Коефіцієнт кореляції склав 0,559651 (див.Додаток 3).
Для вибірки що складається з 20 чоловік по 1% рівню коефіцієнт кореляції значущий. Отже можна вважати що методика «Неіснуюча тварина» валідна.
2.2 Результати дослідження та їх інтерпретація
Використовуючи отримані результати по кожному тесту, було складено психологічні портрети кожного з членів груп. Потім дані кожного досліджуваного після 2-го теста (див.Додаток 1), були суміщені і отримані 20 психологічних портретів.
Наступним етапом дослідження було написання групових портретів:
1.Груповий психологічний портрет студента технічного Вузу.
Типовий представник даної групи володіє наступними характерними рисами:
- Висока самооцінка;
- Егоцентризм;
- Банальність, відсутність творчого початку;
- Реалістичність, раціоналізм;
- Імпульсивність;
- Консерватизм;
- Підозрілість, недовірливість, обережність;
- Конформність;
Така людина в колективі тримається відособлено, в суспільстві часто відчуває себе незатишно і невпевнено. Незадоволений своїм положенням в соціумі, недостатністю визнання з боку тих, що оточують. Зазвичай формальний в контактах, недостатньо гнучкий в спілкуванні. Для нього характерна емоційна нестійкість, ухилення від відповідальності. Характерними якостями є реалістичність і практичність. Досліджувані цієї групи зайняті в основному вирішенням практичних питань і вирішенням особистих справ. Вони добре орієнтуються в життєво важливих справах, але в несподіваних ситуаціях їм часто не вистачає уяви і винахідливості.
Представники даної групи уникають всього незвичайного. Це консерватори, що не люблять змін, які вважають, що недоліки будуть викорінені, якщо строго слідувати вимогам керівників, і що власна ініціатива може бути шкідливою.
Яскраво виражена конформність і залежність від групи. Досліджувані легко підкоряються, бувають невпевнені в собі і не вірять в свої здібності, унаслідок чого часто виявляються залежними. Слухняні з людьми, які сильніші, ніж вони самі. У своїй поведінці орієнтуються на групову думку, потребують постійної опори, схвалення. Не мають ініціативи і сміливості у виборі власної лінії поведінки. Творчі можливості слабо виражені. Малюнок приймає форму «готової», існуючої тварини (люди, коні, собаки, свині, риби). До нього лише приробляється «готова» існуюча деталь, щоб намальована тварина стала неіснуючою - кішка з крилами, риба з пір'ям, собака з ластами і тому подібне.
2. Груповий психологічний портрет студентів гуманітарного інституту.
Характерними якостями особи представника даної групи є:
- Вербальна активність;
- Раціоналізм, схильність до активних дій;
- Прагнення показати свою ерудованість, демонстрація розуму;
- Цінність інтелектуальних якостей в людині (у собі і що оточують);
- Креативність;
- Надання великого значення своєму зовнішньому вигляду;
- Егоцентризм;
- Імпульсивність;
- Підозрілість;
- Радикалізм;
- Домінантність.
Досліджуваним даної групи властива велика мовна активність (балакучість), чуттєвість. Добре орієнтуються в життєво важливих справах. У схваленні рішень керуються в основному об'єктивною реальністю. Оригінальність виражається у формі побудови фігури з елементів, а не цілих заготовок. Не банальні, схильні до фантазування, у всьому що вони роблять, простежується творчий початок. Вони егоїстичні, імпульсивні, непостійні і мінливі в інтересах.
Представники групи до всього відносяться скептично, не довіряють авторитетам, все прагнуть проаналізувати і зрозуміти самі. Легко змінюють свою точку зору і спокійно сприймають нові погляди і ідеї, відрізняються критичністю мислення.
Вони домінантні, наполегливі, напористі і незалежні. Їм властиві владність, самовпевненість і прагнення до самостійності. Часто ігнорують соціальні умовності. Поводяться енергійно і активно. Живуть згідно своїх власних законів і міркувань.
В результаті аналізу даних тестування було виявлено що загальними для двох груп якостями є: егоцентризм, раціоналізм та імпульсивність. Відрізняє ці групи те, що в групі №1 високий рівень консерватизму і конформізму, а в групі №2 - творчих здібностей і домінантності.
Отже, спираючись на дані проведеного експериментального дослідження, можна стверджувати, що:
- Студенти технічних Вузів конформні, залежні від групи, в якій знаходяться, в поведінці орієнтовані на групову думку, не мають ініціативи і сміливості у виборі власної лінії поведінки;
- Студенти гуманітарного інституту домінантні, незалежні, самостійні, мають критичне мислення; всі вчинки, що здійснюються ними, робляться за участі творчої сфери особистості.
Отже, можна зробити висновок, що поставлена емпірична гіпотеза підтвердилася.
Висновок
Не дивлячись на те, що проективні тести виявилися достатньо дієвим інструментом в диференціальній діагностиці психопатії неврозів та пограничних станів, а також продемонстрували свою цінність для виявлення значущих, у тому числі і патогенних, відносин особистості, радянські дослідники зіткнулися з тими ж проблемами, що і їх західні колеги: суб'єктивність інтерпретації отриманих даних, труднощі стандартизації, недостатній рівень валідности унаслідок розпливчатості теоретичних концепцій, покладених в основу створення і використання проективних тестів і ін. Не дивлячись на це, проективні методи отримали достатньо високу оцінку фахівців-практиків. В.М. Блейхер і Л.Ф. Бурлачук відзначають: «Метод Роршаха є достатньо цінним для дослідження особистості при таких психічних захворюваннях, як епілепсія і деякі форми шизофренії...».
Питання про застосування проективних методик у вітчизняній психології залишається гостро дискусійним. Тим часом, представляються невірними будь-які крайнощі при вирішенні цього надзвичайно важливого питання. Зараз, коли психологи потребують експериментальних прийомів дослідження особистості, тим більше важливо зробити об'єктом спеціального дослідження проективні методики, що своєю багаторічною історією довели придатність до вирішення багатьох завдань у прикладній психології».
Резюмуючи, необхідно відзначити такі основні ознаки проективних методик:
1) невизначеність, неоднозначність використовуваних стимулів;
2) відсутність обмежень у виборі відповіді;
3) відсутність оцінки відповідей як правильних і неправильних.
Проективна методика - це прийом або набір процедур, розроблений для того, щоб отримати інформацію про особу людини, надаючи йому можливість реагувати будь-яким способом.
У даній роботі булі описані основні характеристики проективних методик, перераховані їх ознаки.Також було встановлено, що проективна методика - це прийом або набір процедур, розроблений для того, щоб отримати інформацію про особистість людини, надаючи їй можливість реагувати будь-яким способом. Був проведений теоретичний огляд літератури, його всебічний аналіз та узагальнення.
У ході роботи було проведене емпіричне дослідження, метою якого є підтвердження або спростування поставленої емпіричної гіпотези і перевірка психометричних показників (валідність) методики «Неіснуюча тварина»
У результаті якісного аналізу отримано інформацію про те, що студенти технічного ВНЗ - конформні та консервативні, а студенти гуманітарного ВНЗ - гнучкі та домінантні. Отже, поставлена емпірична гіпотеза про те, що студенти технічних Вузів є більш конформними в порівнянні із студентами гуманітарних Вузів, підтвердилася.
Список використаної літератури
1. Аннелиз, Ф. Корнер. Проективная психология, - М., 2000. - 258с.
2. Бернс Р.С., Кауфман С.Х. Кинетический рисунок семьи: введение в понимание детей через кинетические рисунки./ Пер. с англ., Москва: Смысл, 2000. - 146с.
3. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. - Спб.: Питер, 2002. - 352с.
4. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. - Спб.: Питер, 2001. - 560с.
5. Математико-статистичні методи в соціології та психології: Навч.посіб./ А.Б. Телейко, Р.К. Чорней. – К.: МАУП, 2007 – 424 с.
6. Мережа INTERNET.
7. Настольная книга практического психолога/ сост. С.Т. Посохова, С.Л. Соловьёва. – М.:АСТ:ХРАНИТЕЛЬ, - 2008. – 671с.
8. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн.. Кн.. 3.: учеб. для студ. высш.пед. учеб. Заведений. – 5 –е изд. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2006. – 450 с.
9. Новейший психологический словарь/ В.Б.Шапарь, В.Е.Россоха, О.В. Шапарь. - Ростов-на-Дону.: Феникс, 2005 – 808с.
10. Носс И.Н. Психодиагностика. - Москва: Изд-во «КСП+», 1999.
11. Проективная психология / Пер. с англ. - М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000.- 528с.
12. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики. М.С.Кирильчук, В.М. Крайнюк, В.М. Марченко.– К., «Ніка-Центр», 2005. – 385 с.
13. Психодиагностика: Теория и практика. / Пер. с нем. Под ред. Н.Ф. Талызиной. - М.: Прогресс, 1986.
14. Ричард С. Лазарус. Проективная психология, - М., 2000. - 258с.
15. Штейнбах Х.Э, Кармин А.С и др. Практикум по общей психологии. – СПб.: ПГУПС., 1996. – 157 с.