7. Процедура апеляції
7.1. У випадку, якщо Національна Спілка відмовиться подавати для надання Сертифікату окремих кандидатів, які проходили навчання у методі (напрямку), науково визнаному ЄАП і тих, хто виконав всі вимоги освіти, Європейська акредитаційна організація, яка відповідає за цей метод (напрямок), може вимагати розгляду цього питання в ЄАП. У випадку, якщо Національна Спілка діяла без достатніх підстав, ЄАП може позбавити її статусу Національної Спілки.
7.2. У випадку, якщо Загальноєвропейська Організація не визнає методи (напрямки) Освітньої Організації, визнаної Національною Спілкою, остання може вимагати розгляду цього питання в ЄАП. У випадку, якщо Загальноєвропейська Організація діяла без достатніх підстав, ЄАП може позбавити її статусу Загальноєвропейської Організації.
7.3. Освітні організації, не висунуті для акредитації Національною Спілкою, можуть, при відсутності відповідної Загальноєвропейської Організації, апелювати до Європейського Комітету з Освітніх Стандартів, який може висунути цю організацію для акредитації правлінням ЄАП при дотриманні всіх умов.
8. Процедури визнання Європейського Сертифікату з Психотерапії
8.1. Визнання ЄСП здійснюється в наступній послідовності.
8.2. Національна Спілка, або у випадку її відсутності, відповідна конституйована національна організація, зголошуються до Європейського Комітету з Освітніх Стандартів ЄАП для отримання офіційного визнання в ЄАП як Національна Спілка.
8.3. Європейський Комітет з Освітніх Стандартів передає клопотання Національної Спілки в Правління ЄАП, яке остаточно затверджує це клопотання.
8.4. Національна Атестаційна Організація представляє в Європейському Комітеті з Освітніх Стандартів відповідні матеріали на кожку освітню установу, в яких вказуються ті напрямки (методи) психотерапії, визнані ЄАП, і яка має на меті підготовку кандидатів в психотерапевти для надання ЄСП. Подані матеріали повинні свідчити про відповідність навчальної програми критеріям, встановленим в ЄАП.
8.5. Подані матеріали освітньої програми, як правило, узгоджуються Європейським Комітетом з Освітніх Стандартів з Загальноєвропейською організацією, яка курує відповідний напрямок (метод) психотерапії, і яка може вимагати спеціального незалежного наукового дослідження представлених критеріїв.
8.6. Європейський Комітет з Освітніх Стандартів, при дотриманні всіх необхідних умов, рекомендує освітню установу для акредитації Національною Атестаційною Організацією.
8.7. Кваліфіковані і визнані в кожній країні психотерапевти, які хочуть клопотати про надання ЄСП, зобов`язані офіційно звернутися в Національну Спілку з заявою, до якої необхідно додати копію документа, що підтверджує освіту у відповідній освітній установі, внесок та фотографію.
8.8. Якщо Національна Спілка вважає правомірним клопотати про надання кандидату ЄСП, то в цьому випадку Національна Спілка зобов`язана передати свою рекомендацію в ЄАП. У цьому випадку ЄАП може:
8.8.1. уповноважити Національну Спілку визнати надання ЄСП
8.8.2. відхилити клопотання
8.8.3. вимагати додаткову інформацію, як, наприклад, документацію, що підтверджує освіту кандидата.
8.9. В короткі терміни будуть представлені спеціальні умови надання ЄСП офіційно визнаним практикуючим психотерапевтам.
9. Внесення і усунення імені посідача ЄСП в/із списку
9.1. Правління ЄАП впроваджує процедуру, згідно якої всі необхідні дані про психотерапевта - посідача ЄСП будуть точно і з повною відповідальністю зареєстровані в списку.
9.2. ЄАП опублікує загальний список психотерапевтів, або ж може розповсюдити його електронними або іншими засобами, зробити його доступним за вимогою.
9.3. Національні Спілки зобов`язані негайно повідомити ЄАП у випадку усунення психотерапевта з реєстру, для відповідної оперативної модифікації списку.
10. Умови перехідного періоду
Введення нової професійної кваліфікації означає, що необхідно визнати статус діючих практикуючих осіб. Це особливо важливо ще й тому, що при впровадженні ЄСП, посідання якого дає очевидні привілеї у професійному визнанні, йдеться про особливу професійну якість.
Відповідним може бути наполягання, щоби деякі практикуючі психотерапевти довели, що набута ними освіта відповідає критеріям ЄСП, але це було би недоцільним у випадку практикуючих психотерапевтів, які вже визнані фахівцями в своїй галузі, але набули свою майстерність завдяки професійній діяльності. Це є звичною ситуацією в нових напрямках (методах) або в країнах, де психотерапія знаходиться у фазі інтенсивного розвитку, як це має місце на даний момент в більшості східноєвропейських країн.
Психотерапевти, що отримали свій професійний досвід завдяки безпосередній практиці, а не на основі фахової освіти, визначаються як психотерапевти перехідного періоду (“grandparents”), а процес визнання їх фахових знань, набутих на практиці, називається перехідним періодом (“grandparenting”). Практикуючі психотерапевти на стадії набуття освіти або одразу ж по її завершенні не підпадають під умови перехідного періоду, але можуть клопотати про ретроспективне визнання їх у ЄАП.
10.1.Перехідні умови базуються на основі наступних принципових положень:
10.1.1. дотримання високого стандарту Європейського Сертифікату
10.1.2. Національні Спілки підтримуватимуть ЄСП
10.1.3. ЄАП за посередництвом Європейського Комітету з Освітніх Стандартів є найвищим органом в наданні Сертифікату
10.1.4. визнається експертна роль Загальноєвропейської Організації по контролю стандартів освіти в окремих напрямках (методах) психотерапії
10.1.5. приймаються до уваги внутрішні інтереси і домовленості на рівні Національних Спілок
10.1.6. країни, що не мають відповідної Національної Спілки, не повинні бути позбавленими можливості надання Європейського Сертифікату
10.2. Критерії перехідного періоду
10.2.1. щоб практикуючий психотерапевт мав відповідні фахові знання в напрямку (методі) психотерапії, визнаному ЄАП
10.2.1.1. визнання напрямку (методу) психотерапії здійснюється на підставі рекомендації відповідної Загальноєвропейської Організації або відповідного наукового комітету, або обох
10.2.1.2. щоб практикуючий психотерапевт був рекомендований Національною Організацією, визнаною ЄАП, при умові розробки нею національних процедур, які підпадають під означення “перехідний період”, і зі схвалення Загальноєвропейської Організації, яка репрезентує метод (напрямок), у якому працює психотерапевт
10.2.1.3. щоб необхідні теоретичні знання та практичні вміння практикуючого психотерапевта в даному напрямку (методі) психотерапії були розглянуті національною організацією на підставі вимог, прийнятих в ЄАП
10.2.1.4. така процедура може включати: його перевірку, як наприклад, інтерв`ю визначеними для цього відповідальними особами з числа членів професійної асоціації або ж обрання його цими особами в професійне товариство
10.2.1.5. беруться до уваги публікації, які могли б підтвердити теоретичні знання
10.2.1.6. щоб практикуючий психотерапевт мав певний стаж самостійної фахової діяльності протягом часу, відповідного до вимог перехідного періоду, який встановлюється ЄАП
10.2.2. щоби практикуючий психотерапевт осягнув ступінь фаховості, рівноцінний ступеню практикуючого психотерапевта, який отримав освіту за стандартами Європейського Сертифікату
10.2.3. щоби практикуючий психотерапевт дотримувався етичних положень, встановлених ЄАП
10.2.4. щоби було доведена недоцільність вимоги до практикуючого психотерапевта проходження ним атестаційної процедури, або ж отримання подальшої освіти.
10.3.Процедура
Якщо напрямок психотерапії визнано, а Національну Атестаційну Організацію акредитовано згідно до критеріїв, означених в п.3.1., а процедури “перехідного періоду” узгоджені, то Національна Спілка може подати список кандидатів для надання їм Європейського Сертифікату “перехідного періоду”. З цього моменту кожній національній організації надається дворічний термін, протягом якого організація зобов`язана опрацювати всі документи по поданому списку своїх кандидатів “перехідного періоду” (Відлік цього часу ведеться з моменту внесення в списки ЄАП першого кандидата від Національної Спілки, тобто першого подання). Наступні кандидати “перехідного періоду” по завершенні вказаного часу не будуть розглядатися ЄАП. Тому Національним Спілкам рекомендується не подавати списків кандидатів “перехідного періоду” до того часу, поки всі національні процедури для цього не будуть достатньо відпрацьовані.
Використана література
1. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы: Учеб. пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - Мн., 1981. – 383 с.
2. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. Довідник з педагогіки і психології. - К., 2000. – 216 с.
3. С.Л. Рубинштейн “Основы общей психологии” Питер, 1999.
4. “Психологический словарь” под редакцией В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова Москва: Педагогика-Пресс, 1999.
5. Журнал Психологическое обозрение №1, 1998
6. "Остров Психологии" - студенческий сайт "Высшей школы психологии" www.psy-island.narod.ru
7. http://www.psyberia.ru/
8. «Социальная психология» учебное пособие для ВУЗов под редакцией А.Л. Журавлёва, Москва 2002г.
9. «Хрестоматия по социальной психологии» Т.В. Кутасов, Москва 1994г.
10. Краткий психологический словарь/Под ред. А.В. Петровского, Н.Г. Ярошевского. -М.
11. Киричук О.В., Роменець В.А.: Основи психології (підручник),
12. К-1997;
13. Богословский В.В., Ковалёва А.Г., Степанова А.А.: Общая психология, М-1981
14. Немов Р.С.: Психология (учебник): Кн.1. М-1994, разд.1
15. Психология: Словарь. – М-1990