Розвиток уваги старшокласників (стр. 4 из 6)

Головним досягненням у розвитку пізнавальної сфери старшокласників є становлення словесно-логічного мислення (оволодіння логічними операціями), яке тісно пов'язане з розвитком внутрішнього і зовнішнього мовлення; розвиток осмисленості та аперцепції сприймання, творчої уяви, уваги; формування індивідуального стилю інтелектуальної діяльності.

Загальні розумові здібності до 15-16 років уже, як правило, сформували ся. Але вони ще продовжують удосконалюватися. Оволодіння складними інтелектуальними операціями і збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків і дівчат більш стійкою й ефективною, наближаючи її до діяльності дорослого. Особливо швидко розвиваються спеціальні здібності. В поєднанні зі зростаючою диференціацією спрямованості інтересів це робить структуру розумової діяльності старшокласника більш складною і індивідуальною порівняно з молодшим віком. Серед усвідомлених та неусвідомлених причин, що заважають формуванню особистості в юнацькому віці на індивідуальному рівні можуть бути:

• затримка розвитку теоретичного мислення;

• відсутність навичок і прийомів смислової пам'яті;

• маленький обсяг оперативної пам'яті; нерозвинутість основних компонентів уваги (об'єму, переключення, розподілу тощо);

• нереалістичність уяви, відірваність від практики;

• надмірна перевага першої сигнальної системи над другою.

Вимоги до організації корекційних занять з розвитку уваги. Обов'язковою умовою реалізації «Програми з розвитку і корекції уваги в старшому шкільному віці» є спеціально створене предметно-розвивальне середовище. Потрапляючи в нього, учні з порушеннями уваги мають можливість під контролем вчителя або психолога вправляти свої уміння, набуті на корекційно-розвивальних заняттях, і відчувати підтримку дорослого (що формує в них віру в успіх).

Розділ 2. Експериментальне вивчення рівня розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

2.1 Методичні рекомендації до проведення дослідження.

Тест Бурдона в модифікації П. А. Рудника.

Завданням даного дослідження є виявлення концентрації, точності і продуктивності уваги.

Мета: вимір кількісних характеристик уваги: (концентрації, точності і продуктивності), а також динаміки цих характеристик в процесі короткочасної роботи.

Устаткування: у роботі використовується бланк тест Бурдона (див. Додаток №1).

Порядок проведення: Дослідження проводиться з групою учнів старшого шкільного віку. Кожному випробовуваному видаються листи з тестом Бурдона. Зачитується інструкція: «По моїй команді «почали» ви починаєте шукати і викреслювати в кожному рядку листа букви: А, М, К, З. Працювати потрібно уважно і щонайшвидше. Спочатку буде хвилина вправи. Потім основна робота протягом кожної хвилини у відповідь на мою команду «Стоп!» ви будите ставити лінію в тому місці, де зараз працюєте. Виконання завдання припиняється по команді «Закінчили роботу».

Методика вивчення обсягу уваги.

Досліджуваному, короткочасно, зазвичай, протягом 1 секунди, показують послідовно 8 карток з зображенням 2-9 крапок. Кожна картка експонується двічі, після цього учень протягом 10-15 секунд на бланку відмічає розташування крапок.

Аналіз результатів:

Враховується кількість правильно відмічених крапок:

І. 3 крапки на двох картах;

ІІ.4 крапки на двох картах;

ІІІ.6 крапок;

ІУ.9 крапок;

У. 10 крапок;

УІ.10 крапок;

УІІ.13 крапок;

УІІІ.15 крапок;

ІХ. 16 крапок;

Рангові місця І і ІІ свідчать про малий обсяг уваги, УІІІ.ІХ – про великий обсяг, проміжні – про середній.

Дослідження вибірковості уваги. (тест Мюстенберга)

Досліджуваним пропонується лист, на якому надруковані строчками букви російського алфавіту (Додаток №2). Всього 24 слова (сонце, район, новина, факт, іспит, прокурор, теорія, сприйняття, любов, спектакль, радість, народ, репортаж, конкурс, особа, плавання, комедія, відчай, лабораторія, підстава, психіатрія). Досліджуваний повинен щонайшвидше знайти слова і підкреслити їх.

Експериментатор фіксує час виконання завдання, кількість знайдених слів, кількість слів, неправильно сприйнятих випробовуваним, кількість слів, неправильно підкреслених, і кількість слів, які підкреслені понад норму.

Успішність А оцінюється по формулі А = В + Т, де

де С – загальна кількість виділених слів; m – кількість помилково виділених слів; n – кількість пропущених слів; Т – поправка на якийсь час. Оцінка Т визначається по нижче приведеній таблиці.

Переведення часу в оцінку Т

Час виконання, c	Т, бали
Менше 122	+2
122–209	+1
209–385	0
385–473	–1
473–561	–2
561–649	–3
649–737	–4
737–825	–5
Більше 825	–6

2.2 Аналіз результатів дослідження

Методика №1. Тест Бурдона. Обробка і аналіз результатів:

Обчислення коефіцієнта концентрації уваги проводиться по формулі: К= (n1-n2-n3) /n * 100%, де n1 - загальна кількість правильно закреслених букв; n2 – кількість пропусків букв А, М, До, З; n3 – кількість помилково закреслених букв; n – загальна кількість в проглянутих рядках букв А, М, До, З, що підлягають викреслюванню.

Серед випробовуваних школярів були виявлено:

- 3 учня мають дуже високий рівень концентрації уваги (81%-100%) – Бажекова Р., Понаморев Ст, Мусин А.

- 1 учень має високий рівень концентрації уваги (61%-80%) – Санатрієва До.

- 3 учня мають середній рівень концентрації уваги (41%-60%) – Бичкова А., Понаморева Н., Саломін Ст

- 3 учні що мають низький рівень концентрації уваги (21%-40%). Такими учнями були Карандашова До., Таболіна Д. і Шипіцин В. Доцільно уявити ці результати графічно.

Карандашова До.

К1=54%

К2=30%

К3=28%

К4=40%

К5=37%

Таболіна Д.

К1=35%

К2=30%

К3=16%

К4=12%

К5=16%

Шипіцин Ст.

К1=38%

К2=24%

К3=33%

К4=0%

К5=52%

Обчислення коефіцієнта точності (акуратності) уваги проводиться по формулі: А=(n1–n3)/ (n1+n2). Побудуємо графіки, що відображають динаміку точності уваги по окремих хвилинах роботи тобто по величинах, – А1, А2, А3, А4, А5.

Шипіцин Ст

А1=0,7

А2=0,6

А3=0,7

А4=0,5

А5=0,8

Бажекова Р.

А1=1

А2=0,9

А3=1

А4=0,9

А5=0,8

Карандашова Д.

А1=0,8

А2=0,7

А3=0,6

А4=0,3

А5=0,7

Понамарев Ст

А1=0,9

А2=1

А3=0,9

А4=1

А5=0,8

Мусин А.

А1=0,9

А2=1

А3=0,8

А4=0,7

А5=0,9

Бичкова А.

А1=0,6

А2=0,8

А3=0,8

А4=0,7

А5=0,9

Понамарева Н.

А1=0,9

А2=0,8

А3=0,9

А4=0,6

А5=0,8

Санатрієва Д.

А1=0,7

А2=1

А3=0,8

А4=0,9

А5=0,9

Таболіна Д.

А1=0,7

А2=0,6

А3=0,5

А4=0,5

А5=0,5

Саломін Ст

А1=0,7

А2=0,6

А3=0,5

А4=0,6

А5=0,8

Отже по ходу виконання завдання 2, я виявив динаміку точності (акуратності) уваги в процесі короткочасної роботи. У 40% учнів найбільший коефіцієнт точності уваги доводиться на першу хвилину роботи, а в 30% учнів на останню. Найменший коефіцієнт точності уваги у 50% учнів доводиться на 4 хвилину роботи.

3. Обчислити коефіцієнт продуктивності (ефективності) уваги за формулою: Е=А*n, де А – коефіцієнт точності уваги; N – загальна кількість знаків проглянуту за дану кількість часу

Шипіцин Ст

А1=0,7; N1=181; E1=124

А2=0,6; N2=132; E2=82

А3=0,7;N3=177; E3=118

А4=0,5; N4=92; E4=46

А5=0,8; N5=119; E5=91

Бажекова Р.

А1=1; N1=148; E1=142

А2=0,9; N2=88; E2=82

А3=1; N3=110; E3=110

А4=0,9; N4=47; E4=42

А5=0,8; N5=210; E5=163

Карандашова Д.

А1=0,8; N1=180; E1=139

А2=0,7; N2=122; E2=79

А3=0,6; N3=152; E3=97

А4=0,3; N4=111; E4=28

А5=0,7; N5=169; E5=113

Понамарев Ст

А1=0,9; N1=106; E1=95

А2=1; N2=69; E2=69

А3=0,9; N3=70; E3=63

А4=1; N4=70; E4=70

А5=0,8; N5=106; E5=75

Мусин А.

А1=0,9; N1=71; E1=61

А2=1; N2=69; E2=69

А3=0,8; N3=40; E3=30

А4=0,7;N4=65; E4=49

А5=0,9; N5=86; E5=77

Бичкова А.

А1=0,6; N1=103 E1=64

А2=0,8; N2=136E2=106

А3=0,8; N3=85; E3=71

А4=0,7;N4=246E4=172

А5=0,9; N5=122 E5=110

Понамарева Н.

А1=0,9; N1=113; E1=97

А2=0,8; N2=107; E2=86

А3=0,9; N3=111; E3=99

А4=0,6; N4=134; E4=86

А5=0,8; N5=235; E5=193