3) заключний (2004–2007 рр.). Узагальнення результатів теоретичного та емпіричного дослідження, розроблення рекомендацій щодо діагностики параметрів емоційного процесу.
У план емпіричного дослідження включено чотири етапи: “Аналіз емоційної складової в описі психологічних характеристик офіцерів”, “Експериментальне дослідження процесу розв’язування тактичних задач”, “Дослідження психологічних параметрів процесу емоційної регуляції розв’язування тестових задач”,“Аналіз отриманих даних та побудова моделей”. Показники результативності розв’язування задач, параметри емоційного процесу, методи та методики отримання їх значень, принципи аналізу даних визначено для кожного етапу окремо.
На першому етапі психологічні характеристики офіцерів визначались під час попереднього опитування за допомогою психодіагностичних методів (с. 3).
На другому етапі визначено:
показники результативності розв’язування задач: оцінка за навчання, успішність відповіді на контрольні запитання, адекватність сприйняття, адекватність та час відповіді. Для отримання значень показників використано методи аналізу результатів службової діяльності, самозвіту, спостереження;
показник оцінки емоційного процесу – рівень емоційного збудження, який фіксувався за допомогою “Методики спостереження за емоційним збудженням”;
психологічні характеристики офіцерів визначались за психодіагностични-ми методами, що використовувалися під час попереднього опитування (с. 3).
На третьому етапі показниками оцінки емоційного процесу були: “рівень збудження”, “рівень усвідомлення офіцером свого стану”, “площа контакту фізіологічного стану та його психічного відображення”. Вихідні значення для обчислення показників отримано шляхом метричних процедур: апаратурної фіксації показників гемодинаміки (САТ, ДАТ, ЧСС), інтроспективної оцінки свого стану на момент виконання випробування за допомогою “Шкалованої самооцінки параметрів психофізіологічного стану”. Метричні показники стали предметом математичних перетворень:
“рівень збудження” обчислювався як індивідуальний коефіцієнт ефективності кровообігу (КІ_КЕК):
| КЕКі— КЕКmin.фпКІ_КЕК = —————————, КЕК max.фп — КЕКmin.фп | (1) |
де КЕКі– значення коефіцієнта ефективності кровообігу у і-му випробуванні;
КЕКmin.фп– мінімальне значення коефіцієнта ефективності кровообігу;
КЕКmax.фпп– максимальне значення коефіцієнта ефективності кровообігу.
Серед коефіцієнтів та індексів, які є важливими для характеристики функціонування серцево-судинної системи (пульсовий артеріальний тиск (ПАТ), середньодинамічний артеріальний тиск (СДАТ), коефіцієнт витривалості ССС (КВ), вегетативний індекс Кердо (ВИК)) експериментальним шляхом визначено коефіцієнт ефективності кровообігу (КЕК) як такий, що найбільше пов’язаний з результативністю діяльності. Обчислювався за формулою
| ЧСС Ч (САТ – ДАТ)КЕК = —————————;100 | (2) |
“рівень усвідомлення свого стану” обчислювався як “коефіцієнт рівня усвідомлення” (КРУ) за формулою
| КІ_КЕК — КІ_САНКРУ = 1 – ——————————, КІ_КЕК + КІ_САН | (3) |
де КІ_КЕК – індивідуальний коефіцієнт ефективності кровообігу, який обчислювався за формулою (1);
КІ_САН – індивідуальний коефіцієнт самооцінки рівня позитивного сприйняття стану, який обчислювався за формулою
| КІ_САН = САНі – САНзустр, | (4) |
де САНі – значення самооцінки стану у і-му випробуванні;
САНпервиння – значення самооцінки стану на момент початку тестування.
“площа контакту фізіологічного стану та його психічного відображення” обчислювалась за формулою 5. Останній параметр є системним, його отримано шляхом математичного моделювання: рівень збудження визначає радіус сектора (R) та умовно відповідає почуттєвим та емоційним процесам, які розводяться за джерелами збудження; рівень усвідомлення визначає кут сектора (α – кут сектора в радіанах) при цьому дуга сектора умовно відповідає афективним процесам, площа сектора (S) є похідним показником, що моделює площу контакту фізіологічного стану та його психічного відображення. Оскільки КРУ визначає частку емоційних процесів, що забезпечують усвідомлений зв’язок із середовищем, кут сектора обраховується з розрахунку 360є Ч КРУ. При переводі в радіани отримуємо: α = 2π Ч КРУ = 2 Ч 3,14 Ч КРУ = 6,28 Ч КРУ.
| 6,28 Ч КРУ Ч КІ_КЕК2S = –––––––––––––––––––––.2 | (5) |
Оціночними показниками результативності розв’язування тестових задач визначено: для сенсорно-перцептивних задач – середня абсолютна похибка, середня відносна помилка, сума амплітуд відхилень показника від попереднього значення, сумарне відхилення від еталону;
для емоційно-образних задач – рівень відповідності: показників емоційного стану, що отримані в результаті виконання проективних методик та усвідомлюваних (самозвіт) оцінок стану респондента, показників емоційного стану, що отримані в результаті виконання проективних методик та оцінки фізіологічного стану респондента (за допомогою апаратурних методик);
для когнітивно-знакових задач – множина запропонованих варіантів розв’язання, що продукуються респондентом.
У ходічетвертого етапуувага була зосередженана системному аналізі результатів емпіричного дослідження в рамках єдиного підходу до розуміння статистичної, функціональної та відносної норми. Побудовано теоретичну, емпіричну модель емоційного процесу. Математичну модель використано як інструмент дослідження, різнопланового відображення процесу емоційної регуляції розв’язування тактичних задач. Результати моделювання викладено у другому та третьому розділах.
У третьому розділі “Емпіричне дослідження особливостей емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язування тактичних задач” шляхом факторного аналізу значень показників, які описують психологічні характеристики 120 офіцерів (табл. 1) встановлено, що “емоційний компонент” поєднується із показниками: “самооцінка свого стану” (F1), “інтелект” (F4), “лабільність нервової системи” (F5), “мотивація” (F2, F3). Кореляційні зв’язки фактора F1 з адекватністю сприйняття задачі r = 0,4 (р≤0,05), фактора F4 з оцінкою за навчання r = 0,3 (р≤0,05) вказують на значимість зв’язку “емоційного компоненту” з показниками “самооцінка свого стану” та “інтелект” для регуляції процесу розв’язування тактичних задач.
Таблиця 1
Фактори, які описують психологічні характеристики офіцерів
| Фактор і його дисперсія | Показники, що визначають фактор, та їх факторні навантаження |
| F1 Самооцінка рівня розвитку емоційних властивостей 18 % | Міра емоційної чутливості в комунікативній сфері –0,855 (за шкалою соціальної емоційності методики Русалова) та міра емоційної чутливості в предметній сфері –0,839 (за шкалою предметної емоційності методики Русалова) з від’ємним знаком. Самооцінка стану на момент тестування 0,829 (за методикою “САН”) та 0,651 (за методикою “Шкалованої самооцінки параметрів психофізіологічного стану”), самооцінка емоційного ставлення до себе 0,669 (за методикою “Особистісний диференціал”) з додатним знаком |
| F2 психологічного захисту 12 % | Рівень мотивації схвалення 0,760 (за методикою Д. Марлоу і Д. Крауна), короткочасна пам’ять 0,740 (за методикою М.С. Корольчука), психологічний захист 0,703 (за опитувальником Р. Плутчика) та загальна інтенсивність емоційних переживань 0,518 (за тестом “Диференціальні шкали емоцій”) |
| F3 емоційної чутливості та досвіду 12 % | Особистісна 0,658 та ситуативна 0,601 тривожність (за методикою Спілбергера-Ханіна) з додатним знаком. Довготривала –0,624, короткочасна –0,445 пам’ять (за методикою С.М. Корольчука) та мотивація досягнення –0,412 (за опитувальником Ю.М. Орлова) з від’ємним знаком |
| F4 Афективно-інтелектуальний 11,5 % | Інтелект 0,755 (за тестом “Прогресивні матриці Равена”), ситуативна 0,693 та особистісна 0,534 тривожність (за методикою Спілбергера-Ханіна), біоритм 0,657 (за тестом “Сови-жаворонки”) з додатним знаком. Соціальна бажаність –0,463 (за шкалою соціальної бажаності методики Русалова) з від’ємним знаком |
| F5 сили емоційних переживань 10 % | Лабільність правої 0,867 та лівої 0,756 руки (за методикою “Тепінг-тест”), дані самооцінки емоційно-значимих уявлень людини про себе 0,424 (за методикою “Особистісний диференціал”) з додатним знаком. Загальна інтенсивність емоційних переживань – 0,416 (за тестом “Диференціальні шкали емоцій”) з від’ємним знаком |
Примітка. Сукупна дисперсія п’яти факторів становить близько 63,5 % сумарної.