4.2. "з'ясування відносин"
4.3. "доказ правди"
4.4. "любов"
4.5. "дружба"
4.6. "справедливість";
5. на п'яте питання чи "Є користь від конфлікту, і в чому?" крупних категорій виділено не було, тому ми зупинилися на трьох варіантах відповідей ("так", "ні", "іноді");
6. на шосте питання "Чому конфліктувати шкідливо?", були виділені наступні категорії:
6.1. "погіршуються відносини"
6.2. "шкідливо для здоров'я"
6.3. "не шкідливо";
7. на сьоме питання "Із-за чого виникають конфлікти?":
7.1. "складнощі у відносинах з іншою людиною"
7.2. "незгода з думкою іншої людини"
7.3. "неможливість що-небудь поділити"
7.4. "торкнулися чиїсь інтереси"
7.5. "особисті якості людей".
В рамках розгляду проблеми розуміння підлітками категорії "конфлікт" варто привести деякі дані, отримані при відповіді респондентами на питання "Із-за чого виникають конфлікти?"
У списку відповідей на перших місцях коштують практично всі (при цьому присутні всі - див. додатку 1, 3) основні категорії, що виділяються підлітками як синоніми категорії "конфлікт": "суперечка" (23 вибір), "сварка" (20). "нерозуміння" (8), "розбіжності" (7), "бійка" (5). Це може говорити про те, що підлітки не уміють диференціювати поняття "конфлікт" і "причина конфлікту".
За наслідками першої серії дослідження була виявлена динаміка складних думок підлітків (мал. 3). Складні думки, на відміну від простих, характеризувалися розгорнутістю відповідей респондентів.
Кількість складних думок підлітків підраховувалася за наслідками відповідей респондентів в першій і третій частинах першої серії дослідження, після чого робився підрахунок (у відсотках) респондентів, що використали в своїх відповідях складні думки.
У міру дорослішання підлітків (як хлопчиків, так і дівчаток), зростає відсоток респондентів (у 3 рази), що використовують складні думки (мал. 3). У дівчаток дана динаміка виявляється сильніше (у 3,8 разу), ніж у хлопчиків (у 2,2 разу), що може говорити про більшу когнітивну простоту хлопчиків.
2.2 розробка опитувальника "Підлітки в конфліктах"
В процесі створення опитувальника, використовуючи отримані результати першої серії дослідження, були виділені питання (додаток 4), по наступних підставах.
По-перше, питання направлені на виявлення інформації про компоненти структури конфлікту: уявлення про конфліктну ситуацію, учасників конфлікту, мету і причини конфлікту. При складанні питань, ми спиралися на уявлення про структуру конфліктів в науковій літературі, а також на результати першої серії дослідження.
По-друге, питання, направлені на виявлення інформації про процес протікання конфлікту: уявлення про виникнення і усвідомлення конфліктної ситуації, про ініціаторів конфлікту (інциденті), ескалацію, завершення конфлікту, постконфліктну стадію. При складанні питань, ми спиралися на уявлення про динаміку конфліктів в науковій літературі, а також на результати першої серії дослідження.
По-третє, питання, направлені на виявлення інформації про стани, переживаннях людини в конфлікті і установки на відношення до конфліктів: про агресію, що проявляється в наступних видах: фізична, вербальна, непряма; про відчуття, що випробовуються в час і після конфлікту; про користь і шкоду конфлікту. При складанні питань, ми спиралися на результати першої серії дослідження. При складанні питань про агресивні стани, використовувався опитувальник Басса-дарки.
По-четверте, питання, направлені на виявлення інформації про індивідуальні особливості поведінки людей: про застосовність мести, про використовувані способи мести, про стратегії поведінки в конфліктній взаємодії; про схильність до мирного рішення; про бажання певним чином виглядати в конфлікті, про звернення до посередника для вирішення конфліктів, про переможців конфліктів. При складанні питань, використовувалися результати першої серії дослідження. При складанні питань про стратегії поведінки використовувався опитувальник К. Томаса.
Первинний варіант питань, що містить поняття "конфлікт" було замінений на питання, що містять поняття "сварка", "суперечка", "бійка". В цілях уніфікації варіантів відповідей і для виявлення міжстатевих взаємин, кожне з питань було розбите на декілька варіантів, що виявляють особливості взаємин з хлопчиками і дівчатками окремо.
В процесі розробки анкети до всіх питань доданий варіант відповіді "не знаю" або "важко оцінити" для можливості уникання відповіді випробовуваними при необхідності відповідно до вимог, що пред'являються для створення опитувальника, і для підвищення достовірності опитувальника.
Анкета складається з 118 питань, розбитих на 2 несамостійних частини по 59 питань в кожній. Розбиття вироблене для зручності проведення опиту.
Кожна з частин включає по 33 питання з однотипними варіантами відповідей ("дівчатка"; "хлопчики"; "мами"; "тата"; "вчителі-жінки"; "вчителі-чоловіки"; "ніхто"; "все в рівній мірі"; "не знаю"). Це питання, направлені на виявлення уявлень про учасників конфліктних ситуацій і конфліктів в цілому, про усвідомлення конфліктних ситуацій, інцидент, ескалацію, завершення конфліктів, постконфліктну взаємодію, застосовності мести, агресивній поведінці, схильності до мирного рішення конфліктів, виграючої сторони конфліктів. Також кожна частина включає 14 питань з різними варіантами відповідей, направлених на виявлення уявлень про використовувані стратегії поведінки в конфліктах, зверненні до посередника, користі і шкоді конфліктів, цілях, причинах конфліктної взаємодії, використовуваних способах мести. У всіх питаннях, направлених на виявлення уявлень про вищеперелічені явища і процеси, випробовуваними вибирався один варіант відповіді.
Також кожна частина анкети включає 12 оцінних питань, направлених на виявлення уявлень про образ сторін, що віддається перевага і не віддається перевага, в конфліктній взаємодії, відчуттях, що випробовуються в час і після конфлікту. У подібних питаннях необхідно було оцінити кожний із запропонованих варіантів відповідей за шестибальною шкалою від "0" до "5" балів, де "0" балів - ознака не має значення, "1" - "5" балів - ступінь вираженості тієї або іншої ознаки.
Анкета складається з декількох блоків.
Перший блок направлений на виявлення представлень підлітків про конфліктні ситуації, що виявляються в розбіжностях і нерозумінні.
На виявлення уявлення про виникнення конфліктних ситуацій між людьми направлені наступні питання (див. додаток 4): 2.3 (анкета № 2.вопрос № 3), 2.31, 1.13, 1.7. У вказаних питаннях виявляються уявлення про розбіжності і нерозуміння у взаєминах з дівчатками і з хлопчиками.
На виявлення уявлення про усвідомлення конфліктних ситуацій учасниками направлені питання 2.8, 1.2,.1.19, 2.18. У вказаних питаннях виявляються уявлення про усвідомлення наявності розбіжностей і нерозуміння у взаєминах з дівчатками і з хлопчиками.
Наступний блок питань присвячений безпосередній конфліктній взаємодії, що виявляється в сварках, спорах і бійках.
На виявлення представлення підлітків про учасників конфліктів направлені питання 2.23, 1.21, 1.26, 1.6, 2.30, 2.19. Вказані питання виявляють уявлення підлітків про учасників сварок, суперечок, бійок в ситуаціях взаємодії з дівчатками і з хлопчиками.
На виявлення уявлень про ініціаторів конфліктів (інциденті) направлені питання 2.6, 1.33, 1.10, 1.22, 2.16, 2.24. Питання виявляють уявлення підлітків про ініціаторів сварок, суперечок, бійок в ситуаціях взаємодії з дівчатками і з хлопчиками.
На виявлення представлень підлітків про ескалацію конфліктів направлені питання 1.28, 2.33, 1.4, 2.22, 1.18, 2.12. Питання направлені на виявлення представлень підлітків про ініціаторів ескалації сварок, суперечок, бійок в ситуаціях взаємодії з дівчатками і з хлопчиками.
На виявлення уявлень про завершення конфліктів направлені питання 1.30, 2.11, 1.14, 1.8, 2.25, 1.23. Питання виявляють уявлення підлітків про ініціаторів завершення сварок, суперечок, бійок в ситуаціях взаємодії з дівчатками і з хлопчиками.
Уявленню про постконфліктну стадію присвячено 2 групи питань. Перша група направлена на виявлення уявлень про явище, що званому в буденному спілкуванні людей "відхідливістю", виявляється в ситуаціях сварок, суперечок, бійок при взаємодії з дівчатками і з хлопчиками. Це питання 2.2, 1.11, 2.32, 1.1, 1.27, 2.21. Друга група питань направлена на виявлення уявлень про явище, що званому в побутовому спілкуванні людей "злопам'ятністю", виявляється в ситуаціях сварок, суперечок, бійок при взаємодії з дівчатками і з хлопчиками. Це питання 1.3, 2.17, 2.26, 1.16, 2.5, 1.31.
На виявлення представлень підлітків про застосовність мести в конфліктах (у ситуаціях сварок, суперечок, бійок) людьми при взаємодії з дівчатками і з хлопчиками направлені питання 1.9, 2.27, 1.15, 1.24, 1.5, 2.7. (Проблема застосовності мести в уявленні підлітків виявляється також в питаннях 1.41, 1.42, направлених на виявлення уявлень підлітків про способи мести, вживаних дівчатками і хлопчиками.)
Уявленню про використання в конфліктах агресії присвячено 3 групи питань. На виявлення уявлень про використання фізичної агресії в ситуаціях сварок або суперечок при взаємодіях з дівчатками і з хлопчиками направлена перша група питань, що складається з питань 2.28, 2.9. На виявлення уявлень про використання вербальної агресії в ситуаціях сварок або суперечок при взаємодіях з дівчатками і з хлопчиками направлена друга група питань, що складається з питань 2.15, 1.25. Третя група питань, направлена на виявлення уявлень про використання непрямої агресії в ситуаціях сварок або суперечок при взаємодіях з дівчатками і з хлопчиками складається з питань 1.29, 2.13. При складанні даних питань нами була використана методика Басса-дарки. Ситуація бійки в даних 3 групах питань виключена з метою уніфікації питань, направлених на виявлення представлень підлітків про використання агресії. Бійка є одним з крайніх способів реагування в конфлікті, в якому однозначно застосовується фізична агресія, у меншій мірі вербальна і зовсім не застосовується непряма. З тією ж метою (уніфікації питань, направлених на виявлення різних видів агресивного прояву реакцій людей) ситуації сварки і суперечки не розділяються.