Мислення людини підкоряється логічним законам і протікає в логічних формах незалежно від науки логіки. Багато людей мислять логічно, не знаючи її правил. Зрозуміло, можна правильно мислити, не вивчивши логіку, однак не можна недооцінювати практичного значення цієї науки.
Задача логіки в тім, щоб навчити людини свідомо застосовувати закони і форми мислення і на основі цього логічніше мислити, правильно усвідомлювати навколишній світ. Знання логіки підвищує культуру мислення, виробляє звичку мислити "грамотно", розвиває критичне відношення до своїх і чужих думок.
Логіка - необхідний інструмент, що звільняє від особистих, непотрібних запам'ятовувань, що допомагає знайти в масі інформації те коштовне, що потрібно людині. Вона потрібна будь-якому фахівцю, будь він математик, медик, біолог.
Мислити логічно - це значить мислити точно і послідовно, не допускати протиріч у своїх міркуваннях, уміти розкривати логічні помилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій області наукової і практичної діяльності, у тому числі в роботі юриста.
Знання логіки допомагає юристу підготувати логічно струнку, добре аргументовану мову, розкрити протиріччя в показаннях і так далі. Усе це має значення в роботі юриста, спрямованої на зміцнення законності і правопорядку.
Список використаної літератури:
1. Хоменко І.В. Логіка – юристам., Київ 1998.
2. Гейтманова А.Д. Учебник по логике. Москва 1995г.
3. Ивлев Ю.В. Курс лекций по логике. Издательство Московского университета 1988г.
4. Иванов Е.А. Логика. Москва 1996г.
5. Краткий словарь по логике. Под редакцией Горского. Москва Просвещение 1991г.
6. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. Издание 5-е 1991г.