Тест належить до типу «олівець-папір» і допускає як групове, так і індивідуальне використання у вигляді анкетного опитування.
Час заповнення бланка складає приблизно 5-7 хвилин.
Інтерпретація результатів щодо рівня стресу: 6-12 балів – рівень стресу дуже низький. Вміння добре справлятись з стресовими ситуаціями, зберігати спокій при виникненні складних обставин; 13-20 балів – рівень стресу середній. Стрес мобілізує, заставляє проявляти свої найкращі якості і стимулює вирішувати складні ситуації. Але в деяких обставинах варто було б намагатись краще контролювати себе, щоб не доводити себе до стресового стану; 21 бал і вище – рівень стресу дуже високий. Потрібно якнайшвидше змінити ситуацію та стресове оточення або навчитись керувати своїм стресовим станом. Інтерпретація результатів щодо типу стресу: переважна більшість “синіх” відповідей відповідає фізичному стресу. Даний стрес викликає викид хімічних речовин, які впливають на тіло людини. Звідси відчуття втоми, спазми, серцебиття, напруження м’язів, важкість дихання, відсутність енергії, порушення сну та інші психосоматичні прояви. В даному випадку тіло – головний «накопичувач» стресу. Має сенс приділити увагу розслабленню тіла за допомогою релаксації, занять йогою, дихальною гімнастикою, прогулянок на свіжому повітрі, масажу, таласотерапії тощо.
Переважна більшість “зелених” тверджень відповідає емоційному стресу. Стрес активізує негативні емоції – страх, гнів, які згубно впливають на психіку людини. В даному випадку важко давати вихід своїм емоціям, людина відчуває депресію, тривожність, проблеми зі здоров’ям, стає песимістичною у поглядах на життя, критичною до всього оточуючого, незадоволеною, здатною перебільшувати і драматизувати події, Необхідно вносити позитивні емоції у життя за допомогою позитивного спілкування з близькими, виділення часу для власного відпочинку та задоволення.
Переважна більшість “жовтих” тверджень відповідає стресу у стосунках з оточуючими. Оточуючі люди часто стають суттєвим джерелом стресу як на роботі чи навчанні, так і у сім’ї. Стрес викликає два типи поведінки: уникання і напад. В даному випадку вони обидва проявляються дуже різко. Людина легко дратується, постійно перебуває у знервованому стані, схильна замикатись в собі, шукати самотність. Необхідно вчитись довіряти оточуючим, щиро висловлювати свої думки. Щоб вийти з цього стану, треба відкритись назустріч іншим людям, щиро позитивно відноситись до них.
Тест є досить високо обґрунтованим інструментом діагностики рівня та типу стресу (Додаток 18).
Методика “Самооцінка психічних станів” (за Г. Айзенком) призначена для визначення чотирьох блоків психічних станів: тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Ці стани є важливими елементами для визначення загальних адаптативних можливостей людини. Автор методики – Айзенк (Eysenck) Ганс Юрген – англійський психолог, один з лідерів біологічного напряму в психології, автор факторної теорії особистості.
Тест може застосовуватись як в якості самостійної клініко-психологічної методики, так і у складі послідовних процедур у комплексі з іншими методиками такого ж спрямування.
Тест складається з 40 суджень, по 10 суджень у кожному блоці, відповідати на які потрібно «так» чи «ні». Досліджуваним пропонується опис психічних станів. Якщо певний стан є притаманним, за відповідь ставиться 2 бали; якщо притаманний, але рідко – 1 бал; якщо зовсім не притаманний – 0 балів. Судження відібрані за результатами оцінки надійності та валідності.
Тест належить до типу «олівець-папір» і допускає як групове, так і індивідуальне використання. Для оцінки результатів необхідно підрахувати суму балів за кожну з чотирьох груп запитань.
Час заповнення бланку не фіксується.
Інтерпретація результатів: перші 10 суджень відповідають блоку тривожності. Оцінка від 0 до 7 балів означає відсутність тривожності; від 8 до 14 балів – тривожність середня, припустимого рівня; оцінка 15-20 балів – висока тривожність. Наступні 10 суджень відповідають блоку фрустрації. Оцінка від 0 до 7 балів означає, що досліджуваний має високу самооцінку, стійкість до невдач, не боїться труднощів; оцінка в межах 8-14 балів відповідає середньому рівню, але фрустрація наявна; оцінка у 15-20 балів свідчить про низьку самооцінку, страх невдач та уникнення труднощів. Наступні 10 суджень відповідають блоку агресивності. Оцінка 0-7 балів свідчить про стриманість та спокій; 8-14 балів – середній рівень агресивності; 15-20 балів – висока агресивність, нестримність, труднощі у роботі та спілкуванні з людьми. Останні 10 суджень представляють блок ригідності. Оцінка від 0 до 7 балів – ригідності немає, легке переключення уваги; 8-14 балів – середній рівень ригідності; 15-20 балів – сильно виражена ригідність та протипоказання зміни місця роботи і життя.
Тест є досить високо обґрунтованим інструментом діагностики психічних станів особистості, які є важливими при вивченні адаптації (Додаток 19).
Методика “Самооцінка стійкості до стресу” розроблена у Київській медичній академії і призначена для виявлення самооцінки стійкості до стресу. При профілактиці та діагностиці емоційного стану особливе значення надається стійкості до стресу, яка є відображенням одночасно психічного та соматичного рівня здоров’я особистості. Стійкість до стресу показує ризик дезадаптації особистості при стресогенних обставинах, тобто коли система емоційного відображення функціонує в критичних умовах, викликаних зовнішніми та внутрішніми чинниками.
Методика може застосовуватись:
· В якості самостійної психологічної методики;
· У комплексі з іншими методиками такого ж спрямування.
Методика містить 18 тверджень, кожне з яких має трьохбальну шкалу відповідей, які відібрані за результатами оцінки надійності та валідності. Отримання кінцевих результатів відбувається шляхом підрахунку суми отриманих балів. За балами визначається рівень стійкості до стресу. Загальна кількість таких рівнів дорівнює дев’яти:
· 51-54 бали – дуже низький;
· 47-50 балів – низький;
· 43-46 балів – нижчий за середній;
· 39-42 бали – дещо нижчий за середній;
· 35-38 балів – середній;
· 31-34 бали – трохи вищий за середній;
· 27-30 балів – вищий за середній;
· 23-26 балів – високий;
· 18-22 бали – дуже високий.
Методика належить до типу «олівець-папір» і допускає як групове, так і індивідуальне використання у вигляді анкетного опитування.
Час заповнення бланку не фіксується.
Чим менша загальна кількість балів, тим вища стійкість до стресу і навпаки.
Методика є досить високо обґрунтованим інструментом діагностики рівня стійкості до стресу (див. Додаток 20).
У другій частині для дослідження подальшого розвитку адаптаційних тенденцій було проведено порівняльний аналіз результатів діагностики першокурсників та студентів четвертих курсів. Об’єм вибірки дослідження становив 50 чоловік, серед яких 25 студентів ІV курсу Рівненського державного гуманітарного університету, що навчаються на спеціальності “психологія і правознавство”, віком 20-21 рік та 25 студентів І курсу Рівненського державного гуманітарного університету, що навчаються на спеціальності “практична психологія”, віком 17-18 років. Студентів ІV курсу було обрано для порівняння, так як вони навчаються не перший рік, вже встигли адаптуватись до нових умов навчання після школи, тому адекватніше можуть оцінити стан свого психічного, фізичного та соціального здоров’я залежно від інформаційного навантаження чи дефіциту часу.
Для цього етапу були застосовані наступні методики:
-Методика “Самооцінка інформаційних процесів”, що була розроблена на основі поєднання та компонування питань з таких методик, як САН, опитувальника “МІНІ-МУЛЬТ”, методики виявлення навчальної дезадаптації Д. Стотта та методики “Особистісний опитувальник інституту ім. Бехтерєва”;
-Методика “Схильність до стресу”;
-Тест “Рівень невротизації”;
-Методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і X. Хесса.
Метою методики “Самооцінка інформаційних процесів” є виявлення найбільш характерних особливостей самооцінки адаптації до навчального процесу у вищому закладі освіти та простеження зв’язку зі станом фізичного та психічного здоров’я в умовах надлишку або дефіциту інформації та при нестачі часу.
Перед початком дослідження обстежуваним було пояснено, з якою метою воно проводиться, де і які будуть використані результати та гарантовано конфіденційність їхньої особистої інформації.
Далі оптантам пояснили правила:
• уважно читати питання;
• давати відповіді щиро;
• відповіді треба давати за допомогою обведення правильного варіанту або кількох варіантів, що найбільш підходять оптанту;
• у разі відсутності найбільш прийнятного варіанту, треба вписати свій варіант в графі “інше”;
• на питання, де не передбачено варіантів відповідей також треба вписати свою відповідь власноруч;
• намагатись відповідати швидко, адже як відомо найбільш правильна відповідь та, що одразу ж спадає на думку.
Під кінець методики їм також запропонували за бажанням внести свої пропозиції щодо покращення навчального процесу, відпочинку та фізичного і психічного здоров’я студентів.
Методика належить до типу «олівець-папір». Методика може проводитись як в індивідуальному порядку, так і в груповому, головне, щоб були створені умови для ефективного проведення, тобто відсутність шуму, сторонніх відволікань тощо. Методика містить 39 питань. Час проведення методики не фіксується. Проведення будь-якої методики психологічного дослідження передбачає дотик до особистого світу людини, тому завжди слід пам’ятати про важливість встановлення довірливого контакту з оптантом перед проведенням методики не лише для отримання більш достовірних результатів, але й щоб не нашкодити людині, не створити загрози для її внутрішнього світу (Додаток 21).