регістри бухгалтерського обліку;
фінансова звітність (Звіт про фінансові результати форми №2, податкова декларація з податку на додану вартість);
акти, аудиторські висновки та інша документація, яка була здійснена в минулих періодах, звітність, що узагальнює результати аудиту, законодавчі акти та інші нормативні документи.
При дослідженні операцій за доходами слід керуватися:
1) Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1997 р. №996
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.12.1994 р. №334/94 (із змінами);
П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;
П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість»
П(с)БО 15 «Дохід»;
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 № 291;
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства Фінансів України від 30 листопада 1999р. №291.
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ІV (із змінами).
Слід пам`ятати, що П(с)БО 15 поширюється тільки на доходи підприємств від звичайної діяльності, під якою розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення [6].
Однак цей стандарт не поширюється і на деякі доходи, пов`язані з [6]: договорами оренди; дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі; страховою діяльністю; змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов`язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов`язань; змінами вартості інших поточних активів; первісним визначенням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов`язаних із сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції; видобуванням корисних копалин [6].
У процесі аудиторської перевірки здійснюється аналіз таких показників [14, 20] підприємства:
облікової політики підприємства та її доцільність;
перевіряється, чи відбувалися зміни в обліковій політиці підприємства;
умови визнання доходів;
аналізується методика утворення чистого прибутку підпри-ємства;
аналіз звітності та її показників;
ведення окремого обліку доходів та основної документації, на основі якої ведеться облік доходів.
1.2 Планування аудиту доходів підприємства
Комерційний успіх аудиторів, зростання їхнього суспільного авторитету прямо залежить від рівня їхнього професіоналізму, правильності застосування методології та методики аудиту, використання передового досвіду. Враховуючи обмеження в часі, при проведенні аудиторської перевірки, для аудитора завжди важливо [19] ефективно спланувати свої дії, визначити обсяги перевірки, рівень ризиків та суттєвості, забезпечити необхідний збір аудиторських доказів та застосування відповідних процедур для формування об'єктивного незалежного висновку.
За Міжнародними стандартами аудиту 300 [5] — "планування" означає розробку загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту.
Планування є початковим етапом аудиторської перевірки. Адекватне планування аудиторської роботи сприяє забезпеченню належної уваги до важливих ділянок аудиторської перевірки, визначенню потенційних проблем і виконанню роботи в стислий період. Планування допомагає правильно доручати роботу асистентам, а також координувати роботу інших аудиторів та експертів.
Планування аудиту повинно проводитись аудитором відповідно до принципів проведення аудиту [5], визначених МСА 100 "Завдання з надання впевненості", МСА 200 "Мета та загальні принципи перевірки фінансових звітів", МСА 300 "Планування", а також з урахуванням комплексності, безперервності та оптимальності планування.
За вимогами МСА 300 "Планування" аудитор повинен розробити й документально оформити загальний план аудиторської перевірки, описавши очікуваний обсяг і ведення аудиторської перевірки [5].
При підготовці загального плану аудиту можна виділити три основні етапи [19], це:
А1 - попереднє планування, яке включає умови домовленості про аудиторську перевірку (МСА 210), знання бізнесу клієнта (МСА 310);
А2 - підготовка та складання загального плану аудита, визначення стратегії аудиту з урахуванням вимог МСА 320 "Суттєвість в аудиті", МCA 400 "Оцінка ризиків та внутрішній контроль», MCA520 "Аналітичні процедури", МСА 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки", МСА 600 "Використання робота іншого аудитора";
Б - підготовка та складання програми аудиту - формування аудиторських доказів (МСА 500).
Напопередньому етапі планування відбувається встановлення взаємовідносин між аудиторською організацією та підприємством – клієнтом,а також аналіз інформації про фінансово-господарську діяльність клієнта.
На цьому етапі головна мета всього комплексу процедур полягає в тому, щоб отримати або оновити знання про майбутнього клієнта, з яким укладається договір, і на підставі цих знань визначити очікуваний обсяг та вартість робіт, а також прийняти позитивне чи негативне рішення щодо пропозиції клієнта.
Перш ніж прийняти пропозицію від клієнта аудиторові необхідно отримати [12, 19] попередню інформацію про галузь економічної діяльності та форму власності підприємства, систему управління, організаційну структуру, види здійснюваних операцій, а також оцінити отриману інформацію про діяльність клієнта, що сприятиме якісному та кваліфікованому проведенню аудиту.
На даному етапі планування аудитор використовує наступні методи та прийоми [12, 14]: перевірка документів, спостереження, аналітичні процедури, усне опитування керівництва і персоналу підприємства.
Як правило, для того щоб отримати достатній обсяг необхідної інформації аудитор формує спеціальний запит, в якому зазначається перелік необхідної документації та інформації, які має надати підприємство, з яким укладається договір. Особливу увагу приділяють вивченню документів, що складають правову та організаційну основу діяльності підприємства.
У разі, коли аудитор отримує всю інформацію, що він назвав у запиті, ця інформація буде міститись у якісно оформлених документах, що, у свою чергу, доповнюється добре організованими бухгалтерським обліком та діловодством, то це все в підсумку сприяє формуванню думки про довіру до системи внутрішнього контролю [12]. Таким чином, інформацію про бізнес підприємства збирається до початку перевірки, але, як правило, вона проходить обробку та доповнюється новими даними пізніше, коли аудитор та його асистенти мають достатньо інформації про діяльність клієнта.
Результати попереднього планування необхідно задокументувати за формою, яка встановлюється самостійно кожною аудиторською фірмою [5].
Якщо буде прийняте позитивне рішення про надання аудиторських послуг, відповідно до вимог МСА 210 "Умови домовленості про аудиторську перевірку" [5] в інтересах замовника і аудитора, доцільно, щоб аудитор до початку проведення аудиту надіслав замовнику лист-зобов'язання, мета якого полягає вінформуванні суб'єкта, що підлягає аудиту про характер завдання, а також у роз'ясненні відповідальності сторонам, які беруть участь у перевірці. Приклад листа-зобов'язання наведено в МСА 210, а також в додатку А.
Після підтвердження замовником умов листа-зобов'язання, між аудиторською фірмою і замочником укладається договір на проведення аудиту [5]. Норми Господарського та Цивільного кодексів України відіграють вирішальну роль при розробці форм та змісту договору.
Згідно з Цивільним кодексом (глава 52, статті 626, 638) та Господарського кодексу (глава 20, стаття 180), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін мас бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Приклад договору, який застосовується в практичній діяльності аудиторської фірми, приведено в додатку Б.
Після укладення договору на проведення аудиту починається процес безпосереднього планування аудиторської перевірки за укладеним договором. Під плануванням аудиту розуміють [12, с. 42] формування головної стратегії та визначення конкретних методів проведення перевірки, а також часу проведення аудиту.
План аудиту [12,] - це документ, який розглядає характер, час та обсяг аудиторських процедур, які повинні виконуватися працівниками аудиторської фірми для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів з метою зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня.
План аудиту включає [12, 19]:
опис характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків, достатніх для оцінки ризиків суттєвих викривлень, як це вказано в МСА З15 "Розуміння суб'єкта господарювання і його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень";