МАЛЮНОК 6. Особистісний профіль за методикою Р.Б. Кеттелла учнів 9-х класів.
Отримані нами дані корекційного аналізу приведені в додатку (В).
При аналізі загальногрупових результатів корекційного аналізу між деякими властивостями особистості та показниками форм конфліктною поведінки ми встановили, що в даній групі є достовірний зв’язок факторів „впевненість у собі - тривожність" (О), „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q3) - з таким видом конфліктної поведінки як „запальність".
Це говорить про те, що підлітки які мають високий рівень самоконтролю будуть менш запальними. Тому що їм притаманні такі якості як: точне виконання соціальних вимог, вони добре контролюють свої емоції та поведінку, а також таким підліткам притаманні цілеспрямованість та інтегрованість особистості. І навпаки, підлітки з високим рівнем тривожності будуть більш запальними, тому що вони гостріше сприймають навколишніх, однолітків, а також ситуації конфлікту в яких вони опиняються, особливо, якщо дані підлітки не впевнений у собі або мають якісь комплекси неповноцінності.
Взаємозв’язок фактору „впевненість у собі - тривожність" (О) з наявністю у учнів стану фрустрації вказує на те, що підлітки знаходячись в фрустрованому стані будуть гостро відчувати тривогу, особливо, якщо причина фрустрації їм буде не відома. Це відчуття може проявитися не тільки в конфліктній але і в учбовій ситуації.
Цікавими також виявились зв’язки особистісних якостей з деякими видами агресивного поводження. Роздивляючись взаємозв’язок фактору „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С) з таким видом агресивності як „підозрілість" ми можемо говорити що підозрілі підлітки мають низьку толерантність по відношенню до фрустрації, піддатність почуттям, змінність інтересів, схильність до лабільності настрою, роздратованість, невротичні симптоми, а також іпохондрію. Взаємозв’язок фактору „боязливість - сміливість” (H) з фактором „роздратованість” вказує на те, що підлітки з високим рівнем сміливості будуть дратуватися по відношенню до боязливих не впевнених у собі однолітків. Ці підлітки схильні до ризику, тримаються вільно, можуть мати справи з незнайомими обставинами та людьми. Також, можна проаналізувати зв’язок таких факторів як „тривожність - чутливість” (І) з фактором „непряма агресія”. Це свідчить про те, що підлітки які мають такі риси характеру як м’якість, стійкість, залежність, схильність до романтизму, здібність до емпатії, співчуттю, теж схильні до проявів агресії, але в більш м’якій непрямій формі. Тобто, вони мають образити, пошуткувати, але не вдарити.
Однак, нас більш зацікавило інше питання: чи впливає стать на прояв особистісних якостей. У зв’язку з цим, ми порівняли рівні особистісних властивостей хлопчиків та дівчат і графічно зобразили їх на малюнку 7.
Малюнок 7. Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів.
Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів показав, що хлопчики перевищують дівчат по таких факторах як „підпорядкованість - експресивність” (F), „довірливість - підозрілість” (L). Це говорить про те, що хлопчики більш схильні до незалежності в думках та поведінці, у конфліктах вони звинувачують інших, не визнають влади та тиску з боку, імпульсивні, рухливі, соціальні контакти для них більш соціально значимі.
Дівчата, у свою чергу, домінують над хлопчиками по факторам „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С), „боязкість - сміливість” (H), „жорстокість - чутливість” (І).
Високі показники по цих факторах свідчать про те, що дівчинки, на відміну від хлопців, схильні до емоційної зрілості, реалістично налаштовані, соціально сміливі, активні, м’які, мають здібності до симпатії, артистичності натури, які схильні до романтизму.
Що стосується інших показників властивостей особистості, то їхня виразність у хлопчиків та дівчат має незначні розходження.
Використовуючи результати обробки експериментальних даних методом кореляційного аналізу даних, ми на малюнках 8, 9 зобразили поведінки і деяких властивостей особистості хлопчиків і дівчат.
Малюнок 8. Взаємозв’язок агресивної поведінки з деякими властивостями особистості у дівчат 9-х класів.
2 - „вербальна агресія"
9 - „замкнутість - товариськість"
10 - „емоційна нестійкість - емоційна стійкість”
14 -14 14 - “впевненість в собі - тривожність"
1 - „фізична агресія”
2 - „вербальна агресія”
5 - „роздратованість”
8 - “почуття провини
9 - „замкнутість - товариськість”
10 - „емоційна нестікість - емоціційна стійкість”
12 - „боязкість - сміливість”
15 - „низький самоконтроль - високий самоконтроль”
З даних, приведених на малюнку 8, ми бачимо, що в дівчатак має місце статистично значимий негативний звязок (р £ 0,05) між „вербальною агресією” (2), та факторами „замкнутість - товариськість" (9), „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (10) та „впевненість в собі - тривожність" (14).
Наявність такого звязку дозволяє говорити про те, що чим вище у дівчат буде рівень „вербальної" агресії і тим сильніше вони проявлять емоційну нестійкість, вони будуть більше відчувати тривогу та наврід проявляють товарискість в спілкуваванні з однолітками. Це свідчить про те, що дівчата схильні бути впертими до агресивності, незалежними в судженнях.
Розглядаючи взаємозв’язок показників агресивної поведінки та деяких властивостей особистості в хлопчиків (малюнок 9), ми бачимо, що їхні показники принципово відрізняються від показників дівчат.
Якщо в дівчат показники агресивності доповняючи іншими властивостями особистості то у хлопців навпаки - зв’язки існують окремо, не створюючи між собою ні яких груп. Наявність статистично достовірних зв’язків деяких властивостей особистості з різними видами агресії свідчить про те, що у хлопчиків особистісні якості мають великий вплив на їх поведінку. Так, взаємозв’язок факторів „фізична агресія" та „замкненість - товариськість" (9), говорить про те, що навіть у дружних стосунках хлопці схильні до „фізичного” вирішення своїх стосунків. Мабудь, у иакий спосіб вони самостверджуються та „завойовують” свій авторитет. Взаємозв’язок „вербальної" агресії (2) та „емоційної нестабільності - емоційної стабільності” (10), говорить про те, що хлопці не схильні проявляти емоційну стійкість у конфліктних ситуаціях, тим самим „вербалізуючи" свою агресію. Роздивляючись взаємозв’язок факторів „роздратованість” (5), „боязкість - сміливість” (12), ми можемо сказати, що підлітки дуже люблять показувати свою сміливість, йти на ризик, а тому їх дуже дратує те, що хтось з однолітків на це просто не здатен.
Наприкінці даного розділу ми можемо говорити про наявність в даній підлітковій групі взаємозв’язків особистісних якостей з деякими видами агресивної поведінки. Виходячи з особливостей цих взаємозв’язків, ми можемо стверджувати про те, що фактор статі істотно впливає на особливості прояву агресивної поведінки. Так, якщо у дівчат показники агресивності доповнюються деякими властивостями особистості, то в хлопців ці показники знаходяться автономно, не утворюючи між собою окремі групи.
Так само велике значення статевого фактору, який впливає на рівень агресивності, підтверджує рівневий аналіз особистісних властивостей між учнями різної статі 9-х класів.
Рівневий аналіз підтвердив, що статевий фактор має великий вплив на рівень виразності особистісних властивостей у підлітків.
Однією з задач нашого дослідження було визначення особливостей конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності. Для вирішення цієї задачі ми використали методику „Особистісна агресивність та конфліктність" (Є.П. Ільїн, П.А. Ковалев). Ця методика виявляє схильність суб’єкта до конфліктності та агресивності як особистісних характеристик. Конфліктність особистості за цією методикою розглядається за такими параметрами: „загальність”, „ натиск та наполегливість", „нетерплячість до думки іншого".
Отримані нами результати записані до таблиці 3 (Додаток Б).
Розглядаючи отримані нами дані, ми бачимо, що в досліджуваної групі підлітків всі види конфліктної поведінки виражені в більшому або меншому ступені.
Для характеристики даної вибірки по параметрах „конфліктності” ми розглядали відсоткове співвідношення показників учнів, що мають високі рівні виразності цих якостей графічно це зображено на малюнку 10.