Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості подружньої сумісності
1.1 Психологічний клімат молодої сім’ї
1.2 Подружня сумісність, як фактор стабільності шлюбу
1.3 Рольові очікування подружжя як складова частина подружньої сумісності
1.4 Суб’єктивні та об’єктивні показники якості шлюбу. Задоволеність шлюбом
1.5 Методи діагностики подружніх взаємин
Розділ 2. Організація, методика та результати дослідження рівня подружньої сумісності
2.1 Методика та організація дослідження
2.2 Результати дослідження подружньої сумісності на основі запропонованих методик
2.2.1 Дослідження особливостей задоволеності шлюбом
2.2.2 Дослідження задоволеності шлюбом залежно від розподілу ролей у сім’ї
2.2.3 Дослідження рольових очікувань і домагань у шлюбі та їх взаємозв’язок з показниками задоволеності шлюбом
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Актуальність теми. Сім’я є необхідним елементом соціальної структури людського суспільства, важливим інститутом соціалізації особистості. Негативні тенденції розвитку сучасної сім’ї (збільшення кількості розлучень за психологічними мотивами, зменшення народжуваності, рольове перевантаження молодого подружжя та ін.) викликають занепокоєння фахівців різних галузей науки, а також актуалізують практичні соціально-психологічні дослідження закономірностей функціонування сучасної сім’ї, ефективних форм і методів психологічної допомоги сучасному подружжю.
Сім’я є об’єктом ретельного наукового аналізу дослідників з різних психологічних галузей. Дослідження психологічної готовності сучасної молоді до шлюбних стосунків, особливостей статеворольової диференціації в умовах сучасної сім’ї, причин і механізмів порушень функцій сім’ї, загальних тенденцій розвитку української сім’ї є важливою основою для розширення психодіагностичних і психокорекційних методів сімейного консультування й психотерапії.
Але поруч із проблемою психологічної корекції сімейних стосунків не менш актуальною постає проблема профілактики дисгармоній сімейного спілкування, виникнення та деструктивного розвитку сімейних конфліктів, виявлення подружньої несумісності. Адже відомо, що можливих порушень легше запобігти, ніж їх усунути. Саме в контексті профілактики сімейних конфліктів спрямовано дослідження особливостей та компонентів подружньої сумісності, рольових очікувань (експектацій) як важливого регулюючого компоненту міжособистісного спілкування.
Об’єкт дослідження – подружня сумісність та задоволеність подружжя шлюбом.
Предмет дослідження – особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом, особливості впливу рольових очікувань подружжя, як складової сімейно-рольової взаємодії, на характер сімейного спілкування шлюбних партнерів.
Мета дослідження – дослідити особливості подружньої сумісності, задоволеності шлюбом, рольові очікування та домагання у шлюбі.
Досягнення мети курсового дослідження здійснювалось послідовним вирішенням таких завдань:
Визначення поняття подружньої сумісності, її компонентів.
Аналіз рольових очікувань в структурі міжособистісної взаємодії.
Визначення рольових очікувань подружжя як компоненту сімейно-рольової взаємодії, з’ясування особливостей подружніх рольових очікувань, що обумовлюють конфліктогенність сімейного спілкування.
Розробка програми емпіричного дослідження подружньої сумісності та рольових очікувань подружжя як складової сімейно-рольової взаємодії.
З’ясування особливостей впливу подружньої сумісності та рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування і задоволеність сімейними стосунками.
Методологічна та теоретична основадослідження: рольові теорії особистості, в яких підкреслюється концептуальна роль взаємодії у формуванні соціально-психологічних явищ, концепції статево-рольової соціалізації? рольової соціалізації особистості; концепція психології сімейних відносин (Т.В.Андрєєва [4], В.М.Дружинін [9], С.В.Ковальов [11], М.М.Обозов [17], [18]); сучасні теорії системної сімейної психотерапії.
Методи дослідження. Теоретичні методи: аналіз психологічної та психолого-педагогічної літератури; емпіричні: спостереження, тестування, анкетування; методи математичної обробки даних: статистичні та аналітичні. У психодіагностичний комплекс увійшли традиційні стандартизовані методики. До методик належать: Методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової, методика «Задоволеність шлюбом» (В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко), методика «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська)
Вибірку склали 10 молодих подружніх пар, жителі м. Рівне.
Теоретичне значення отриманих результатів. Теоретичне обґрунтування понять «подружня сумісність» та «рольові очікування», з’ясування особливостей впливу узгодженості рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування і задоволеність шлюбом.
Практичне значення отриманих результатів. Для практики психологічної допомоги сім’ї мають значення результати дослідження складових сімейно-рольової взаємодії (подружня сумісність, рольові очікування, узгодженість сімейних цінностей, рольова адекватність подружжя), їх зв’язок із показниками сімейного благополуччя. Виявлені закономірності щодо узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї, спрямованості на шлюбного партнера можуть бути використані в психодіагностичній, психопрофілактичній та психокорекційній роботі з конфліктними сім’ями.
Матеріали та результати дослідження можуть також бути використані при написання наукових, курсових, дипломних та інших робіт, пов’язаних з даною проблематикою.
Структура дослідження: курсова робота зі вступу, двох частин, перша, з яких — теоретична, друга — практична, складається з емпіричного психологічного експерименту, обґрунтування результатів дослідження та розробки психологічних рекомендацій, висновків, додатків та списку використаної літератури, який налічує 37 найменувань.
Розділ 1. Особливості подружньої сумісності
1.1 Психологічний клімат молодої сім’ї
За останні роки вітчизняна психологічна література збагатились значною кількістю робіт з проблем сім’ї, але низка важливих питань залишається мало вивченою. До них можна віднести психологічний клімат в сім’ї, а саме шляхи створення сприятливого клімату та методи діагностики і корекції несприятливого. Аналізові деяких аспектів проблеми і присвячена ця стаття.
Будь-яка сім’я є інтимною соціальною групою, життя в якій має свою специфіку; люди, які її створюють – індивідуальні і неповторні. Головне, що відрізняє сім’ї, – це характер атмосфери, яка панує в родинних стосунках.
Характерний для тієї чи іншої сім’ї більш чи менш стійкий емоційний настрій прийнято називати психологічним кліматом (синонім – психологічна атмосфера). Він є наслідком сімейної комунікації, тобто виникає в результаті сукупності настроїв членів сім’ї, їх душевних переживань і хвилювань, ставлення одне до одного, до інших людей, до роботи, до оточуючих, до суспільних подій. Отже, не тільки особливості рольових та міжособистісних стосунків членів сім’ї відбиваються на психічному її стані (мікрокліматі), але й він, у свою чергу, впливає на міжособистісні стосунки її членів, на їхнє світовідчуття, самооцінку, саморегуляцію та життєздатність сімейного колективу загалом [5, 43].
Психологічний клімат – це комплекс психологічних умов, що сприяють чи перешкоджають згуртуванню сім’ї, це сукупність психологічних станів, настроїв, стосунків її членів. Психологічний клімат – не стале поняття. Його творять члени кожної сім’ї, і саме від їхніх зусиль залежить, яким він буде. Вміння і бажання розуміти одне одного, задовольняти потребу партнера в рівноправ’ї, підтримувати уявлення членів родини про сімейні ролі – ось складові психологічного клімату [5, 46].
Психологічний клімат нерозривно пов’язаний із ідейно-моральними цінностями сім’ї і є показником якості міжособистісних стосунків між членами родини. Ось чому його нерідко називають морально-психологічним кліматом, маючи на увазі емоційну єдність, загальний стиль життя сім’ї, характер стосунків у ній [5, 47].
Зазвичай вчені виділяють два типи психологічного клімату в сім’ї: сприятливий та несприятливий. Представниками такої теорії розподілу є М. Алексеєва, В. Сердюк, С. Кулаков І. Шилов, І. Гребенников [8].
Ознаками сприятливого психологічного клімату є: згуртованість, подружня сумісність, можливість всебічного розвитку особистості кожного члена родини, висока доброзичлива вимогливість одне до одного і до себе самого, почуття захищеності та емоційної задоволеності, висока внутрішня дисциплінованість, принциповість, відповідальність, бажання й уміння зрозуміти іншого, можливість вільно висловлювати свою думку з будь-якого питання в прийнятній для іншого формі, прагнення проводити вільний час разом (хай то буде домашній вечір у колі сім’ї чи подорож), уміння адекватно розподілити обов’язки, щоб усі були завантажені в залежності від своїх можливостей. Ознакою сприятливого психологічного клімату є також відкритість сім’ї, а саме – доброзичливі стосунки з родичами, сусідами, друзями, знайомими.
Найяскравіше психологічний клімат проявляється в сумісності людей. Зовнішнім і об’єктивним показником сумісності є сам факт збереження сім’ї. Внутрішнім і суб’єктивним показником цього є відчуття у членів родини психологічного комфорту, надійності, захищеності, задоволення від спілкування одного з одним.
У дослідженні Д. Іванова, яке здійснювалося в руслі концепції самоактуалізації (А. Маслоу), показано деякі особливості процесу самореалізації особистості в шлюбно-сімейних стосунках. Самореалізація особистості завжди опосередкована пізнанням і ставленням людини до іншої людини та інших людей до неї. У шлюбі найближчою людиною, яка значною мірою сприяє самореалізації, є шлюбний партнер. Образ “Я” як програма самореалізації опредмечується кожним шлюбним партнером у конкретних результатах шлюбно-сімейної взаємодії [35, 132].