменної і мартенівської печей, автоклава, хімічного агрегату, плавильної печей і т.ін.) в умовах багатономенклатурного виробництва визначається за формулою:
Кз = Тц * Σ ( Вкі* Vі) / Q * Фе* kв
де Вкі - вага комплекту лиття на і-ий виріб (деталекомплект), т; Vі - планований річний обсяг випуску і-го виробу (комплектів заготовок до і-го виробу) відповідно до проекту виробничої програми цеху, шт.
Приклад: На основі вихідних даних прикладу і даних табл. Визначаємо коефіцієнт завантаження (використання ресурсу) плавильної печі і робимо відповідні висновки щодо обґрунтованості виробничої програми даним ресурсом.
Річна програма випуску і нормативні витрати лиття на одиницю продукції
Показники | Од. вим. | Вироби | ||
А | Б | В | ||
Річна програма випуску виробів за проектом Нормативна витрата лиття на один машинокомплект | шт./рік т | 246 1,840 | 610 0,945 | 185 3,536 |
Коефіцієнт завантаження плавильної печі:
Кз = _2,8-(1,840*246+ 0,945-610 + 3,536*185) = 0,53
3,8*0,672*3488
Значення коефіцієнта завантаження (0,53) дозволяє зробити висновок про забезпеченість проектних обсягів виробництва продукції наявним ресурсом плавильної печі.
Коефіцієнт використання ресурсу складального цеху (дільниці) за умов стендового складання виробів в рамках 6а-гатономенклатурного виробництва:
Кв.р. = Σ * Sоді * tоді* Vі / Sв * Фр
де Sоді – площа,яку займає один стенд для складання і-того виробу, м2; tоді- нормативна трудомісткість складання одного виробу і-того виду,
Vі- плановий річний обсяг випуску і-го виробу відповідно до поекту виробництва програми цеху, шт.н-год.;
Спрощений підхід до розрахунку виробничої потужності технологічно спеціалізованого обладнання в умовах багатоно-менклатурного виробництва полягає в розробці й аналізі балансу завантаження обладнання провідного цеху (дільниці) у розрізі окремих його груп. З цією метою для кожної групи обладнання розраховується наявний і необхідний фонд часу. Наявний фонд часу визначається добутком середньорічної кількості обладнання й ефективного річного фонду часу одиниці обладнання. Необхідний фонд часу розраховується, виходячи з планованих обсягів виробництва продукції (відповідно до проекту виробничої програми підприємства) і нормованих верстато-годин по групах обладнання на одиницю виробу.
Коефіцієнт завантаження обладнання для кожної і-ої групи верстатів (Кз.) розраховується за формулою:
Кзj = Σ tодіj * Vі / Оj* Феj
де tодіj. - нормативна трудомісткість обробки одного детале-комплекта і-го виду, на j-ому обладнанні, н-год.; О- середньорічна кількість обладнання уїк групи, од.; Феj -річний ефективний фонд часу обладнання j-ї групи, год. На основі зіставлення наявного і необхідного фондів часу й аналізу коефіцієнтів завантаження по кожній групі обладнання роблять висновки: 1) про можливість збільшення виробничої програми (за наявності лишків фонду часу обладнання по всіх групах); 2) про скорочення виробничої програми (при дефіциті часу по всіх (або більшій частині) групах обладнання); 3) про наявність «вузьких місць» (при нестачі наявного фонду часу по одній чи декількох групах обладнання.
Розрахунок потужності технологічно спеціалізованих
виробничих одиниць в умовах багатономенклатурного
виробництва у фізичних виробах
Необхідність оцінки виробничого потенціалу промислового підприємства обумовлює необхідність розрахунку потужності виробничих одиниць у фізичних виробах, що входять до його складу. Для визначення потужності технологічно спеціалізованої виробничої одиниці у фізичних виробах в умовах багатономенклатурного виробництва виникають певні труднощі, пов'язані з необхідністю вибору структури розраховуваної виробничої потужності.
Наведений нижче алгоритм дозволяє розрахувати для будь-якої технологічно спеціалізованої виробничої одиниці потужність у фізичних виробах лля двох варіантів її структури:
♦ структури, тотожної структурі проекту виробничої програми підприємства (цеху, ділянки) у фізичних виробах;
♦ структури, тотожної структурі ресурсомісткості (трудомісткості) проекту виробничої програми підприємства (цеху, дільниці).
Алгоритм включає таку послідовність розрахунків:
1) виділяється виріб-представник, що має найбільшу питому вагу у виробничій програмі цеху, дільниці (чи будь-який інший виріб);
2) для кожного і-го виробу розраховується коефіцієнт при ведення (kпі):
kпі = Рі / Рп
де Рі -. нормативна питома витрата ресурсу відповідної виробничої одиниці на один виріб і-го виду (комплект заготовок, деталекомплект, виріб), (нормо-год.; м2-год; т та ін.); Рп - нормативна питома витрата ресурсу даної виробничої одиниці на один виріб-представник (комплект заготовок або деталекомплект-представник), (нормо-год.; м2-год; т та ін.).
3) визначається обсяг випуску і-ої продукції у виробах-представниках комплектах заготовок, деталекомплектах-представниках), (Vпі), шт.:
Vпі = Vі * kпі,
де Vі - планований річний обсяг випуску і-го виробу (деталекомплекта) відповідно до проекту виробничої програми підприємства, шт.;
4) визначається весь обсяг випуску продукції цеху (дільниці) у виробах-представниках (комплектах загото вок, деталекомплектах-представниках), (Vп), шт.:
Vп=Σ Vпі,
5) розраховується потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці (цеху, дільниці, групи обладнання) у виробах-представниках (комплектах заготовок, деталекомплектах-представниках), (ВПп), шт.:
ВПп = Рнз / Рп
де Рнз - загальний річний обсяг наявного ресурсу відповідної виробничої одиниці (потужність плавильної печі в тоннах металу; річний ефективний фонд часу групи устаткування в годинах; ресурс складального цеху (дільниці) у м2-год. і т.ін.).
6) визначається потужність (пропускна здатність) виробничої, одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталекомплектах), шт.:
а)питома вага продукції і-го виду в загальному обсязі на ведених до представника виробів (комплектів заготовок, деталекомплектів) (Уі), %:
Уі = Vпі /Vп *100,
б) потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталеком плектах), (ВПі), шт.:
ВПі = ВПп * Уі / Кпі*100
7) розраховується нормативна питома витрата ресурсу на один збірний виріб (збірний комплект заготовок, збірний деталекомплект), (Рзк), (нормо-год.; м2-год; т та ін.):
Рзк = Σ * Рі * Уі /100
8) визначається потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці в збірних виробах (збірних комплектах заготовок, збірних деталекомплектах), (ВПзк), шт.:
ВПзк = Риз / Рзк
9) розраховується потужність (пропускна здатність) виробничої одиниці у фізичних виробах (комплектах заготовок, деталекомплектах), (ВПі), шт.:
ВПі = ВПзк * Уі /100
Нижче наведений приклад використання розглянутого алгоритму для розрахунку потужності двох виробничих одиниць -групи токарних і свердлильних верстатів.
Приклад : На основі даних прикладу визначимо виробничу потужність (пропускну здатність) токарського і свердлильного устаткування в деталекомплектах-представниках та у фізичних деталекомплектах. В якості виробу-представника обраний виріб «Б», частка якого в загальному випуску продукції відповідно до проекту виробничої програми цеху складає 58,6% у фізичних виробах і 51,6% по трудомісткості.
Коефіцієнти приведення до виробу-представника «Б» по групі токарних верстатів дорівнюють: