Якщо у випробуваного є питання, експериментатор повинен відповісти на них і приступити до проведення тесту. Інтервал між зачитанням рядів — 15 сек.
Інтерпретація результатів
Підраховується число правильно знайдених сум (максимальне їхнє число — 40). Норма дорослої людини — від 30 і вище. ( Див. Додаток №3)
Методика зручна для групового тестування. Процедура тестування займає небагато часу — 4—5 хв. Для одержання більш надійного показника оперативної пам'яті тестування можна через якийсь час повторити, використовуючи інші ряди чисел.
Методика "10 слів" призначена для діагностики пам'яті.
Матеріал для проведення методики: лист паперу, ручка, 10 слів для запам'ятовування.
Список слів для запам'ятовування:
-Кавун
-Кисть
-Море
-Кит
-Річка
-Мед
-Цегла
-Жук
-Король
-День
Виконання завдання: диктується список слів, психолог на листку паперу відзначає слова, що вимовив випробуваний.
1 і 2 разів з повторенням слів.
3, 4, 5 разів без повторення.
Через 1 годину випробуваний повинен відтворити слова.
Норми для методики:
До 3-йому разу дорослий повинний відтворити 9, 10 слів. На 4 і 5 раз він повинний відтворити стільки ж слів.
Проголошення випробуваним зайвих слів означає розлад свідомості.
3.2 Вправи для розвитку пам’яті школяра
Цікаві задачі на кмітливість: чисел немає, а в задачі є невідоме, а то й кілька. Тут допомагає спосіб послідовного вилучення. Дуже зручно використовувати таблиці.
Задача. На новорічний маскарад Галина, Люда, Пилип і Платон одягли костюми ведмедя, клоуна, лисиці і незнайомки. У костюмі незнайомки була одна з дівчаток, але не Люда. Пилипко – не клоун і не лисиця. Платон теж не клоун. Який костюм у Галини? У Люди? У Пилипка? У Платона?
| Галина | Люда | Пилипко | Платон | |
| ведмідь | н | н | + | н |
| клоун | н | + | н | н |
| лисиця | н | н | н | + |
| незнайомка | + | н | н | н |
Задача. Три хлопчики – Богдан, Грицько і Панас - з’їли апельсин, грушу і мандарин. Коли їх запитали “Хто що з’їв?”, вони пожартували. Богдан “Грицько з’їв апельсин. Панас – грушу”. Грицько “Богдан з’їв апельсин. Панас – апельсин”. Потім Панас додав, що в першій і другій відповідях одна частина вірна, а друга – ні.
Поміркуй і скажи, що з’їв кожен з хлопчиків. [19, 121-125]
Парне чи непарне число дістанемо?
- Якщо додамо два парні числа? Три парні числа? Два непарні числа? Три непарні числа?
- Якщо від парного числа віднімемо парне? Якщо від непарного віднімемо непарне?
- Якщо непарне число помножимо на 2?
- Якщо додамо два сусідніх числа натурального ряду? 3 сусідні числа? 4 сусідні числа? [19, 138]
Математичні ігри
На столі лежить 10 олівців. Двоє гравців по черзі беруть один, два або три олівці. Програє той, кому доведеться брати останній олівець.
Як повинен грати перший гравець, щоб перемагати?
Хлопчики збирали в лісі гриби. Найбільше зібрав Юрко. Про число грибів він сказав так “Якщо це число зменшити у 6 раз і одержаний зменшити на 6, то дістанемо 6”. Скільки грибів зібрав Юрко? [19, 143-144]
| 161415 | 181022 | Перемістити тільки дві картки, але так, щоб сума чисел в обох стовпчиках була однакова. |
Головоломки. Запитання
Запиши число 100 п’ятьма трійками.
За допомогою чотирьох п’ятірок, знаків, арифметичних дій та дужок запиши різними способами число 100.
Є три числа: 30, 20, 5. Знайди всі можливі добутки двох чисел на третє.
Скільки буде, якщо два десятки помножити на три десятка?
Які числа можна записати, якщо використати знаки дій, дужки і тричі цифру 33?
Чи зміниться добуток трьох і більше чисел, якщо які-небудь два з них взяти в дужки?
Десять телеграфних стовпів стоять рядком. Відстань між двома сусідніми 50 м. Яка віддаль між крайніми стовпами?
У Тараса в 2 рази більше марок, ніж у Юрка. Тарас подарував Юркові четверту частину своїх марок. У кого їх стало більше?
Висновки
Як і інші розумові здібності й уміння, пам’ять характеризується значними індивідуальними відмінностями. У деяких видах мнемічної діяльності їхній діапазон сягає співвідношення 1:15. Це означає: якщо показники найслабшого (щодо пам’яті) учня прийняти за одиницю, то мнемічну потужність найсильнішого треба оцінити в 15 одиниці.
Головною причиною невміння покращувати пам’ять є відсутність інформації щодо засобів досягнути цієї мети. А дехто вважає, що пам’ять, - здібність природжена і, отже, удосконаленню не піддаються.
Мнемічні здібності мають органічну основу, сприятливі органічні задатки прямо впливають на розвиток лише елементарних процесів – безпосереднє збереження і відтворення прийнятої інформації. А в навчальній та професійній діяльності вирішальну роль відіграють опосередковані мисленням процеси смислового запам’ятовування. І тут визначальними є спеціальні прийоми запам’ятовування та відтворення. І вони, звичайно, можуть весь час удосконалюватися через відповідні тренувальні вправи. Та і органічна основа пам’яті до певної міри піддається тренуванню.
Однак, як би наполегливо не здійснював учитель заходи компенсації та корекції індивідуальних недоліків, які мають місце в мнемічній діяльності окремих учнів, його зусилля неминуче виявляється малопродуктивним, якщо він не залучить собі на допомогу свідомість самих дітей. Тільки після того, як вони почнуть усвідомлювати, що розумова діяльність кожного – це цілий світ, який належить так само пізнати, як світ навколишній, і пізнати не просто заради цікавості, а щоб оволодіти ним, зробити свій розум досконалим і ефективним, - тільки за цієї умови вчитель зможе розраховувати на те, що його психофізична робота принесе щедрі і стійкі плоди. Отже, тільки педагогіка співробітництва зможе принести результат.
Список використаної літератури
1. Алферов А. Психология развития школьников: Учебное пособие по психологии. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. – 384 с.;
2. Андреев О.А., Хромов Л.Н. Доминанта 2000 года. – Мн.: Унiверсiтэцкае, 1997;
3. Богословський В. Общая психология. – М., 1981;
4. Бьюзен Т. Суперпамять - Пер. с англ.; Худ. обл. М. В. Драко. – 2-е изд. – Мн.: ООО “Попурри”, 2001;
5. Бузан Т. Скоростная память. – Пер. с англ., 1998;
6. Выготский Л. Педагогическая психология. – М., 1991;
7. Гализо М., Домашенко И. Атлас по психологи. – М.; 1980;
8. Гримак Л. Резервы человеческой психики. – М., 1989;
9. Дусавицький О. Розвиток особистості в навчальній діяльності. – К., 1996;
10. Дусавицький О. Цілісний розвиток особистості дитини. Ж. “Директор школи”. — К., 1997;
11. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навч. посібник. - Тернопіль: Богдан, 2001. - с.57-71;
12. Костюк Г. Вікова психологія. – К., 1976;
13. Коробко С. Память учащихся нужно развивать. — М., 1999;
14. Критецький В. Психологія. – К., 1978;
15. Макселона Л. Психологія. – Л., 1998;
16. Матюгин И.Ю. Чекаберия Е.И. Запоминание лиц и имен. -М.: Эйдос, 1994;
17. Матюгин И.Ю. Чекаберия Е.И. Запоминание цифр, телефонов, исторических дат.-М.: Эйдос, 1995;
18. Немов Р. Психология. – М., 1990;
19. Савченко О.Я. Умій вчитися: Навч. посібник для молодших школярів. - К.: Освіта, 1998. - 188 с;
20. Орлов Ю. Восхождение к индивидуальности. – М.; 1991;
21. Основы общей психологии. — Брушлинский А.В., Абульханова-Славская К.А., СПб: Издательство "Питер", 2000 ;
22. Шадриков В. Познавательные процессы и способности в обучении. – М., 1990;
Додаток
1. Зразок бланку
| № ряду | Сума |
| 1 | |
| 2 | |
| 3 | |
| 4 | |
| 5 | |
| 6 | |
| 7 | |
| 8 | |
| 9 | |
| 10 |
2. Стимульный матеріал
| 1. | 5, 2, 7, 1, 4 |
| 2. | 3, 5, 4, 2, 5 |
| 3. | 7, 1, 4, 3, 2 |
| 4. | 2, 6, 2, 5, 3 |
| 5. | 4, 4, 6, 1, 7 |
| 6. | 4, 2, 3, 1, 5 |
| 7. | 3, 1, 5, 2, 6 |
| 8. | 2, 3, 6, 1, 4 |
| 9. | 5, 2, 6, 3, 2 |
| 10. | 3, 1, 5, 2, 7 |
3. Ключ
| 1. | 7985 |
| 2. | 8967 |
| 3. | 8575 |
| 4. | 8878 |
| 5. | 7978 |
| 6. | 6546 |
| 7. | 4678 |
| 8. | 5975 |
| 9. | 7895 |
| 10. | 1679 |