Рисунок 7.2 - Розміри гнізд підшипників і кришок
Рисунок 7.3 - Розміри приливів для підшипникових гнізд
Щоб уникнути перетинання отворів діаметром
і , відстань між ними приймається: ; мм;Відстань
від вісі отвору до вісі отвору знаходиться графічно після визначення розміру і округляється до стандартного значення у бік збільшення. Відстань від вісі отвору до розточення під підшипник: мм.Для полегшення розбирання редуктора на поясі кришки встановлюємо два віджимних бовти, діаметр яких можна прийняти рівним діаметру зажимного гвинта.
Для підйому і транспортування кришки будемо використовувати вушки.
Маса редуктора:
кг.Товщина вушка:
мм.Діаметр отвору у вушку:
мм.Товщина ребер підстави корпуса:
мм.Товщина ребер кришки:
мм.Параметр,мм | Вантажопідйомність М,кг | ||||||||||||||
d | d1 | d2 | d3 | d4 | d5 | h | h1 | h2 | l | f | b | c | а | б | в |
М30 | 108 | 60 | 24 | 65 | 39 | 55 | 18 | 11 | 54 | 3 | 28 | 4 | 20 | 14,5 | 7 |
Огляд редуктора і заливання мастила для змащення зубчастих коліс здійснюють через вікно. (табл. 7.4).
Таблиця 7.4 Розміри оглядового вікна і кришки
Параметр, мм | Кількість гвинтів | ||||||||
A | B | A1 | B1 | C | C1 | K | R | d4 | |
150 | 100 | 190 | 140 | 175 | - | 120 | 12 | М8´18 | 4 |
Рисунок 7.4 - Кришка оглядового вікна редуктора
Редуктори повинні мати віддушину. Унаслідок розбризкування оливи швидко обертаючими деталями повітряне середовище усередині корпусу містить зважені частки оливи (оливний туман). Наявність віддушини запобігає підвищенню тиску і просочуванню повітря зі зваженими частками оливи через стик корпуса й ущільнення валів у кришках підшипників.
Отвір для віддушини виконують в кришці оглядового вікна редуктора. Тоді віддушина служить одночасно і ручкою.
Рисунок 7.5 - Конструктивне виконання віддушини
Таблиця 7.5 Розміри оглядового вікна і кришки.
Параметри, мм | ||||||||||||||||
А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С |
М27´2 | 15 | 30 | 15 | 45 | 36 | 32 | 6 | 4 | 10 | 8 | 22 | 6 | 32 | 18 | 36 | 32 |
Для зливу оливи робимо зливний отвір і розташовуємо його на стіні редуктора під замірювачем рівня оливи. Задля полегшення зливу оливи дно виконуємо з уклоном
у бік отвору. У самого отвору виконуємо місцеве поглиблення, що сприяє стоку оливи і, крім того забезпечує вільний вихід інструмента при свердлінні отвору і нарізання в ньому різьби. Отвір для злива оливи закривають спеціальною пробкою. (рис. 7.8)Рисунок 7.6 - Пробка до отвору злива оливи
Таблиця 7.6 Розміри пробки до отвору злива оливи.
Параметри, мм | |||||||||||
d | b | m | a | f | L | C | Q | D | D1 | S | l |
М16´1,5 | 12 | 8 | 3 | 3 | 23 | 2 | 13,8 | 16 | 26 | 17 | 19,6 |
Для виміру рівня оливи в корпусі редуктора застосуємо жезловий вимірювач. Для можливості контролю рівня оливи під час роботи редуктора вимірювач оливи розміщують у трубці, укрученої в корпус. (рис. 7.9). Довжину вимірювача визначаємо графічним методом.
Рисунок 7.7 - Жезловий вимірювач оливи
Вибір мастила здійснюється в залежності від колових швидкостей рухомого кільця. При швидкостях
м/с доцільно використовувати консистентне змащення, при м/с можна застосовувати як консистентне, так і рідке змащення.Визначимо колові швидкості:
; м/с; м/с; м/с; м/с;Для вхідного валу можна застосувати як консистентне, так і рідке змащення підшипникового вузла.
Для картеру редуктора обираємо масло – індустріальне И-30А ГОСТ 20799-75.
Необхідний об’єм масла
л. Для того, щоб виконувалась умова змащуванння заливаємо масло на висоту мм, корисна площа редуктора мм2, отже дісний об’єм маслу: лДля вихідного та вхідного валів застосуємо консистентне змащування.
Для захисту підшипників від забруднення, а також запобіганню витікання мастила використовують ущільнюванні пристрої.
Визначним фактором при виборі ущільнення є лінійна швидкість поверхні валу під ущільненням.
Обиреємо манжетні гумові ущільнення І типу ГОСТ 8752-79 [3, с.72. табл. 9.3].
Рисунок 8.1 - Манжетні ущільнення гумові, ГОСТ 8752-79
Параметри ущільнень:
На вхідному валу: d=54мм; D=80мм; h1=10мм;h2=14мм;
На вихідному валу: d=110мм; D=135мм; h1=12мм;h2=16мм.
В курсовому проекті проведено розрахунок та проектування приводу ланцюгового конвеєра механообробної ділянки. Для виконання зазначених в завданні умов по вихідним даним обрано двигун 4А160S2У3, Рдном= 11 кВт, для ступеней обрано передаточне число U1=5,6, U2=5,6, U3=5, для передач приводу обраний модуль m1=4, m2=4, m3=6, це залежить від підшипників, які є опорою двухвінцових зубчастих блоків. Проведено перевірочний розрахунок всіх передач та другого валу приводу. Розроблені креслення: загального виду редуктора, робочі креслення: зубчастого колеса, зубчатого блоку, вхідної кришки підшипника, вихідного валу редуктора. Проведено вибір та перевірка підшипників кочення на всіх валах редуктора. Підібрані змащувальні матеріали. Розраховані конструктивні елементи корпусу. Розроблена специфікація, на редуктор.
1. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з деталей машин. "Вибір електродвигуна та визначення вихідних даних для розрахунку приводу" (для студентів напрямку "Інженерна механіка"). Автори: Оніщенко В.П., Ісадченко В.С., Недосекін В.Б., - Донецьк: ДонНТУ, 2005. – 36 с.
2. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з деталей машин. Розділ 2 "Проектування зубчастих і черв’ячних передач" (для студентів напрямку "Інженерна механіка")./ Автори: В.П. Блескун, С.Л. Сулєйманов. – Донецьк.: ДонНТУ, 2005. – 48 с.
3. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з деталей машин. Розділ 3. проектування валів та їх опор на підшипниках кочення (для студентів напрямку "Інженерна механіка")/ Автори: О.В. Деркач, О.В. Лукінов, В.Б. Недосекін, Проскуряков С.В – Донецьк: ДонНТУ, 2005. 106 с.
4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з деталей машин. Конструювання муфт і корпусів (для студентів напрямку "Інженерна механіка")/ Сост.: В.С.Ісадченко, П.М. Матеко, В.О. Голдобін. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – 40 с.
5. Разработка и оформление технической документации. Учебное пособие. / Сост.: А.Н. Михайлов, А.В. Лукичёв, И.А. Горобец, А.П. Гуня, А.В. Деркач, И.В. Клименко, Н.В. Голубов, В.Б. Недосекин, В.А. Голдобін.
6. Методические указания к самостоятельной работе над курсовым проэктом по Деталям Машин. Раздел ІІІ Этапы "Эскизный проект" и "Технический проект". Проектирование зубчатых и червячных передач. В.С. Горелик, В.С. Исадченко, В.И. Проскурин, П.М. Матеко, А.Л. Симонов, В.П. Алиферов. Донецк ДПИ 1992.