Основні напрямки діяльності :
- впровадження новітніх педагогічних технологій;
- впровадження педагогіки толерантності;
- використання активних методів навчання;
- посилення професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців в умовах реформування охорони здоров'я;
- шляхом розширення ділових зв'язків із лікувально-профілактичними закладами по впровадженню в практику сестринського процесу та сімейної медицини;
- створення оптимальних умов для науково-дослідницької та проблемно-пошукової роботи студентів та викладачів;
- організація самостійної роботи студентів, тощо.
Викладацький колектив ЛМУ працює у складі 6 циклових комісій: природничо-наукових дисциплін; професійної та практичної підготовки з хірургічних дисциплін; професійної та практичної підготовки з терапії та основ сестринської справи; гуманітарної та соціально-економічних дисциплін; професійної та практичної підготовки з акушерсько-педіатричних дисциплін; кураторів.
За останні роки зросла роль науково-методичної та пошукової роботи, викладачів. Так, у 2001 році кількість друкованих робіт - 20, в 2002 році -68, у 2003 році-63.
Ведучі викладачі ЛМУ беруть участь у роботі Міжнародних, Всеукраїнських та обласних науково-практичних конференціях.
За досягнуті успіхи в роботі училище у 2001 році було нагороджено дипломом ІУ міжнародної виставки навчальних закладів "Сучасна освіта України - третє тисячоліття" за активне впровадження в навчально-виховний процес нових технологій навчання.
На замовлення Міністерства охорони здоров'я України викладачами ЛМУ була створена програма по догляду за хворими з хворобами вуха, горла, носа та програма з фізичного виховання; практикум з оториноларингології; посібник з фізичного виховання.
Викладачами училища були надруковані методичні рекомендації Методика організації роботи студентського наукового товариства у вищих навчальних закладах І - ІУ рівнів акредитації", "Методичні рекомендації до роботи кураторів та ряд брошур і рекомендацій з різних дисциплін.
Луганське медичне училище є координаційним центром з пропаганди здорового способу життя серед студентської та учнівської молоді м. Луганська.
Педагогічний колектив виступив ініціатором впровадження проекту Дослідження міжнародного гуманітарного права.
Основними принципами, якими керується педагогічний колектив є:
- демократизація вузівського навчання, розвиток взаємовідносин викладачів і студентів на засадах толерантності;
- системність вузівської підготовки;
- гуманізація медичної освіти;
- індивідуалізація навчально-виховного процесу, особистісне орієнтоване навчання;
- оптимізація навчально-виховного процесу, тощо.
Самоорганізація навчальної діяльності студентів, удосконалення їх творчої, пошукової, науково-дослідницької роботи знайшло своє відображення у діяльності студентського наукового товариства (СНТ), яке діє в училищі протягом останніх двох років, спираючись на принципи рівності партнерів, співпраці викладача й студента. Науково-дослідницька робота зі студентами здійснюється у таких формах:
- гурткова робота, яка вміщує аналіз наукової літератури, періодичних видань, монографій; проведення досліджень на базі лікарень, музеїв, в студентському колективі; вивчення документів; зустрічі з працівниками правоохоронних органів, медицини, психологами тощо;
- тижні з предметів;
- студентські науково-практичні конференції;
- олімпіади з предметів, тощо.
За мету у виховній роботі колектив педагогів узяв собі виховання гуманізму, загальнолюдських моральних і духовних цінностей; успадкування духовних надбань українського народу, інтеріоризацію їх у свідомість молодого покоління; формування рис активного громадянина України; виховання особистості, яка вміє прийняти рішення, особистості, готової до активної творчої професійної та соціальної діяльності, формування й розвиток відчуття єдності з людством в цілому.
В училищі є всі умови не тільки для навчання та науково-дослідницької роботи, але й для відпочинку та загального розвитку студентів. Працюють гуртки за інтересами. Активну участь беруть студенти у волонтерському русі, міських та обласних заходах, йде активна співпраця з Товариством Червоного Хреста. Активну участь беруть студенти училища у міських, обласних конкурсах та КВК.
Педагогічний колектив училища рішуче настроєний на здійснення задач, що постали перед системою медичної освіти, на подолання труднощів, які можуть виникати на цьому шляху.
РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ КОНСТАТУЮЧОГО ЕСПЕРИМЕНТУ З ВИЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
2.1 Організація та методи емпіричного дослідження
При дослідженні комунікативних умінь були обрані 2 групи студенті-медиків Луганського обласного медичного училища другого року навчання за спеціальністю «Сестринська справа», віком від 18 до 42 років.
Перша група - № 21 складається з 13 осіб, з них 9 дівчат і 4 хлопця, віком від 18 до 21 років, з них:
18-річних – 23,1% (3 особи), з них 2 дівчини та 1 хлопець, 19-річних – 53,8% (7 осіб), з них 5 дівчат та 2 хлопця, 20-річних – 15,4% (2 особи), всі дівчата, 21-річних – 7,7% (1 особа), хлопець.
Друга група – група № 23, складається з 17 осіб (лише дівчата) віком від 18 до 42 років, з них:
18-річних – 35,3% (6 осіб), 19-річних – 41,2% (7 осіб), 22-річних – 5,9% (1 особа), 24-річних – 5,9% (1 особа), 31-річних – 5,9% (1 особа), 42-річних – 5,9% (1 особа).
Якщо людина свідомо ухвалила рішення працювати у сфері медицини, це автоматично має на увазі роботу з людьми. Люди (пацієнти) в цій професії об'єкт дослідження і допомоги. Часто, захворювання мають не органічну, а психосоматичну. І величезної праці коштує знайти такий контакт з пацієнтом, щоб зрозуміти природу захворювання, людини в цілому, і при цьому обом сторонам було б комфортно. Це сприяло б більш плідній взаємодії і , як наслідок, – одужанню.
Отже, у кожного медпрацівника повинна бути розвинена комунікативна компетенція.
Комунікативна компетенція розглядається як сукупність комунікативних здібностей, умінь і знань, адекватних комунікативним задачам і достатніх для їх вирішення .
Для ефективної комунікації медпрацівник повинен мати:
- достатньо високий рівень спостережливості для того, щоб визначити психічні і особисті особливості пацієнта, його реакцію на хворобу і відповідно побудувати тактику спілкування з ним;
- володіти навичками пасивного й активного слухання та навичками емпатії для того, щоб оптимально провести бесіду з хворим з метою отримання максимальної інформації, встановлення довірчих відносин і збільшення ефективності призначеного лікування;
- володіти загальними комунікативними навичками (уміння встановити контакт, правильно використовувати засоби комунікації, уміння задавати питання і оцінювати відповіді, уміння створити образ людини, якій можна довіряти).
Для визначення комунікативної компетенції студента-медика середньої ланки були підібрані наступні методики.
Опитувальник з виявлення рівня спостережливості, який складається з 15 питань. До кожного питання пропонується 3 варіанти відповіді: а), б) або в). Респондент повинен вибрати відповідний варіант відповіді. Після проведення опиту результати звіряються з таблицею і підраховується кількість очок. Питання опитувальника, бланк відповідей, ключ і трактування результатів наведені у Додатку Б.
Опитувальник УАС для визначення уміння слухати партнера складається з 25 варіантів ситуацій. Випробовуваний повинен прочитати варіанти ситуацій і поставити знак «+» у відповідній його думці колонці. Вичерпавши всі пункти опитувальника, треба підвести підсумок, для цього необхідно підрахувати кількість відмічених респондентом ситуацій. Звірившись з «ключем», треба визначите, до якої групи відноситься результат випробовуваного. Варіанти ситуацій, бланк відповідей, ключ і трактування результатів наведені у Додатку В.
Дослідження вираженості емпатії студентів-медиків було визначено за допомогою методики діагностики ПУЕК («перешкод» у встановленні емоційних контактів) В.В. Бойко. Методика містить 25 висновків, з якими респонденту на бланку відповідей слід погоджуватись або ні . Після проведення методики результати порівнюються з ключем методики та інтерпретуються. Варіанти висновків, бланк відповідей, ключ та інтерпретація наведені у Додатку Г.
Опитувальник з виявлення рівня комунікабельності містить 16 питань, на які слід відповідати «так», «іноді», «ні». Після проведення опиту відповіді оцінюються, підсумовується загальна кількість очок і по класифікатору визначається до якої категорії людей відноситися респондент. Питання опитувальника, шкала оцінювання та класифікатор наведені у Додатку Ґ.
2.2 Аналіз результатів констатуючого експерименту з визначення комунікативних умінь студентів-медиків
Згідно з опитувальника з виявлення рівня спостережливості були отримані наступні результати в групі № 21:
150-100 очок набрало 15,4% опитуваних (2 особи), обидва хлопці, одному з яких 18 років, а іншому 21;
99-75 очок набрало 69,2% опитуваних (9 осіб), з яких два 19-річних хлопця та 7 дівчат: 18-річних – 1 особа, 19-річних – 4 особи, 20-річних – 2 особи;
74-45 очок набрало 15,4% опитаних (2 особи), обидві дівчини, одній з яких 18 років, а іншій 19;
менше 45 очок ніхто не набрав.
Наочно результати наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Аналіз результатів визначення рівня спостережливості групи № 21
| 150-100 очок | 99-75 очок | 74-45 очок | менше 45 | |
| 1. дівчата | 0% | 53,8% | 15,4% | 0% |
| 2. юнаки | 15,4% | 15,4% | 0% | 0% |
| 3. 18-і | 7,7% | 7,7% | 7,7% | 0% |
| 4. 19-і | 0% | 30,8% | 7,7% | 0% |
| 5. 20-і | 0% | 15,4% | 0% | 0% |
| 6. 21-і | 7,7% | 0% | 0% | 0% |
У групі № 23:
150-100 очок набрало 41,2% респондентів (7 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 4 особи та 24-річних – 1 особа;