Сертифікація продукції машинобудування (стр. 10 из 13)
= 
мм;t=
.в) по таблиці П.4 (додаток 3) значень параметра tТ, входом якої є число елементів вибірки n і задана довірча ймовірність Р (або рівень значущості α), знайдемо теоретичне або граничне значення параметра tТ і порівняємо його з обчисленим фактичним значенням параметра t.
Отже для n=20, Р=0,95 (α=1-Р=1-0,95=0,05) маємо tТ=2,623.
Критерієм анормальності результату спостережень Li є умова t
tТ. Оскільки не виконується ця умова 1,803 2,623, то елемент вибірки не виключається з розгляду.Обчислимо незміщену оцінку СКВ результату вимірювання відповідно до виразу.
(4.10) 
=0,01128 мм.Визначимо довірчі межі
випадкової складової похибки вимірювань з багатократними спостереженнями залежно від числа спостережень n у вибірці.Межі
довірчого інтервалу обчислюють за формулою. =±ts 
(4.11)де ts - коефіцієнт Стьюдента, який визначається на підставі розподілу Стьюдента (таблиця П.5, додаток 4) по заданій довірчій ймовірності Р або рівню значущості α і числу ступенів свободи ks=n-1.
Отже для ks=20-1=19 і Р=0,95 маємо ts=2,093.
=±2,093·0,01128=0,02362 мм.Визначимо довірчі межі
сумарної не виключеної систематичної складової похибки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями обчислюється за формулою. 
, (4.12) =±1,42·0,01128=±0,01602 мм.Визначимо довірчі межі
сумарної (повною) погрішності вимірювань з багатократними спостереженнями.Обчислення
основане на співвідношенні між СКО випадкової складової і довірчими межами невиключеної систематичної складової похибки вимірювань з багатократними спостереженнями. 
=1,42.При 0,8≤
≤8 довірчі межі сумарної похибки вимірювань з багатократними спостереженнями визначаються по формулі. 
Результат вимірювань з багатократними спостереженнями записується у вигляді:
(4.14);D=(91,71±0,04) мм, при Р=0,95.
5 ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Загальні питання охорони праці
5.1.1 Сучасне виробництво характеризується наявністю різноманітних енергетичних систем з небезпечними для оточуючого середовища та людини чинниками, складними технологічними системами із значною кількістю рухомих і ріжучих елементів, високими рівнями загазованості та пилу тощо. Навіть звичайна праця у бухгалтерії або у науковому відділі вже стає небезпечною для здоров’я працівника, тому що при цьому використовуються персональні обчислювальні машини (ПЕОМ), факси, ксерокси та інші прилади, без яких сучасна професійна діяльність неможлива, але всі вони мають високо небезпечні для людини фактори, які у відповідних умовах впливають негативно.
Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на охорону здоров'я й працездатності людини в процесі праці [1].
Охорона праці повинна здійснюватися на глибокій науковій основі, що становлять наступні умови: впровадження нової безпечної техніки, прогресивні методи організації праці й технології виробництва, комплексна механізація, застосування захисних засобів і пристосувань, що забезпечують зниження травматизму.
В умовах суцільної електрифікації особливого значення набуває проблема електробезпечності.
У даному розділі розглянуті питання охорони праці, щодо забезпечення безпечних умов під час науково-дослідницької роботи.
Для персоналу, який працює з електрообладнанням, найважливішим питанням охорони праці є електробезпека, яка являє собою систему організаційних і технічних засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного впливу.
Приміщення лабораторії відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом, оскільки відсутні висока вологість і температура, немає хімічно-активного середовища [2].
Однак варто дотримуватись вимог електробезпечності при експлуатації приладів, світильників, комп¢ютерів. В приміщенні знаходяться 1 комп’ютера, один принтер фірми Epson, один кондиціонер LG, які живляться від напруги 220 В.
Проводка в приміщенні схована, що зводить ризик одержання електротравми до мінімуму. Також використовується загальний контур заземлення всього будинку. Опір заземлення складає 3,4 Ом. Даний показник допустимий за нормативами. У приміщенні є 5 розеток напругою 220 В, які розташовані на відстані 0,7 м від підлоги.
Експлуатаційними заходами електробезпечності є дотримання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступних запобіжних заходів:
1 не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі;
2 ремонтні роботи проводяться тільки при виключеному живленні мережі.
5.1.2 Науково-дослідницька робота відбувається в лабораторії, геометричні розміри якої рівні: ширина 5,0 м, висота 3,0 м, довжина 5,0м. На одне працюючого по нормативах доводиться 6 м2 площі й 20 м3 обсягу [3].
Приміщення знаходиться на другому поверсі 2-х поверхового цегляного будинку. Будинок, у якому знаходиться приміщення, відноситься до II ступеня по вогнестійкості [4].
За характером навколишнього середовища приміщення відноситься до класу нормальних. До нормального відносять сухі приміщення, у яких відсутні ознаки, властиві приміщенням спекотним, пильним середовищем [5].
За способом захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу приймаємо перший клас захисту, тому що прилад має робочу ізоляцію й елементи заземлення. По пожежо-вибуховій небезпеці приміщення лабораторії характеризується наступними показниками:
а) категорія В – пожежонебезпечне, тому що характеризується наявністю твердих і спаленних речовин і матеріалів [6].
б) клас П-II, П-IIа, тому що приміщення містить тверді або волокнисті речовини [5].
в) дослідження проводилися в приміщенні, виконаному переважно з залізобетону, які ставляться до неспалених матеріалів, по ступені вогнестійкості ставляться до II ступеня [6].
Джерела використовуваної електроенергії:
1. комп'ютер – 660 Вт;
2. лампи – 320 Вт.
В приміщенні частота струму – 50 Гц, рід використовуваного струму – змінний, напруга – 220 В, режим нейтралі – глухо заземлення 6 кВ.
Під час науково – дослідницької роботи використовуємо такі прилади, як: комп'ютер, принтер, сканер.
5.1.3 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, наявних під час науково – дослідницької роботи, наведені в таблиці 5.1
Таблиця 1.1 – Небезпечні й шкідливі фактори у виробничому приміщенні
Найменування фактора | Джерело небезпеки | Характер дії на організм людини | Нормована величина та її значення | Нормативні документи |
| Шум | Вентилятор | Фізіологічна дія, шумова хвороба | Рівень звукового тиску,LА, дБА; Lp, дБ LА = 60 дБА | ГОСТ 12.1.003-83*[7] |
| Висока напруга, 220 В | Блок живлення | Термічна, електролітична, механічна, | Змінний постійний Ih, мА 1. Пороговий. | ГОСТ 12.1.038-82* [8] |
| біологічна дія | відчутній, 0,6 – 1,6 мА 5 – 7 мА 2.Пороговий невідпускаюч 10 – 15 мА 50 – 80 мА 3. Фібріляційний 100 мА 300 мА | |||
| Недолік природного освітлення. | Неправильне розташування вікон | Стомлення зорового аналізатора. | Коефіцієнт природної освітленості (КПО), % | ДВН В.2.5-28-2006 СНиП II-4-79 [9, 10] |
| Недолік штучного освітлення. | Неправильне планування штучної системи освітлення | Стомлення зорового аналізатора. | Мінімальна освітленість, Еmin | СНиП II-4-79 [10] |
| Коефіцієнт пульсації газорозрядних ламп | Неповна расфазіровка світильників | Стомлення зорового аналізатора | КП, % | СНиП II-4-79 [10] |
| Вібрація | Вентиляційна система | Вібраційна хвороба, дія на центральну нервову систему | Віброприскорення, м/с2; віброшвидкість, м/с або їх рівні LА, LV, дБ; LV = 75 дБ | ГОСТ 12.1.012-90 [11] |
5.2 Промислова санітарія