Необхідно зазначити, що при проведенні аудиту податкової звітності з податку на прибуток необхідно керуватися Законом України "Про аудиторську діяльність" від 14 вересня 2006 року № 140-V, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97 – ВР та прийнятим Законом України від 24.10.02 р. № 349- "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування" N 746/99 від 28.06.99, нормативами аудиту та іншими нормативно-правовими актами.
РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО І БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
Дані про порядок організації бухгалтерського обліку валових доходів, витрат, документальне оформлення операцій з податку на прибуток подані на прикладі будівельного підприємства "БНВ – стройсервіс"
Узагальнена інформація про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, обліковується на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами". Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством; для кожного податку передбачена своя ставка, строк сплати, об'єкт оподаткування, регламентуючий документ тощо.
При проведенні аудиту слід керуватися законами України та іншими нормативними документами, що регулюють питання податків, які діяли на час нарахування та сплати податків.
За кредитом рахунка 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.
Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:
641 "Розрахунки за податками": ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).
На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки зі страхування".
На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).
Па субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло права зменшити податкове зобов'язання.
Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.
На основі показників про фінансові результати від звичайної діяльності розраховується величина податку на прибуток від цієї діяльності. Сума податку на прибуток, обчислена за діючою ставкою податкового законодавства, буде відображена за дебетом рахунка 79 "Фінансові результати" у кореспонденції з субрахунком 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності". Після вирахування податку на прибуток від звичайної діяльності визначають фінансовий результат від звичайної діяльності – прибуток або збиток, тобто із раніше показаної суми прибутку вираховується сума податку на прибуток.
Підприємницькі структури повинні сплачувати також податок із сум прибутку, який отримано від надзвичайної діяльності. В цьому зв’язку визначаються надзвичайні доходи або надзвичайні витрати. Особливістю є те, що результати від надзвичайних подій показуються згорнутим сальдо, тобто показується або сума надзвичайних доходів, або сума надзвичайних втрат. Ці дані заповнюються на підставі показників обліку, показаних за дебетом субрахунку 75 "Надзвичайні доходи" у кореспонденції з кредитом рахунка 794 "Результат надзвичайних подій".
Якщо в звіті показано прибуток від надзвичайних подій, то розраховується величина податку, який в бухгалтерському обліку відображається за дебетом рахунка 794 "Результат надзвичайних подій" у кореспонденції з кредитом субрахунку 982 "Податки на прибуток від надзвичайних подій".
З метою визначення суми валових доходів бухгалтери ведуть, а аудитори перевіряють Книгу обліку валових доходів (табл. 1). Облік у книзі ведеться за двома подіями по кожній господарській операції: зарахування коштів від покупця або відвантаження товарів датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на одну з подій, що сталася раніше.
Таблиця 2.1 Книга обліку валових доходів
| 1-ша подія | 2-га подія | ||||||||||||
| № з\п | дата | документ | контрагент | Заборгованість на "01"__200х р. | Господарська операція | сума | Сума, віднесена до складу валових доходів | Довідково ПДВ | Дата | документ | Господарська операція | Сума погашення заборгованості | |
| Дт | Кт | ||||||||||||
Валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Валові витрати ведуться в книзі обліку валових витрат, яка по своїй структурі аналогічна книзі обліку валових доходів.
Книга обліку валових витрат ведеться за двома подіями. У Книзі обліку валових витрат робиться повне розшифрування першої події, а саме: дата виникнення, документ, на підставі якого зроблений запис, назва контрагента – постачальника, виконавця, зміст господарської операції, сума, яка входить до складу валових витрат у звітному періоді, сума податку на додану вартість, яка зазначена постачальником у податковій накладній [13, c. 397-398].
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА АУДИТУ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЩОДО ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
3.1 Підготовчий етап приведення аудиту податкової звітності
Велика кількість податків і зборів, недосконалість податкового законодавства, великий податковий тиск на підприємства, необхідність різного відображення однієї і тієї ж операції в бухгалтерському і податковому обліку, що залежить від розбіжностей у законодавстві тощо, збільшують властивий ризик підприємства. А з урахуванням великих штрафів, які накладаються на підприємства за порушення податкового законодавства, та пені, що стягується за прострочення платежів, аудиторський ризик збільшується.
Тому аудит розрахунків із бюджетом є одним із найтрудомісткіших, найскладніших і найвідповідальніших в аудиторській практиці.
Ще до початку роботи аудитору з метою зниження свого підприємницького ризику необхідно обумовити всі питання перевірки цих розрахунків із клієнтом і відбити їх у договорі, в загальному плані та програмі.
Слід чітко встановити і погодити обсяг перевірки (період, що перевіряється, види податків тощо) та метод організації перевірки (суцільний, вибірковий). Зазвичай, правильність нарахування податків і зборів та своєчасність їх сплати проводять суцільним методом. Суцільний метод організації перевірки дає змогу максимально знизити ризик, але потребує багато часу і трудозатрат, що, в свою чергу, збільшує плату за аудит.
Підприємство може забажати проведення аудиту шляхом вибіркової перевірки. У такому разі аудитор повинен провести вибірку відповідно до національного нормативу МСА 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки" і обов'язково документально оформити всю проведену роботу відповідно до національного нормативу МСА 230 "Документація" [13, c. 406-407].
Відносини між аудиторською фірмою і підприємством, яке перевіряється оформляються договором (Додаток 1).
На початковій стадії проводиться знайомство з бізнесом клієнта, початкове дослідження об’єкта аудита, планування аудита, яке включає складання загального плану та програми аудиторської перевірки.
Ефективна організація аудиту передбачає дотримання послідовності певних етапів аудиторської перевірки. Перший етап - процес планування, метою якого є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше.