Як же позначаються ці проблеми на вивченні історії психології? Насамперед, вони демонструють, що наше розуміння історії має не статичний, а динамічний характер. З появою нових данных воно змінюється й розвивається, очищається й збагачується, а неправильні уявлення розсіюються. Історію не можна вважати закінченої або повної, вона завжди в русі, їй немає кінця. Оповідання історика може тільки наблизити нас до істини. Але з кожним роком, з кожною новою знахідкою й експертизою історія психології стає усе більше повною.
Контекстні фактори в психології
Психологія розвивається ні у вакуумі; вона - частина великої культури й тому піддано не тільки внутрішнім впливам, але й зовнішнім, які також формують її характер і напрямки. Розуміння історії психології припускає розгляд контексту, у якому ця наука зароджувалася й розвивалася, - тобто ідей, у різний час пануючих у науці (Zeitgeist, або інтелектуальний «дух часу»), а також соціальних, економічних і політичних сил.
Zeitgeist - загальна інтелектуальна й культурна атмосфера, «дух часу».
Економічний фактор
Початок XX століття в Сполучених Штатах ознаменувалося змінами як у роботі психологів, так і в самій психології. Зросли - у значній мірі через економічних факторів - можливості для застосування психологічних знань і методів до проблем реального життя. Пояснювалося це практичними причинами. Як сказав один психолог, «я зайнявся прикладною психологією, щоб заробити собі на життя».
Хоча до кінця XIX сторіччя число психологічних лабораторій у США стійко зростало, росло й число психологів, що претендують на робочі місця в цих лабораторіях. На рубежі століть психологів з докторськими ступенями було в три рази більше, ніж лабораторій, у які їх могли найняти. На щастя, збільшувалося число викладацьких вакансій у нових університетах у західних штатах, але в більшості цих навчальних закладів психологія, як сама юна з наук одержувала мінімум фінансової підтримки. У порівнянні з дисциплінами, що мали більше міцне положення, - такими, як фізика й хімія, - психології незмінно приділялося останнє місце в списку щорічних асигнувань; на науково-дослідні роботи, лабораторне устаткування й платню викладачам виділялися дуже незначні суми.
Психологи швидко зрозуміли, що фундаментальна наука зможе розвиватися, а бюджет і доходи рости тільки в тому випадку, якщо вони переконають університетську адміністрацію й законодавців, у чиїм веденні перебувало субсидування, що психологія може бути корисна в рішенні соціальних, виховних і виробничих проблем. Незабаром на факультети психології стали дивитися з погляду їхньої практичної цінності.
У той же час, у результаті соціальних змін, у США з'явилася реальна можливість застосовувати психологію на практиці. Завдяки припливу іммігрантів і високому рівню народжуваності в цій соціальній групі державне утворення стало швидко зростаючою індустрією. Між 1890 і 1918 роками число зареєстрованих безкоштовних середніх шкіл виросло на 700 відсотків - у країні будувалося по одній школі в день. На освіту витрачалося грошей більше, ніж на військові й соціальні програми разом узяті.
Фактор війни
Війни - це ще одна сила, що сприяла формуванню сучасної психології. Досвід надання психологічної допомоги військовим у першій і другий світових війнах прискорив розвиток практичної психології й розширив її вплив у таких областях, як кадрова політика, психологічне тестування й прикладна психологія. с)та робота продемонструвала всьому співтовариству психологів і суспільству в цілому, наскільки корисної може бути психологія в рішенні проблем повсякденного життя.
Друга світова війна змінила вигляд і долю психології й у Європі - особливо в Німеччині, де зародилася експериментальна психологія, і в Австрії, на батьківщині психоаналізу. Багато видатних психологів - серед них Фрейд, Адлер, Хорни, Ериксон, що ведуть представники гештальтпсихології - в 30-х роках бігли від нацистської погрози й майже все влаштувалися в Америці. Їхня змушена еміграція знаменує заключну стадію переміщення центра психології з Європи в Сполучені Штати.
Війна також істотно вплинула на розроблювальні теорії й вишукування окремих психологів. Спостерігаючи криваву бойню першої світовий, Фрейд припустив, що агресія є важливою спонукальною силою - такої ж, як секс; це стало поворотним пунктом у його системі психоаналізу. Основоположник неофрейдизму Еріх Фром, що активно виступав проти збройної агресії, згодом звернувся до вивчення такого прояву патології поводження, як фанатизм, що охопив його рідну Німеччину під час війни.
Багато психологів, скориставшись можливостями, що відкрилися, шукали шляхи застосування своїм знанням у сфері освіти. Так починалася стрімка зміна акцентів в американській психології - від експериментування в університетських лабораторіях до застосування психології до проблем навчання, виховання й інших практичних питань педагогіки.
Література
1.Старовойтенко О.Б. Психологія особистості в парадигмі життєвих відносин. - К., 2005
2.Ільїн Є.П. Психофізіологія станів людини. - К., 2002
3. Лейнг Р.Д. «Я» і Інші. - К., 2003
4. Паттерсон С., Уоткинс С. Теорії психотерапії. - К., 2005
5. Берн Е. Введення в психіатрію й психоаналіз для непосвячених. - К., 2003