Смекни!
smekni.com

Фінансовий контроль теорія та методологія (стр. 1 из 6)

Дікань Л.В.

Голуб Ю.О.

Синюгіна Н.В.

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ: ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

Монографія

ХАРКІВ 2008

ЗМІСТ

Передмова

Розділ 1. Сутність та економічний зміст фінансового контролю.

1.1 Контроль. Дискусійні питання

1.2 Економічний контроль: сутність та зміст

Розділ 2. Форми фінансового контролю. Підходи до визначення сутності та змісту.

2.1 Підходи до визначення поняття «ревізія»

2.2 Незалежний аудит як найефективніша форма економічного контролю

2.3 Казначейський контроль: сутність та призначення

Передмова

Сучасний стан національної економіки характеризується певними трансформаційними процесами: інтеграцією України в світовий простір, поширенням ринкового типу господарювання, виникненням нових форм власності та сфер діяльності. При цьому, як наслідок виникла велика кількість господарюючих суб’єктів, що, в свою чергу, зумовило потребу забезпечити кожного суб’єкта господарювання належним фінансовим контролем за його діяльністю, який повинен забезпечувати не тільки законність та правильність, а й ефективність діяльності взагалі. Водночас, змінилась парадигма управління: фінансовий контроль вже не носить виключно примусовий характер, керівництво господарюючих суб’єктів почало усвідомлювати необхідність контролю та за власною ініціативою здійснювати контрольні заходи на власних підприємствах. Саме тому відбулося стрімке виникнення великої кількості нових форм фінансового контролю та поширення його суб’єктів, що спричинило певні проблеми визначеності термінології в законодавстві, перетин функцій суб’єктів контролю, ототожнення окремих понять тощо. Поряд з цим, гостро постало питання уточнення теоретичної бази фінансового контролю, бо саме теоретична досконалість є основою практичної діяльності та необхідною умовою удосконалення діючої системи контролю в державі.

Необхідно відмітити значний інтерес до даної проблеми з боку науковців, що виражається в великій кількості теоретичних робіт, присвячених питанням фінансового контролю в сучасних умовах. І насьогодні вже існують важливі напрацювання з цього приводу.

Але, все ж таки, деякі питання ще залишаються дискусійними та невирішеними. Все це підтверджує актуальність та своєчасність даної наукової праці.

Метою даної наукової праціє уточнення та обґрунтування теоретичних та методологічних засад фінансового контролю в сучасних умовах, висвітлення проблемних та дискусійних питань з цього приводу, а також запропонування шляхів підвищення ефективності та дієвості контролю, що в остаточному сприятиме покращенню якості контрольних заходів та забезпеченню більш результативної діяльності суб’єктів контролю.

Таким чином, в даній науковій праці зроблено спробу вирішити ряд проблемних теоретичних питань, надати власні пропозиції з цього приводу, що, на думку авторів, дозволить усунути деякі теоретичні протиріччя та позитивно відобразиться в практичній діяльності національних контролюючих органів.

Розділ 1. Сутність та економічний зміст контролю

1.1 Контроль. Дискусійні питання

В сучасних умовах розвитку української економіки значно зросла роль контролю. Це пояснюється докорінною перебудовою фінансового механізму в країні, реструктуризацією органів державного контролю. Однак на шляху становлення та розвитку контролю виникає багато проблем.

Однією з головних причин, що гальмують створення ефективної практичної системи дій є відсутність наукової теорії контролю, єдиного підходу до його визначення. [35, с. 57]

З етимологічної точки зору контроль (від французького – „controle”) – перевірка або спостереження з метою перевірки. Французьке „controle”, у свою чергу, утворилося від латинського „contrа” – префікс, що означає „протидію”, тому, що виражено в другій частині слова. Так, у другій частині слова „контроль” міститься слово „роль” ( від лат. „role”), тобто міра впливу, значення, ступінь участі в чомусь”. „Ступінь участі в чомусь” – одне із варіантів тлумачення слова „роль”, - розглядається як здійснення будь – якої дії. В цьому випадку у значенні слова „контроль”, окрім „перевірки” або „нагляду з метою перевірки”, випливає ще один зміст цього слова, який іноді не береться до уваги, - протидія чомусь небажаному. В такому розумінні більш правильніше тлумачити слово „контроль” як перевірку, а також спостереження з метою перевірки для протидії чомусь небажаному, виявлення, попередження та припинення протиправної поведінки з боку будь–кого.[26,с.8-9]

Насьогодні однозначного трактування поняття контролю в науковій літературі не існує. Сучасні визначення поняття контролю наведені в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1.

Сучасні визначення поняття контролю

Автор Визначення
1 2
Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М. та Петренко Н.І Контроль - це систематичне спостереження і перевірка процесу функціонування відповідного об'єкту з метою встановлення його відхилень від заданих параметрів [45, с. 10];
Енциклопедичний словник бізнесмена Контроль – це замір та аналіз результатів виконання стратегічних планів, планів маркетингу і прийняття заходів, що корегують їх [55, с. 319];
Жила В.Г. Контроль – це процес, що забезпечує відповідність функціонування об'єкту управління прийнятим управлінським рішенням та направлений на успішне досягнення поставлених цілей [56, с. 4];
Сучасний економічний словник Контроль - цескладова частина управління економічними об'єктами та процесами, що полягає в спостереженні за об'єктом з метою перевірки відповідності об'єкта спостереження бажаному та необхідному стану, передбаченому законами, положеннями, інструкціями, іншими нормативними актами, а також програмами, планами, договорами, проектами, угодами [68, с. 161];
Усач Б.Ф. Контроль – це повторне повернення до раніше розглянутого питання, його перевірка означає перевірку виконання тих або інших господарських рішень з метою встановлення їх законності та економічної доцільності [73, с. 5].
Шевчук В.А. Контроль – це протистояння, яке висувається проти тверджень, що знаходятьсяв документах [85, с. 69].
Литвинчук Т.В. Контроль – це форма зворотного зв'язку, за допомогою якої керуюча система одержує необхідну інформацію про дійсний стан керованого об'єкта та використання управлінських рішень [64,с.32].
Білуха Н.Т. Контроль – це система нагляду та перевірки відповідності процесу функціонування об'єкту управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу виявленням відхилень, допущеним в процесі таких рішень [22, с.6].
Лапицька С.Ю. Контроль – це процес що забезпечує відповідність функціонування керованого об'єкта прийнятим рішенням спрямований на успішні досягнення поставлених цілей [60, с. 21].
Павлюк М.Ю. Контроль – це елемент управління, є складним процесом, направленим на перевірку відповідності контрольованих об'єктів вимогам, виданим параметрам [69, с.5].
М.С. Пушкар Контроль - це заключний етап управлінської діяльності, що дозволяє співставити досягнені результати з запланованими [67,с.37].
В.А.Лушкін, В.Д. Понікаров, І.В. Ялдін, А.Є.Ачкасов Контроль - це система спостереження та перевірки процесу функціонування та фактичного стану об’єкта управління з метою визначення обґрунтованості і ефективності прийнятих управлінських рішень та результатів їх виконання, виявлення відхилень від вимог цих рішень, інформування про ці явища керівних органів та усунення несприятливих ситуацій [48,с.7];

Аналіз сучасних визначень поняття контролю дозволяє виділити певні підходи до його визначення, що наведено на рисунку 1.1.

Принцип, стадія процесу або окремий елемент управління

Нагляд н


Рис. 1.1. Підходи до визначення поняття контролю

Так, підхід, згідно якому контроль визначається як певний нагляд або спостереження в певній мірі відбиває його загальну сутність, але, водночас, контроль не обмежується лише наглядом або спостереженням, а включає ще велику кількість інших методів. Тому такий підхід в деякому сенсі є обмеженим.

Схожим є також підхід, що орієнтований на розгляд контролю як заміру та аналізу виконання планів. Такий підхід також можна вважати дещо обмеженим через те, що аналіз і замір виступають лише одними із методів контролю та в повному обсязі не відбивають сутність контролю як багатогранного поняття.

Підхід до визначення поняття контролю, згідно якому контроль визначається як повторне повернення до раніш розглянутого поняття, на думку авторів, в певній мірі звужує сутність контролю. Таке зауваження ґрунтується на тому, що повернення до раніш розглянутого поняття або операції має місце лише у випадку здійснення наступного контролю, тобто залишаються поза увагою такі його види як попередній та поточний.

Особливої уваги потребує підхід, у відповідності з яким контроль зводиться до протистояння документальним твердженням, тобто свідомої протидії тієї інформації, що міститься в документації перевіряє мого господарюючого суб’єкта. Такий підхід підкреслює те, що в документації певного об’єкта контролю вже в обов’язковому порядку містяться помилки або правопорушення, але це не враховує вірогідності відсутності помилок та порушень в документації.

Найбільш поширеним є підхід, що розглядає контроль з погляду певного принципу, стадії процесу, або елементу управління. Таке неоднозначне трактування поняття «контроль» з погляду його місця в системі управління пояснюється тим, що кожен виробничий цикл або соціальний процес відрізняється певними характеристиками та вимагає управлінського впливу, що забезпечує досягнення мети, визначеної заздалегідь. Тобто сутність та зміст контролю не можуть бути ґрунтовно розкриті у відриві від сфери управлінської діяльності, яку він обслуговує.