Коротко у процентному відношенні результати спостережень записані в КС по окремих симптомах можна виразити в таблиці.
| НД | Д | У | ТВ | ТД | А | Н | ВД | ЕН | НС | С | СР | УО | Б | Ф | |
| 5% | 12% | 8% | 1,65 | 11% | 4,9% | 4% | 5% | 2,8% | 3,8% | 2% | 6% | 2,3% | 0 | 4,4 | 2% |
В зв’язку з тим, що в КС немає інтерпретації результатів і середньої норми для молодших школярів, ми можемо допустити, що рівень дезадаптації у нашому випадку низький і при співставленні з результатами інших методик говорити про позитивний вплив рівня готовності до школи на адаптацію дітей молодшого шкільного віку до навчально-виховного процеси.
Звичайно, аналіз успішності та результатів контрольних робіт доповнює наші дані про процес адаптації, тим більше що по Синдрому 14 – „РВ розумова відсталість” не було зафіксовано жодного відхилення у обох класах.
Аналіз контрольних робіт показав, що із 52 учнів – математику написали на „5” – 35 учнів
на „4” – 16 учнів
на „3” – 1 учень
українська мова на „5” – 32 учня
на „4” – 19 учнів
на „3” – 1 учень
техніка читання на „5” – 44 учня
на „4” – 6 учнів
на „3” – 2 учні
з них
1-Б клас – 25 учнів2-В клас – 27 учнів
| 1-Б | 2-В | |||||
| читання | математ. | укр. мова | читання | математ | укр.мова | |
| „5” | 24-96% | 21-84% | 20-30% | 20-74% | 14-52% | 12-44% |
| „4” | 1-4% | 4-16% | 5-20% | 5-18,5% | 12-44% | 14-52% |
| „3” | – | – | – | 2-7,6% | 1-4% | 1-4% |
Після обробки цих результатів ми можемо зробити порівняльний аналіз за таблицею 1.
Таблиця 1. Таблиця середніх показників по класах.
| Середні показники | 1-Б | 1-В |
| Середній вік на момент вступу до школи | 6 років 8 місяців | 6 років 4 міс. |
| Середній рівень освіти батьків (у балах) | 0,9 | 1,4 |
| Середній рівень психологічної готовності до школи | 1,2 б | 0,8 б |
| Середній бал успішності | 4,9 | 4,5 |
| Середній бал дезадаптації | 10,8-4,6 % | 12,8-6 % |
Крім вищеназваних методик для виявлення залежності процесу адаптації першокласників від різноманітних факторів був використаний Кольоровий тест відношень. Спільно з учнями було визначено ряд понять, пов’заних з школою: „школа”, „вчитель”, „урок”, „контрольна робота”, „дзвінок”, „перерва”, „однокласники”.
Для визначення психологічного впливу на учня його сім’ї, психологом було додатково введено поняття „сім’я”. Учням пропонувалось вибрати 8 кольорів Тесту Лошера колір, який найбільше відповідає даному поняттю.
Кольори дозволялось повторювати. Потім учень ранжував ці кольори від „найкрасивішого”, „найприємнішого до „найнеприємнішого”, „найгіршого”.
Визначивши позицію кожного із цих понять ми дістали змогу вияснити, які явища шкільного життя позитивно впливають на емоційний стан кожного учня, сприяючи його особистості адаптації, а які навпаки, пригнічують, викликають тривогу, яка проявляється у дезаптаційних симптомах.
Аналіз результатів даного дослідження дозволив нам порівняти показники по двох класах.
12 учнів 1-Б класу поставили школу на перші 3 позиції, 2 учні відносяться до неї відкрито негативно, в той час, коли таких учнів 1-В класу у 2 рази більше.
Загальний процент по двох класах показав, що 13,4 % негативно відносяться до школи (на кінець навчального року). Порівнюючи його із середнім балом дезадаптації (5 %) ми можемо допустити, що діти, які емоційно відкидають школу, фізично ослабли, потребують повноцінного відпочинку. Наприклад, учениця 1-Б класу Сукач Оксана, що негативно сприймає школу, 17 балів дезадаптації, що є досить високим рівнем, зокрема виявляються невротичні симптоми, ворожість до дорослих. Ставить на останню позицію та позначає сірим кольором вона урок, перерву; коричневий колір, 7 позиція – класне приміщення, орний колір, 6позиція – дзвінок.
Аналіз результатів контрольних робіт показав, що Оксана – єдина учениця в класі, яка з двома контрольними справилась на 4. очевидно, що (справилась) невідповідальність вимог, що ставляться вчителем до даної учениці, психологічна готовність якої до школи можна оцінити, як „середня”; приводить до такої емоційної напруги. Про підтвердження нашого припущення свідчить і те, що вчительку ця учениця ставить на 5 позицію, але вселяє надію на те, що сім’ю вона позначає червоним кольором, який при ранжуванні ставить на 2 позицію.
При аналізі малюнка „Моя сім’я” (методика КМС) наші припущення підтверджуються: сприятливість сімейної ситуації, оцінюється в 0,8 бала при 1,2 бала, але тривожність за цим же малюнком оцінюється в 0,7 бала при 1,2 бала, хоч проведене обстеження за тестом Люшера особистої тривожності не виявлено.
Те, що дана учениця потребує підтримки і індивідуального підходу вчителя, підтверджується ще й тим, що у неї низький соціальний статус – 1 вибір.
Основними факторами, що викликали дезадаптацію у цієї учениці, на нашу думку є:
a. невідповідність вимог, що ставляться до учнів у про гімназійному класі і рівня її психологічної готовності до навчання;
b. низький соціальний статус учениці.
При аналізі результатів КТВ неможливо не звернути увагу на учня 1-В класу Олеся Павла. При першому дослідженні за допомогою тесту Люшера виявилось, що його тривожність оцінюється в 12 балів. При співставленні цього результату із результатом інших методик було встановлено, що за „Картою спостережень” він набрав 39 балів, що є найвищим результатом дезадаптації у всій виборці свідчить серйозні порушення в розвитку його особистості і поведінки: її симптомів, закреслених у його карті, знаходяться за вертикальною лінією. Основні синдроми, де є порушення: „Недовіра до нових людей, ситуацій”, „Депресія”, „Ворожість до дорослих” ”Недостатність соціальної нормативності”, „Емоційна напруга”. За тестом КТВ останню позицію в ранжуванні займає дзвінок, а школу і сім’ю ставить на 6 позицію, що свідчить про однаково негативне до них ставлення.
Олесь Павлик пішов у школу в 7 років 10 місяців, тоді як середній рівень по класу 6 років 4 місяці. Рівень його готовності до школи – середній.
Перші місяці навчання почалися з труднощів з читання. Оцінка на кінець року з читання – „3”. Більш детальне вивчення та аналіз результатів тестування: низький соціальний статус (2 вибори), відсутність інших членів сім’ї на малюнку „Моя сім’я” показали, що основним фактором, що викликає високий рівень дезадаптації у цієї дитини є несприятлива сімейна ситуація, неправильні методи виховання в сім’ї. Батько, власник фірми, свою сім’ю залишив, одружившись з іншою, хоч і утримує сина, не відмовляючи йому ні в чому. Ведеться затяжна боротьба між колишнім подружжя за те, з ким буде жити син. Така ситуація не може травмуючи не відбитись на формуванні особистості школяра. При повторному проведенні тесту Люшера, тривожність Олеся Павла була 11 балів. Цей та інші приклади можуть бути підтвердженням нашої гіпотези, що на процес адаптації молодших школярів значно впливає такий фактор, як сприятлива сімейна ситуація.
Детальніше показники кольорового тесту відношень можна проаналізувати за таблицею № 2.
Таблиця № 2. Таблиця показників по Кольоровому тесту відношень.
| № п/п | Значимі показники | 1-Б клас | 1-В клас | Загальні |
| 1. | Всього учнів | 25 | 21 | 46 |
| 2. | Школапозитивнонегативно | 12-48%2-8% | 9-42,3%4-18,8% | 45,2513,4% |
| 3. | Вчительпозитивнонегативно | 17-68%2-8% | 13-61%3-14% | 64,5%11% |
| 4. | Сім’япозитивнонегативно | 18-72%1-4% | 11-51,7%2-9,4% | 62%6,7% |
| 5. | Урокпозитивнонегативно | 13-52%3-12% | 13-61%6-28% | 55,5%20% |
| 6. | Контрольнапозитивнонегативно | 8-32%8-32% | 13-61%4-19% | 46,5%25,5% |
| 7. | Дзвінокпозитивнонегативно | 10-40%6-28% | 6-28%8-37,6% | 34%31% |
| 8. | Перервапозитивнонегативно | 7-28%10-40% | 8-37,6%3-14% | 33%27% |
Зацікавленість у автора дипломної та адміністрації школи викликав той факт, що 31 5 учні відкрито негативно реагують на дзвінок, а за КТВ дзвінок часто позначають сірим, коричневим, чорним кольорами.
Можливо варто для шестиліток замінити звуковий сигнал перед початком уроку на більш мелодійний, організуючий.
Про неправильну організацію перерв, їх негативний емоційний вплив на окремих дітей свідчить той факт, що тільки 33% дітей ставляться до перерв позитивно, а 27% сприймають їх відкрито негативно, ставлячи їх на останні позиції у ранжуванні 12 учнів 1-В класу із 21 позначили перерву чорним, сірим та коричневим кольорами.
Важливим фактором, що сприяє адаптації до школи молодших школярів – навчання в школі є їх високий соціальний статус. Соціометричне дослідження, проведене в обох класах, показало, що рівень згуртованості в обох класах ще невисокий.
1-Б клас – 26 5, 1-В клас – 29,7 %. Коефіцієнт сприятливості колективу вищий у 1-Б класі – 0,9; у 1-В класі КСК – 0,6.
Якісний аналіз показав, що рівень адаптації і соціальний статус учня взаємопов’язані прямою залежністю.
Проективна методика „Кінетичний малюнок сім’ї” використовувалась для уточнення даних інших методик для визначення впливу сім’ї, як важливого фактору, що впливає на адаптацію молодших школярів до навчально-виховного процесу.
Аналіз заяв батьків про вступ дитини у школу показав, що у семи учнів з 52 обстежуваних немає батьків, або батько не бере участі у вихованні дитини. Крім цього, важкі матеріальні умови, безробіття, зайнятість батьків своїми проблемами – це основні причини тих тривожних симптомів, які були зафіксовані у малюнках першокласників „Моя сім’я”.
З метою визначення ступеня узгодженості між кількісними значеннями даних тестування розглядалась окремо для кожного класу кореляція між школами: