Розвиток уваги старшокласників (стр. 5 из 6)
Санатрієва Д.
А1=0,7; N1=113; E1=83
А2=1; N2=62; E2=62
А3=0,8; N3=219; E3=177
А4=0,9;N4=134; E4=115
А5=0,9; N5=127; E5=109Таболіна Д.
А1=0,7; N1=243; E1=164
А2=0,6; N2=106; E2=62
А3=0,5; N3=140; E3=73
А4=0,5;N4=104; E4=55
А5=0,5; N5=105; E5=56
Саломін Ст
А1=0,7; N1=148; E1=110
А2=0,6; N2=96; E2=64
А3=0,5; N3=183; E3=124
А4=0,6; N4=75; E4=46
А5=0,8; N5=183; E5=126
Результат знаходження коефіцієнта продуктивності (ефективності) уваги (віднесеним до всіх 5 хвилин роботи) представимо у вигляді звітної таблиці для всієї групи.
| Прізвище | Коефіцієнта продуктивності уваги по кожній хвилині роботи | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Шипіцин Ст | 124 | 82 | 118 | 46 | 91 |
| Бажекова Р. | 142 | 82 | 110 | 42 | 163 |
| Карандашова Д. | 139 | 79 | 97 | 28 | 113 |
| Понамарев Ст | 95 | 69 | 63 | 70 | 75 |
| Мусин А. | 61 | 69 | 30 | 49 | 77 |
| Бичкова А. | 64 | 106 | 71 | 172 | 110 |
| Понамарева Н | 97 | 86 | 99 | 86 | 193 |
| Санатрієва Д. | 83 | 62 | 177 | 117 | 109 |
| Таболіна Д. | 164 | 62 | 73 | 55 | 56 |
| Соломин Ст | 110 | 64 | 124 | 46 | 126 |
Отже в ході виконання завдання 3, я виявив, що у 40% учнів найвищий коефіцієнт продуктивності уваги доводиться на першу хвилину виконання завдання, а найменший коефіцієнт продуктивності у 50% учнів доводиться на 4 хвилину роботи, як і коефіцієнт точності уваги.
Методика вивчення обсягу уваги.
Під час аналізу методики з вивчення обсягу уваги в учнів було виявлено різні показники обсягу уваги які були занесені до таблиці.
| Прізвища/квадрати | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Сумарний результат |
| Шипіцин Ст | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 3 |
| Бажекова Р. | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0 | 11 |
| Карандашова Д. | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 2 | 1 | 5 |
| Понамарев Ст | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2 | 14 |
| Мусин А. | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 0 | 1 | 11 |
| Бичкова А. | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 13 |
| Понамарева Н | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 2 | 1 | 1 | 8 |
| Санатрієва Д. | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 12 |
| Таболіна Д. | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 6 |
| Соломин Ст | 2 | 2 | 1 | 0 | 2 | 1 | 2 | 1 | 11 |
З результатів дослідження ми бачимо, що найвищої оцінки в методиці дослідження обсягу уваги не отримав жоден з учнів. Найвищими виявилися результати які характеризують IІV рівень розвитку обсягу уяви, ці результати отримали такі учні як Понамарев Д., Бичкова А. Санатрієва Д. Найнижчі ж результати дослідження у вигляді рівнів І-ІІІ отримали учні Шипіцин Ст., Карандашова Д. та Тоболіна Д., причому в даному дослідженні учні з низьким обсягом уваги відповідають попередньому дослідженню за показниками. Загалом оцінити обсяг уваги учнів за даною методикою можна як недостатньо високий або посередній.
Діагностика вибірковості уваги (тест Мюстенберга).
| Учні | Час | бал | m | n | c | B | A |
| Шипіцин Ст | 710 | -5 | 3 | 14 | 7 | 0.47 | -4,53 |
| Бажекова Р. | 134 | +1 | 3 | 7 | 14 | 1,1 | 2,1 |
| Карандашова Д. | 530 | -2 | 1 | 14 | 9 | 0,35 | -1,65 |
| Понамарев Ст | 110 | +2 | 2 | 12 | 10 | 0,36 | 2,36 |
| Мусин А. | 320 | 0 | 2 | 10 | 12 | 0,45 | 0,45 |
| Бичкова А. | 198 | +1 | 1 | 5 | 18 | 0,74 | 1,74 |
| Понамарева Н | 220 | 0 | 2 | 5 | 17 | 0,68 | 0,68 |
| Санатрієва Д. | 234 | 0 | 5 | 7 | 12 | 0,41 | 0,41 |
| Таболіна Д. | 407 | -1 | 2 | 15 | 7 | 0,23 | -0,77 |
| Соломин Ст | 247 | 0 | 0 | 4 | 20 | 0,83 | 0,83 |
З дослідження ми бачимо, що учні які отримали від’ємні показники вибіркової уваги мають низький рівень розвитку даного типу уваги, а саме Щипіцин Ст., Карандашова Д., Таболіна Д. Саме ці учні і в попередніх дослідженнях отримали низькі показники розвитку уваги. Всі інші учні отримали позитивні показники. Учні Мусин А., Понамарева Н., Санатрієва Д., Соломин Ст. отримали посередні показники розвитку вибіркової уваги тобто позитивні з показником менше одиниці. Учні Бежекова Р., Понамарев Ст., Бичкова А., отримали високий показник вибіркової уваги. Також під час проведення методики такі учні як Бажекова Р. та Понамарев Ст. знаходили й інші слова які не були передбачені методикою. Знаходження цих слів учнями свідчить про розвиненість у них вибірковості уваги.
Спостереження за увагою учнів в процесі навчальної діяльності учнів.
Під час навчальної діяльності я спостерігав за навчальною діялністю учнів, а саме за проявами їхньої уваги під час уроків. Загалом учні під час окремих уроків (на яких я був присутній) проявляли відносну стійкість уваги за деякими винятками. Іноді, звичайно, учні які проявляли і відволікання уваги, особливо часто це проявлялося в Щипіцина Ст., Карандашової Д., Таболіної Д. які і в попередніх методиках отримали низькі показники за різними дослідженнями. Загальний показник проявів уваги в класі досить високий, відволікання її відбувається досить рідко, увага учнів досить стійка, довільна та мимовільна увага учнів досліджуваної групи проявляється на досить високому рівні розвитку, за винятком окремих випадків, особливо важливо, що всі види уваги в досліджуваному класі зберігають стійкість на досить високому рівні, про це свідчить їх постійна зосередженість на навчальних предметах, увага носить активний характер. За цих умов учні досягають активізації розумової діяльності, що, в свою чергу, забезпечує високу успішність учнів в навчальній діяльності.
Висновки
Проведений аналіз психологічної літератури дозволив вияснити найбільш значимі характеристики уваги, на котрі вчитель повинен опиратися, використовуючи систему прийомів організації та розвитку уваги.
Була проведена експериментально-дослідна робота по вивченню уваги, індивідуальних її особливостей. Дослідження індивідуальних особливостей уваги, безумовно, включає безліч невирішених питань, як на фізіологічному рівні, так і на психічному. Однак факти приведені в роботі показують, що дійсно індивідуальні відмінності в увазі.
Не дивлячись на те, що дослідження уваги породжують численні невирішені і складні питання, вони, поза сумнівом, дуже корисні, оскільки людині необхідно знати прийоми і способи, що дозволяють їй навчитися концентрувати свою увагу для вдалої навчальної або професійної діяльності.
Увага старшокласників - необхідна психологічна умова продуктивності їх розумової діяльності на уроці проявляється в її робочому стані, в зосередженості на навчальних предметах і на процесі виконання навчальних завдань. При дидактично правильній постановці і організації викладачем змісту і форми заняття увага старшокласників носить активний, діяльнісний характер, їй властива вибірковість розумового зосередження у відповідності із завданням і темою уроку і способами вирішення питань, що вивчаються. За цих умов досягається високий ступінь активізації розумової діяльності старшокласників, їх стійка зосередженість і багатоманітність пізнавальних функцій уваги. Увага підвищує ясність, являється однією із психологічних факторів її організованості і перевірки правильності виконання навчальних завдань.
Вивчення уваги сприяє підвищенню психологічної освіти старшокласників і встановленню тісного зв'язку з навчальною діяльністю в школі.
За результатами дослідження виділяються учні які потребують більш глибокого вивчення уваги, також виділяються учні які потребують в розвивальних заняттях.
В той же час в учнів потрібно поступово розвивати здатність робити такі зусилля, і зокрема, в ході вирішення інтелектуальних завдань. При високій концентрації уваги учень помічає в предметах і явищах значно більше, ніж при звичайному стані свідомості. А при недостатньо концентрованій увазі його свідомість як би ковзає в навчальній діяльності, не затримуючись довго на певному аспекті. В результаті враження виявляються розпливчатими і нечіткими.
Під час проведення дослідження було підтверджено гіпотезу, що особливості вивчення рівня розвитку уваги старших школярів проявляються у комплексі індивідуальних, особистісних та суб'єктивних якостях конкретного учня. Під час дослідницької роботи з вивчення рівня розвитку уваги учнів старшого шкільного віку були успішно виконані всі завдання поставлені на початковому етапі дослідження.
Використана література
1. Блонский П. П. Избранные психологические произведения. М.: Просвещение, 1964
2. Вопросы психологии внимания. Выпуски V, VII, по ред. И.В. Страхова, - 1973.
3. Вундт В. Очерки психологии, СПб., 1997
4. Выготский Л.С. Развитие высших психологических функций. М., Изд-во АПНРСФСР, 1960
4. Гальперин П. Я., Кабыльницкая С. Л. Экспериментальное формирование внимания, - М.: Изд-во Московского ун-та, 1974.
5. Гальперин П. Я. К проблеме внимания. В кн.: Хрестоматия по вниманию. М., 1976.
6. Добрынин Н. Ф. Внимание и его воспитание. М.: изд. - во Правда, 1991.
7. Ланге Н. Н. Психологические исследования. Одесса, 1893
8. Лурия А.Р. Внимание и память. Материалы к курсу лекций по общей психологии. М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1975.
9. Неровня О.В. Психологія уваги (курс лекцій). Львів: Вища школа, 1973.
10. Павлов И.П. Собрание сочинений т. IV. М. : Изд -во АН СССР, 1951
11. Степанова Е. И. Умственное развитие и обучаемость взрослых. - Ленинград, 1981.