Методика аудиту звіту про фінансові результати (стр. 4 из 11)
При перевірці правильності відображення фінансових результатів аудитору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів:
-всі операції повинні бути зареєстровані;
-всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином;
-зареєстровані операції повинні відповідати реальності;
-занесені в правильний період;
-правильно оцінені;
-всі операції стосуються підприємства;
-занесені у відповідний рахунок;
-правильно представлені в річних звітах.
Перевірка звіту про фінансові результати. У процесі підтвердження достовірності інформації звіту з фінансових результатів, який здійснюється аудитором під час аудиту фінансової звітності, можуть виникнути три ситуації, коли:
- інформація, зафіксована у звіті, відображає реальний результат від фінансово-господарської діяльності;
-інформація у звіті викривлена без наміру, тобто через помилки обліку, неправильне тлумачення законів, невірну інтерпретацію господарських фактів і з інших причин;
- інформація у звіті викривлена через неправильне її відображення працівниками підприємства з попереднім наміром, тобто шляхом застосування дій, спеціально підготовлених для викривлення певної інформації.
Важливою якісною характеристикою інформації звітності з фінансових результатів є повнота інформації, яка в Україні найчастіше стає причиною викривлення цієї звітності. Так, за даними численних публікацій та експертних опитувань, питома вага господарських операцій, здійснених у тіньовому секторі економіки, складає від 40 до 55% за оцінкою різних фахівців.
Якщо мова йде про викривлення показників із фінансових результатів, то слід визначити його мету — це заниження базових показників звітності, на основі яких визначається балансовий прибуток, або їх завищення. У зв'язку з тим, що показники звітності з фінансових результатів пов'язані з податковою звітністю, мета заниження таких показників полягає в ухиленні від сплати податків. У разі, коли базові показники з фінансових результатів завищені, і на їх основі — балансовий прибуток, мета такого викривлення — покращення показників фінансової звітності для подачі її користувачам.
Однак під час здійснення такої складної процедури, як підтвердження достовірності і повноти показників звітності з фінансових результатів, не слід обмежуватися лише такими мотивами її викривлення.
Основними напрямками емпіричного дослідження є:
-визначення зовнішніх обставин, пов'язаних із діяльністю підприємства, під тиском яких не відображаються реальні результати фінансово-господарської діяльності;
-вивчення особистих мотивів, які спонукають посадових осіб, що мають від ношення до фінансової та податкової звітності, впливати на достовірність ін формації в цій звітності;
-виявлення причин, які сприяють приховуванню фактів недостовірного відображення інформації про фінансові результати у фінансовій і податковій звітності;
-виявлення мотивацій (психоаналітичний підхід), здатних виправдати факт недостовірного відображення інформації про фінансові результати у фінансовій та податковій звітності;
-виявлення способів приховування фактів про невідповідність реальних даних з фінансових результатів, наданих у фінансовій і податковій
звітності;
-визначення заходів, які можуть сприяти більш як найдостовірнішому відображенню результатів фінансово-господарської діяльності у фінансовій і податковій звітності.
-
Фінансовий облік виконує дві основні функції:-вимірює і відображає фінансовий результат;
-відображає фінансовий стан підприємства: його активи, зобов'язання і власний капітал.
Бухгалтерський облік, згідно з новими стандартами, побудований на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку й міжнародних стандартах обліку й звітності. Він спрямований на:
-об'єктивне визначення й відображення фінансового результату діяльності й фінансового стану;
-відображення ринкових ризиків;
-урахування впливу ринку на діяльність.
Тому вивчення показників звітності закінчується дослідженням правильності відображення господарських фактів у бухгалтерському обліку.
Перш ніж розпочати більш детальну перевірку фінансових результатів, необхідно визначити суттєвість конкретних груп доходів (П(с)БО 15) у загальному обсязі доходів. Якщо аудитор визнає певний вид доходу несуттєвим, він може ігнорувати подальшу перевірку цього доходу й зосередити увагу на суттєвих доходах. В додатку А подано тест на визначення суттєвості окремих груп доходів на підставі даних бухгалтерського обліку.
З метою запровадження методу організації аудиту фінансових результатів, а також кількості необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку, яке дозволяє отримати відповіді на такі запитання:
-аналітичний облік доходів здійснюється з достатнім рівнем деталізації?
- відвантаження продукції й товарів санкціонується належним чином?
-дані аналітичного обліку звіряються із синтетичними регістрами та Головною книгою?
- бухгалтерський облік доходів і фінансових результатів ведеться відповідно до вимог П(с)БО 15 "Доходи"?
Приклад тесту системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку доходів подано в додатку Б.
Після визначення суттєвості групи доходів і встановлення оцінки системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку аудитор вирішує, які групи доходіб він перевірятиме і з застосуванням якого методу організації перевірки (суцільний вибірковий, комбінований).
Під час складання програми аудиту доходів аудитор повинен запланувати аудиторські процедури, які б дозволили йому встановити об'єктивну істину щодо таких тверджень:
-доходи одержані за результатом дійсних операцій у процесі звичайної діяльності;
-відображені у звітності доходи відповідають інформації, узагальненій на відповідних рахунках бухгалтерського обліку;
-доходи, відображені на рахунках бухгалтерського обліку, підтверджені відповідними первинними документами на відвантажену продукцію та надані послуги;
-доходи відображені у відповідному періоді;
-доходи висвітленні в примітках до фінансової звітності належним чином.
Приклад програми аудиту доходів подано в додатку В.
При здійсненні операцій із реалізації між сторонами укладається договір купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аудитору необхідно впевнитися, що:
-господарські операції з продажу продукції, товарів, надання послуг тощо оформлені відповідними договорами;
-договори укладені відповідно до вимог Цивільного законодавства;
-ці договори не є обтяжливими для підприємства;
-ціна реалізації за договором відповідає затвердженій калькуляції.
При встановленні фактів реалізації продукції, товарів, робіт та послуг без укладання договорів аудитор повинен зафіксувати встановлені факти в робочому документі (Додаток Д)
За фактами реалізації, які оформлені договорами купівлі-продажу, підряду тощо, необхідно хоча б вибірково перевірити, чи відповідає оформлення договорів вимогам Цивільного кодексу від 16.01.2003 №435-ІУ (гл. 52, 53, 54, 61, 63, 64 і т. ін.).
Як правило, найбільшу питому вагу у доходах підприємства складають доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Величина цього доходу залежить від кількості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) і реалізаційної ціни. Тому аудитору необхідно за обраним методом організації перевірки (суцільний, вибірковий) перевірити чинники, які впливають на достовірність відображеної в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності інформації щодо доходів від реалізації.
У першу чергу, необхідно перевірити відповідність інформації щодо кількості відвантаженої продукції за даними складу та даними документів на відвантаження продукції. Приклад робочого документу наведено в Додатку Е.
При виявленні значної кількості фактів відхилення даних складського обліку від даних документів на реалізацію аудитору необхідно розширити межі аудиторського дослідження.
При перевірці доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно уважно вивчити відповідність цін реалізації за документами на реалізацію цінам, установленим відповідними калькуляціями. В разі виявлення відхилень аудитор розраховує суму недоодержаних доходів, з'ясовує причини відхилень, шляхом заслуховування пояснень відповідальних осіб.
Ця інформація необхідна, в першу чергу, для внутрішніх користувачів (власників, адміністрації), але може бути цікавою (якщо суми суттєві) і для зовнішніх користувачів.
Результати такої перевірки фіксують у робочому документі. (Додаток Ж)
Якщо за даними цієї перевірки встановлено значну кількість фактів відхилення цінах, то необхідно розширити межі вибіркового дослідження.
За встановленими фактами відхилень у цінах реалізації аудитор проводить детальне дослідження, в результаті якого встановлює:
-яким покупцям продукція відвантажена за цінами, нижчими за встановлені калькуляцією;
-як це відбилося на доходах підприємства;
-хто з персоналу санкціонував таку реалізацію;
-чи була в тому виправдана необхідність.
Результати аудиторського дослідження відхилень у цінах реалізації аудитор відображає в робочому документі. (Додаток Ж)