Проблема "важких" підлітків (стр. 4 из 6)
Таблиця № 2. Результати експериментального дослідження факторів агресивності (старші підлітки)
| №п/п | Досліджувані | Вік | Фактори агресії | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Інт. | Рівень | Інт. | Рівень | |||
| ФА | НА | Р | Н | О | П | ВА | ЧВ | Ворож. | Агр. | |||||
| 1 | Панченко А. | 16 | 4 | 7 | 6 | 7 | 8 | 7 | 6 | 4 | 6 | Вище середнього | 5 | Середній |
| 2 | Холод А. | 16 | 7 | 6 | 4 | 4 | 3 | 4 | 4 | 6 | 4 | Нижче середнього | 5 | Середній |
| 3 | Сатанівська Г. | 16 | 6 | 8 | 6 | 7 | 5 | 6 | 6 | 4 | 5 | Середній | 6 | Нище середнього |
| 4 | Гарасим М. | 16 | 7 | 8 | 7 | 8 | 8 | 7 | 6 | 7 | 7 | Високий | 7 | Високий |
| 5 | Олексієнко О. | 16 | 6 | 6 | 5 | 4 | 7 | 5 | 5 | 3 | 7 | Низький | 5 | Високий |
| 6 | Крутій В. | 16 | 6 | 7 | 6 | 7 | 6 | 4 | 6 | 3 | 5 | Середній | 6 | Вище середнього |
| 7 | Макодзеба О. | 16 | 7 | 6 | 7 | 4 | 5 | 4 | 4 | 6 | 5 | Середній | 7 | Високий |
| 8 | Акименко С. | 16 | 7 | 7 | 6 | 6 | 5 | 7 | 7 | 4 | 6 | Вище середнього | 7 | Вище середнього |
З таблиці 2 спостерігаємо таке явище, що з 8 учнів дуже низький та низький рівень не має ніхто, 1 учень має рівень агресивності нижче середнього, 2 учні мають середній рівень, 2 – вище середнього, та з – високий рівень агресивності.
Щодо ворожості , то з 8 учнів 1 учень має низький рівень ворожості, 1– нижче середнього, 3 учні мають середній рівень, 2 – вище середнього та 1 учень має високий рівень ворожості.
Таблиця № 3. Відсоткові значення індексу агресивності
| Рівні | Дуже низький | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий | Дуже високий |
| СередніПідлітки | 0% | 25% | 62% | 1% | 0% | 1% | 1% |
| Старші підлітки | 0% | 0% | 13% | 25% | 25% | 37% | 0 % |
В результаті аналізу показників агресивності виявлено, що у першій групі (середні підлітки) досліджуваних домінуючим виступає рівень агресивності нижче середнього (62%); у другій групі (старші підлітки) виявився високий рівень агресивності (37%). Таким чином, можемо стверджувати, що найбільше проявлення агресивності у підлітків наступає у віці 15-16 років.
Мал. №1 Відсоткові значення індексу агресивності
Таблиця № 4. Відсоткові значення індексу ворожості
| Рівні | Дуже низький | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий | Дуже високий |
| Середні підлітки | 8% | 41% | 17% | 17% | 8% | 8% | 0% |
| Старші підлітки | 0% | 12% | 12% | 36% | 25% | 12% | 0% |
Проаналізувавши показники ворожості, ми отримали такі дані: у першій групі домінує низький рівень ворожості (41%); у другій групі (старші підлітки) найбільш виражений середній рівень ворожості (25%). Таким чином, ми можемо сказати, що у більшій мірі ворожість є вираженою у старшому підлітковому віці, в той час як у середніх підлітків спостерігається низький рівень ворожості.
Мал. №2 Відсотковий розподіл індексу ворожості
Дослідження самооцінки проводилось на вибірці чисельністю 20 осіб учнів 8-9 класів Білашківської ЗОШ І- ІІІ ступенів.
Виявити самооцінку можливо з допомогою психологічного тесту – опитувальника.
В результаті проведеного нами експериментального дослідження самооцінки учнів отримали дані, наведені у таблицях 5-6. Порівнюючи дані, ми можемо зробити висновок, що у старших та середніх підлітків спостерігається занижений тип самооцінки, для наявності відобразили ці дані на діаграмі №3.
Таб.5 Результати дослідження самооцінки у середніх підлітків
| № | П.І.П. | Результат | Вид самооцінки |
| 1 | Берестяний Є. | 22 | завищена |
| 2 | Денисюк Д. | 36 | адекватна |
| 3 | Кошовий Д. | 58 | занижена |
| 4 | Піліпченко І. | 45 | адекватна |
| 5 | Холод О. | 32 | адекватна |
| 6 | Синяк Я. | 11 | завищена |
| 7 | Побережник Г. | 58 | занижена |
| 8 | Соловей А. | 87 | занижена |
| 9 | Папуша О. | 69 | занижена |
| 10 | Нечитайленко М. | 74 | занижена |
| 11 | Задвірний В. | 12 | завищена |
| 12 | Мельник М. | 43 | адекватна |
З досліджень самооцінки спостерігаємо таку картину, з 12 учнів середніх підлітків 5 учнів мають занижену самооцінку, 4 – учні мають адекватну самооцінку, 3 учні мають завищену самооцінку.
Таб.6 Результати дослідження самооцінки у старших підлітків
| № | П.І.П. | Результат | Вид самооцінки |
| 1 | Панченко А. | 25 | завищена |
| 2 | Холод А. | 20 | завищена |
| 3 | Сатанівська Г. | 78 | занижена |
| 4 | Гарасим М. | 52 | занижена |
| 5 | Олексієнко О. | 45 | адекватна |
| 6 | Крутій В. | 56 | занижена |
| 7 | Макодзеба О. | 78 | занижена |
| 8 | Акименко С. | 35 | адекватна |
З досліджень самооцінки у старших підлітків, зробимо висновок, що з 8 осіб: 4 учні мають занижену самооцінку, 2 – адекватну, 2 – завищену.
Відсоткові значення дослідження самооцінки
| Занижена | Адекватна | Завищена | |
| Середні підлітки | 41% | 25% | 34% |
| Старші підлітки | 50% | 25% | 25% |
У результаті аналізу показників рівнів самооцінки виявлено, що у середніх підлітків більш вираженою є занижений рівень самооцінки 41%, ці результати спостерігаються і в групі старших підлітків рівень заниженої самооцінки яких складає 50%.
ВИСНОВКИ
Проблема «важких» підлітків є актуальною проблемою для нашого суспільства, яку потрібно вирішувати на соціальному, внутрішньому, психологічному, родинному, педагогічному та інших рівнях. Протиріччя, що мають місце в період демократизації суспільного життя, недоліки сімейного і шкільного виховання, значне скорочення позашкільних закладів призводять до збільшення кількості учнів тих підлітків, чия поведінка виходить за межі освітньо-виховних та морально-правових норм. Усе це зумовлює необхідність корекції важковиховуваності та її науково-педагогічного забезпечення.
Аналіз психолого-педагогічної, соціологічної літератури дав змогу визначити сутність важковиховуваності як соціально-психологічного та педагогічного явища, категорії важковиховуваності, виділити низку поглядів вчених з психології та педагогіки на дану проблему.
У психологічній науці склалися різні концептуальні підходи до пояснення проблеми «важких» підлітків. Вітчизняні учені пов’язують виникнення цієї проблеми з етапами психічного розвитку, віковими кризами і соціальною адаптацією. Розробкою цього питання займалися Л.С. Виготський, І.В. Дубровіна, Л.І. Божович, А.Н. Ельконін М.О.Алємаскін, М.Й.Боришевський, П.П.Блонський, О.П.Краковський, Д.О.Леонтьєв, Н.Ю.Максимова, І.О.Нєвський, В.М.Оржеховська, А.В.Петровський, Л.С.Славіна, В.О.Татенко, В.Е.Чудновський та ін [3].
Вивчення важковиховуваності дозволило виділити такі її різновиди, як відхилення в отриманні початкової освіти, відхилення у поведінці, пов’язані з шкільною дезадаптацією, педагогічною занедбаністю, відхилення у поведінці у зв’язку з соціальним сирітством, соціальною дезадаптацією, а також адиктивною, делінквентною та кримінальною діяльністю.