По-перше. Сімейні конфлікти зумовлені унікальністю сімейних стосунків. Найважливішою особливістю їх є те, що їх основний зміст визначають як міжособистісні відносини (любов, родинні стосунки), так і правові й моральні обов'язки, пов'язані з реалізацією функцій сім'ї: репродуктивної, виховної, господарсько-економічної, рекреативної (взаємодопомога, підтримка здоров'я, організація дозвілля і відпочинку), комунікативної і регулятивної.
По-друге. Сімейні конфлікти відрізняються і за причинами. Найважливіші з них:
• обмеження свободи активності, діяльності, самовираження членів сім'ї;
• відхилення в поведінці одного із членів сім'ї (алкоголізм, наркоманія та ін.);
• наявність протилежних інтересів;
• авторитарний тип взаємовідносин;
• наявність складних матеріальних проблем;
• авторитарне втручання родичів у сімейні стосунки;
• сексуальна дисгармонія та ін.
Класифікацію сімейних конфліктів подано в табл. 10.2.
При аналізі причин сімейних конфліктів важливо враховувати соціальні фактори мікро- і макросередовища. До факторів мікросередовища слід віднести: погіршення матеріального становища сім'ї; надмірну зайнятість однієї або двох осіб на роботі; неможливість бажаного працевлаштування; тривала відсутність пристойного житла та ін. Фактори макросередовища визначаються насамперед економічною ситуацією в державі, можливістю нею підтримувати і допомагати розвитку сім'ї, а також соціально-психологічними умовами міжособистісних стосунків у суспільстві.
По-третє. Особливості сімейних конфліктів виявляються у їх динаміці, а також у формах протікання. У цілому динаміка сімейних конфліктів характеризується класичними етапами (виникнення суперечки, усвідомлення суперечки конфліктною, відкрите протиборство, розв'язання конфлікту та його емоційне переживання). Але такі конфлікти відзначаються підвищеною емоційністю, швидкістю проходження кожного з етапів, формами протиборства (докори, образи, сварки, сімейні скандали, порушення обіцянок тощо), а також способами їх розв'язання (примирення, досягнення злагоди, взаємні поступки, розлучення та ін.).
По-четверте. Суттєвою особливістю сімейних конфліктів є й те, що вони можуть мати тяжкі соціальні наслідки. Нерідко вони призводять до різноманітних захворювань, а іноді закінчуються трагічно. Особливо тяжко сімейні конфлікті позначаються на дітях.
| Таблиця. Класифікація сімейних конфліктів | ||
| Ознакакласифікаціїконфлікту | Тип конфліктів | Причини виникнення конфліктів |
| 1 | 2 | 3 |
| Суб 'єктиконфлікту | Подружні конфлікти | Весь спектр причин сімейних конфліктів |
| Конфлікт між батьками і дітьми | • неправильне виховання дітей;• ригідність сімейних стосунків;• вікові кризи дітей;• особистісний фактор | |
| Конфлікт між: родичами | Авторитарне втручання родичів | |
| Джерело конфлікту | Ціннісні конфлікти | Наявність протилежних інтересів, цінностей, поглядів |
| Позиційні конфлікти | • боротьба за лідерство у сім'ї;• незадоволені потреби у визнанні значимості свого "Я" одного з членів сім'ї | |
| Сексуальні конфлікти | • психологічна і сексуальнанесумісність чоловіків | |
| Емоційні конфлікти | Незадоволені потреби у позитивних емоціях (відсутність турботи, ласки, уваги і розуміння збоку одного з членів сім'ї | |
| Господарсько-економічні конфлікти | Протилежність поглядів чоловіків на ведення домашнього господарства, матеріальні проблеми | |
| Поведінка суб 'єктів конфлікту | Відкриті конфлікти(сварка зі взаємними образами, биттям посуду тощо) | • індивідуально-психологічні особливості членів сім'ї;• рівень виховання;• зміст причини конфлікту |
| Приховані конфлікти (демонстративне мовчання, різкі жести і погляди, які свідчать про незгоду тощо) | Ті самі причини | |
Кризові періоди в розвитку сімейних стосунків
При аналізі сімейних конфліктів важливо враховувати кризові періоди в розвитку сім'ї.
Перший кризовий період у розвитку сім'ї спостерігається в перший рік подружнього життя. У цей період відбувається адаптація чоловіка і дружини один до одного. Вірогідність розлучень становить ЗО % від загальної чисельності браків.
Другий кризовий період пов'язаний з появою дітей. Народження дитини для багатьох сімей є серйозним випробуванням. У чоловіків з'являються нові складні обов'язки, пов'язані з доглядом за дитиною та її вихованням. У зв'язку з цим у нихсуттєво обмежуються можливості для професійного зростання, реалізації своїх інтересів. Можливі зіткнення поглядів молодят та їх батьків з питань виховання дитини. У цей період стомленість дружини, пов'язана з доглядом за дитиною, може призвести до тимчасової дисгармонії сексуальних відносин.
Третій період кризи сім'ї збігається із середнім подружнім віком (10 - 15 років спільного життя), який характеризується насиченістю один одним, появою дефіциту почуттів.
Четвертий період кризи в сім'ї настає після 18 - 24 років подружнього життя. Основна причина сімейної кризи в цей період пов'язана з посиленою емоційною залежністю дружини, її хвилюваннями з приводу можливих зрад чоловіка.
Попередження і розв 'язання сімейних конфліктів
Попередження і розв'язання сімейних конфліктів слід розглядати як основні види управлінської діяльності. Попередження сімейних конфліктів залежить від усіх членів сім'ї і насамперед від подружжя. Часто при розв'язання сімейних конфліктів користуються послугами посередника - друзів, знайомих, родичів та ін. При цьому слід мати на увазі, що деякі дрібні сімейні сварки можуть мати позитивну спрямованість, вони допомагають дійти згоди зі спірних питань і попередити ще більший конфлікт. Але в більшості випадків сімейних конфліктів не слід допускати.
Основні шляхи запобігання сімейним конфліктам залежать від потенційних суб'єктів конфліктної взаємодії - подружжя, дітей, родичів тощо. По кожному конкретному випадку в спеціальній літературі можна знайти специфічні корисні поради. Наведемо лише найбільш загальні шляхи попередження конфліктів цього типу, які випливають із соціально-психологічних закономірностей розвитку сім'ї:
• формування психолого-педагогічної культури, знань основ сімейних відносин (це стосується насамперед подружжя);
• виховання дітей з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, а також емоційного стану;
• організація сім'ї на принципах рівності, формування сімейних традицій, розвиток взаємодопомоги, взаємовідповідальності, довіри і поваги;
• формування культури спілкування.
Вирішення сімейних конфліктів може бути забезпечене досягненням згоди із спірних питань. Це найбільш сприятливий варіант будь-яких сімейних конфліктів. Але є і інші форми розв'язання конфліктів, але вони не конструктивні. Прикладом цього може бути втеча дітей із сім'ї, позбавлення батьківських прав тощо. Таке розв'язання важкою ношею лягає на плечі батьків або дітей, призводить їх до важких емоційно-психологічних хвилювань.
Особливою формою розв'язання подружніх конфліктів є розлучення. Багатьом воно приносить звільнення від накопичених проблем, але часто розлучення задовольняє інтереси лише однієї із сторін і спричинює важкі нервово-психічні хвилювання в іншої. Особливо негативні наслідки має розлучення для дітей. Крім того, треба мати на увазі, що внаслідок розлучення суспільство отримує неповноцінну сім'ю, а це, в свою чергу, призводить до злочинності, наркоманії та інших форм негативної поведінки серед підлітків.