Питання для самоконтролю:
1 Що таке психіка?
2 Які основні функції психіки?
3 Поясніть взаємозв'язок психіки і мозку?
4 У чому особливості будови нервової системи?
5 Що відноситься до центральної і периферичної нервової системи?
6 Які основні відділи головного мозку?
7 Функції відділів головного мозку?
8 Назвіть основні блоки головного мозку?
9 Фізіологія кори півкуль.
10 Що таке психічна асиметрія?
11 Назвіть спеціалізацію великих півкуль?
12 Феномен лівшества.
13 Етапи еволюції психіки?
14 Структура свідомості.
2. Практичне заняття
План заняття:
1. Вивчити методики визначення асиметричності розвитку парних органів.
2. Визначити домінування парних органів: провідна рука;; провідний палець; провідне око, виляск.
3. На підставі одержаних даних визначити тип функціональної асиметрії.
Інструкція. Як відомо, людський мозок має дві півкулі – праві і ліві. Між ними існує чіткий «розподіл праці»: праве управляє одними функціями, а ліве – іншими. При цьому одна з півкуль є ведучим, що багато в чому визначає особливості характеру людини. Яка з півкуль у вас є ведучим, ви можете визначити, виконавши наступні завдання.
1 Стуліть кілька разів пальці рук і ви помітите, що зверху виявляється один і той же великий палець. Якщо лівий – ви емоційна людина, права – у вас переважає аналітичний склад розуму.
2 Візьміть ручку або олівець. Спробуйте прицілитися, вибравши мішень, і дивитеся на неї обома очима через кінчик ручки або олівця. Зажмур одне око, потім інший. Якщо мішень сильно зміщується при зажмуреному лівому оці, то ліве око – ведучий, і навпаки. Праве провідне око говорить про твердий і стійкий характер, лівий – про м'який і поступливий.
3 Якщо при переплетенні рук на грудях зверху (на лікті) виявляється права рука, ви схильні до простоти і добродушності. Ліва рука – до кокетування.
4 Якщо вам зручніше, аплодуючи, хлопати правою рукою, можна говорити про рішучість вашого характеру. Якщо лівою рукою, то ви схильні до коливань перед ухваленням рішення.
Визначення типу функціональної асиметрії
Проаналізуйте одержані вами дані (таблиця 1).
Для визначення типу функціональної асиметрії (ФА) достатньо визначити число випадків переважання льовості над правостью: ніж більше випадків домінування лівих органів, тим більшою мірою ваш тип функціональної асиметрії наближається до лівого, і навпаки.
Окрім типово лівого і правого типів ФА є і перехідні. Таким чином, можна виділити 5 типів ФА:
· Правий – всі випадки переважання правих органів (ПППП);
· переважно правий – переважання 3 будь-які праві органи (ПППЛ);
· симетричний тип (амбідекстр) – два лівих і два правих (ППЛЛ);
· переважно лівий – переважання 3 будь-які ліві органи (ПЛЛЛ);
· лівий – всі випадки переважання лівих органів (ЛЛЛЛ).
3 Словник термінів
Адаптація – пристосування органу, організму, особистості або групи до зовнішніх умов, що змінилися
Амбівалентність (греч. ampi – двоякість, лат. valentia – сила). В психологии почуттів означає одночасну присутність в душі людини протележних, несумісних один з одним прагнень, стосовно одного об'єкта.
Амбідекстрія – природжене або вироблене тренуванням рівний розвиток функцій обох рук – без визначення ведучої руки.
Амнезія – відсутність спогадів внаслідок порушення пам'яті, утрата пам'яті
Апперцепція – прояв вибірковості сприйняття, його залежнізть від досвіду і спрямованності індивіда
Астенія (греч. astheneia – бессилие, слабость) – нервно-психическая слабость, проявляющаяся в повышенной утомляемости и истощаемости, сниженном пороге чувствительности, крайней неустойчивости настроения, нарушении сна.
Атаксія – розлад координації руху, яка виявляється в їх нечіткісті, незграбності, несоразмірності.
Атонія – орушення розподілу тонуса м'яз сгинателів та розгинателів.
Безусловній рефлекс (лат. reflexus - отражение) – наследственно закрепленная стереотипная форма реагирования на биологически значимые воздействия внешнего мира или изменения внутренней среды организма.
Головний мозок – передній відділ центральної нервової системи хребетних тварин і людини, що поміщається в порожнині черепа; матеріальний субстрат вищої нервової діяльності і головний регулятор всіх життєвих функцій організму.
Інстинкт (лат. instinctus - спонука) – природжена, малозмінна форма поведінки, забезпечуюча пристосування організму до типових умов його життя.
Інтелект (лат. intellectus – розуміння, розуміння) – сукупність розумових здібностей людини і деяких вищих тваринних, наприклад людиноподібних мавп.
Ліворукість – домінування лівої руки, яка стає ведучою – перш за все, через природжене домінування правої півкулі головного мозку.
Нейрон (греч. neuron – нерв) – нервова клітина зі всіма її відростками, основна структурна одиниця нервової системи.
Нейротізм – властивість людини, що характеризується його підвищеною збудливістю, імпульсом і тривожністю.
Нервова система (греч. neuron – нерв і systema – ціле, складене з частин) – сукупність нервових утворень у тварин і людини, за допомогою яких здійснюється сприйняття діючих на організм подразників, обробка виникаючих при цьому імпульсів збудження, формування у відповідь реакцій.
Перцепція – сприйняття предметів чиявищ при їхньому безпосередньому впливі на органи почуття.
Психіка – системна властивість високоорганізованої матерії, полягаюче в активному віддзеркаленні суб'єктом об'єктивного світу і саморегуляції на цій основі своєї поведінки і діяльності.
Психічна асиметрія – характеристика розподілу функцій психічних між півкулями лівим і правим: при виконанні одних функції психічних ведучим є півкуля ліва, інших – праве.
Психічні процеси – процеси, що відбуваються в голові людини і відображаються в психічних явищах, що динамічно змінюються: відчуттях, сприйнятті, уяві, пам'яті, мисленні, мови і ін.
Рефлекс (лат. reflexus – віддзеркалення) - опосередкована нервовою системою закономірна у відповідь реакція організму на подразник.
Рефлекторна дуга – поняття, що позначає сукупність нервових структур, провідних нервові імпульси від подразників, що знаходяться на периферії тіла, до центру, переробляючих їх в центральній нервовій системі і викликають реакцію на відповідні подразники.
Рецептор (лат. recipere – одержувати) – спеціалізований органічний пристрій, розташований на поверхні тіла або усередині нього і призначене для сприйняття різних за своєю природою подразників: фізичних, хімічних, механічних і т.д. – і їх перетворення в нервові електричні імпульси.
Свідомість (свідоме) – форма віддзеркалення об'єктивної дійсності в психіці людини – вищий рівень віддзеркалення психічного і саморегуляції; звичайно вважається властивим тільки людині як істоті суспільно-історичній.