Смекни!
smekni.com

Прояви агресивності молодших школярів (стр. 6 из 7)

3. Методика Р. Бенса, С. Кауфмана „ Кінетичний малюнок сім’ї ”.

Метою даної методики – є виявлення особливості сприйняття дитиною сімейної ситуації, свого місця в сім`ї, а також її відношення до членів власної родини. Тест КМС складається з 2 частин: малювання своєї сім`ї і бесіди після малювання. Для виконання тесту дитині надається лист паперу, стандартного розміру, простий олівець, і ластик.

Інструкція: „ Будь ласка, намалюй свою сім`ю так, щоб кожен займався якоюсь справою ”.

На усі уточнюючі питання потрібно відповідати без будь – яких вказівок. Під час малювання потрібно записувати всі спонтанні виказування дитини, відмічати її міміку, рухи, а також фіксувати послідовність малювання. Після того, як малюнок закінчений, з дитиною проводиться бесіда за наступною схемою:

1. хто намальований на малюнку, що робить кожен член сім`ї?

2. де працюють і навчаються члени сім`ї?

3. як в сім`ї розподіляються домашні обов`язки?

4. які взаємовідносини з іншими членами сім`ї?

В системі кількісної оцінки КМС враховуються формальні і змістовні аспекти малюнка.

До формальних відносяться якість лінії, положення об`єктів на папері, стирання малюнка, затушовування окремих частин.

До змістовних – діяльність людей на малюнку, їх взаємодія та розташування, також відношення людей і речей на малюнку.

Для тесту КСМ розроблена система кількісної оцінки. Було виділено п`ять симптомокомплексів, кожен з них має високий, середній та низький рівень.

Симптомокомплекс високий середній низький
сприятлива сімейна ситуація 10-13 б. 6-9 б. 0-5 б.
тривожність 11-16 б. 6-10 б. 0-5 б.
конфліктність в сім`ї 13-18 б. 7-12 б. 0-6 б.
почуття неповноцінності 10-13 б. 6-9 б. 0-5 б.
ворожість в сімейній ситуації 8-11 б. 5-8 б. 0-4 б.

Таблиця 3.

Ім`я Сприятлива сімейна ситуація Тривожність Конфліктність в сім`ї Почуття неповноцінності в сімейній ситуації Ворожість в сімейній ситуації
Юля Б. 11 5 3 2 2
Аня Б. 7 4 3 4 2
Діма В. 4 9 14 9 5
Владік В. 12 5 1 - -
Дарина В. 8 6 7 3 2
Андрій Г. 7 5 9 7 8
Костя Ж. 5 11 15 10 10
Віка З. 8 4 2 2 2
Єгор З. 9 6 2 2 2
Марина І. 7 9 13 7 6
Сніжана К 6 11 7 10 6
Дмитро М. 9 5 3 2 2
Дмитро Л. 5 11 3 12 10
Діана М. 6 6 4 5 3
Катя Н. 8 7 8 3 2
Богдан Н. 6 12 8 5 3
Віка С. 8 7 3 2 4
Настя С. 12 9 5 7 2
Артем Т. 9 4 3 2 2
Дарина Ф. 11 8 4 3 6
Сергій Х. 5 5 12 6 6
Христина Ч. 4 4 8 9 7
Саша С. 8 6 3 2 2
високий 4 5 3 3 3
середній 14 9 7 6 6
низький 5 9 13 14 14

Згідно з отриманими результатами можна зробити висновок, що більшість досліджуваних дітей має сприятливу сімейну ситуацію, але у певних дітей дещо завищений рівень тривожності, що може бути наслідком навчання у школі, зміни соціальної ситуації дитини, вимог до неї, що згодом може змінитися. Також є деякі діти, які мають складну сімейну ситуацію, не адаптовані в колективі, їм важко виконувати ті вимоги, що є необхідними в даному віці і даній ситуації, вони потребують педагогічної та психологічної допомоги.

4. Методика „ Дім, Дерево, Людина ”.

Ця методика також дозволяє діагностувати ряд агресивних рис дитини. Для виконання тесту ДДЧ досліджуваному пропонується папір, простий олівець, ластик. Стандартний лист паперу складається навпіл. На першій сторінці в горизонтальному положенні печатними літерами написано „ Дім ”, на другій – „ Дерево ”, на третій – „ Людина ”, на четвертій – Ім`я та прізвище дитини, дата проведення дослідження. Для малювання звичайно використовується простий олівець твердістю 2М, так як при використанні цього олівця найбільш яскраво видні зміни в силі натиску.

Інструкція: „ Намалюй, будь ласка, як можна краще дім, дерево та людину ”. На всі уточнюючі питання дитини слід відповідати, що вона може малювати так, як їй заманеться. Само виконання тесту складається з 2 частин: процесу малювання і бесіди після нього.

Для аналізу малюнків використовуються три аспекти оцінки – деталі малюнків, їх пропорції і перспектива. Для експрес-оцінки агресивності дитини, та інших видів розладів поведінки в практиці використовують таблицю симптомокомплексів агресивності в тесті . Цих симптомокомплексів чотири, вони також вимірюються в балах, і кожен симптом має певну кількість балів:

Симптомокомплекс високий середній низький
ворожість 26-39 б. 14-26 б. 0-13 б.
конфліктність 13-18 б. 7-12 б. 0-6 б.
агресивність 25-38 б. 14-25 б. 0-13 б.
негативізм 13-19 б. 7-12 б. 0-6 б.

Отже, з отриманих результатів, які приведені в таблиці, можна зробити висновок про середній рівень агресивності у більшості дітей. Але певні прояви агресивних реакцій є у багатьох. Діти потребують поваги до себе, свого „ Я ”, прагнуть безумовної любові, не „ за щось ”, а „ навпаки ”, мають потребу в самовираженні, захисті від негативних впливів середовища, і захищають себе так, як можуть, що і є поштовхом до негативної поведінки, ворожості, та агресивності.

Таблиця 4.

Ім`я Ворожість Конфліктність Агресивність Негативізм Підсумок
1 Юля Б. 9 7 15 4 35
2 Аня Б. 10 9 11 7 37
3 Діма В. 29 16 27 12 84
4 Владік В. 7 4 12 3 26
5 Дарина В. 15 7 8 10 40
6 Андрій Г. 28 13 32 15 88
7 Костя Ж. 32 15 36 14 97
8 Віка З. 9 8 12 5 34
9 Єгор З. 11 8 14 6 39
10 Марина І. 19 12 17 9 57
11 Сніжана К 20 5 19 4 48
12 Дмитро М. 16 7 14 5 42
13 Дмитро Л. 19 6 18 7 50
14 Діана М. 6 4 11 5 26
15 Катя Н. 8 11 9 10 38
16 Богдан Н. 17 5 7 6 35
17 Віка С. 12 7 9 11 39
18 Настя С. 20 14 28 14 76
19 Артем Т. 24 13 24 12 73
20 Дарина Ф. 14 10 20 9 53
21 Сергій Х. 17 12 25 8 62
22 Христина Ч. 27 10 27 10 74
24 Саша С. 8 9 12 10 39
високий 4 5 5 3
середній 10 12 9 12
низький 9 6 9 8

5. Шкала прямої та непрямої агресії К. Б`єрквіста.

Шкільникам пропонують вказати, як веде себе кожен з однокласників, якщо він посварився зі шкільним товаришем, або сердиться на нього. Відповіді оцінюються за п`ятибальною шкалою: 0 – „ ніколи ”, 1 – „ рідко ”, 2 – „ іноді ”, 3 – „ доволі часто ”, 4 - „ дуже часто ”; Ця методика використовується для оцінки рівня того чи іншого типу агресії у кожного учня в класі. Всі отримані результати даної методики було зафіксовано в таблиці, в наступній формі:


Таблиця 5.

Ім`я Фізична агресія Вербальна агресія Непряма агресія Підсумок
1 Юля Б. 6 1 1 8
2 Аня Б. 5 1 1 7
3 Діма В. 24 24 15 63
4 Владік В. 5 2 2 9
5 Дарина В. 6 3 6 15
6 Андрій Г. 17 24 16 57
7 Костя Ж. 22 26 12 60
8 Віка З. 2 3 8 13
9 Єгор З. 6 4 5 15
10 Марина І. 13 8 11 32
11 Сніжана К 4 4 6 14
12 Дмитро М. 5 3 2 10
13 Дмитро Л. 6 4 3 13
14 Діана М. 3 4 2 9
15 Катя Н. 4 5 7 16
16 Богдан Н. 4 2 6 12
17 Віка С. 3 2 5 10
18 Настя С. 10 12 17 39
19 Артем Т. 13 13 12 38
20 Дарина Ф. 8 2 2 12
21 Сергій Х. 11 7 19 37
22 Христина Ч. 18 14 32 64
24 Саша С. 5 3 6 14
200 171 196

Отримані результати за цією методикою дозволяють нам стверджувати про наявність у певних дітей дещо завищеного рівня агресивності, яка проявляється в різних формах, але найбільш в фізичній. Діти намагаються образити, побити, штовхнути один одного. На другому місці - непряма форма агресії – діти підговорюють один одного, пліткують, кажуть про інших погане, тощо. Це говорить про невміння контролювати свої емоції, свій гнів. Діти не знають як правильно реагувати на певні речі, не вміють спрямовувати негативні емоції в конструктивному напрямку.