Одна з теорій виховання, яка має назву біогенна, розповсюджується у формі системи переконаності повсякденної свідомості, тобто всі якості, які єлюдині – то все природне.
Соціогенна – повна протилежність біогенній, яка стверджує, що все є особистісним в людині виникає під впливом соціальних умов і полягає вихованню, починаючи з темпераменту і закінчується моральним почуттям.
Контраргументами теорії виступають такі засади: властивості особистості, в деякій мірі темперамент можуть бути виховані, бо вони залежать від генотипу і визначаються властивістю нервової системи (відомі випадки зв'язку хворобливості стану організму зі змінами психічної особистості хворої людини), а саме далеко не все в особистості залежить тільки від виховання, багато залежить від організму.
Відтепер ми плавно підійши визначення, що учень - суб'єкт навчальної діяльності, який використовуючи інформацію вчителя самовиховується.
Тому структура навчальної діяльності виходить з направлень:
Нужда: виникнення дискомфорту на рівні організму та вирішення проби – потрібно чи ні?
Потреба самозміни: шляхи вирішення цієї потреби 1) знайти вчителя і стати об'єктом навчальної діяльності та 2)знайти суб'єкт навчальної діяльності - самотужки шукати відповідь.
Мотив: навчально-пізнавальний інтерес – пошук узагальненого засобу рішення завдання.