Спільне навчання має цілий ряд переваг.
Існують групи з асоціальною спрямованістю, де процвітає культ сили та жорстокості, демонстрування антисуспільної поведінки, спостерігається споживання наркотичних та токсичних речовин.
Також серйозної уваги потребують просоціальні групи. Всі вони, як правило, не мають чітковї позитивної програми, діють на емоційному допінгу. Деякі з них, предоставлені самим собі, можуть переродитися у антисуспільні об'єднання. У членів такої самодіяльності виникає свідомість своєї виключеності, протиставлення себе іншим, цинічне відношення до суспільних цінностей.
Не завжди спільна діяльність виявляється більш групового рішення задач можуть бути такі фактори, як грубість членів групи та їх статус.
Часто правила ввічливості порушуються тому під час групової роботи більш або менш виражена соціальна тривога. Груба оцінка надана членом групи часто призводить до того, що ця пропозиція більш не обдумається, так як автор більше його не виказує, а інші члени групи теж намагаються уникати цієї пропозиції, щоб не стовкнутися ще раз з грубою реакцією.
Статус члена групи може припинити успішній груповій роботі, так як пропозиції та оцінки людини з високим статусом можуть некритично прийматися на віру. Якщо навіть вони визивають несогласованість, часто воно не буде виказуватися, щоб не вступати у конфлікти з високостатусним членом групи.
Грубість дійсно є фактором, перешкоджуючим успішності групового вирішування задач, але статус членів групи не оказує на правильність рішення.
У агресивної молоді відбувається аффілація лише з деяким одноліткам. На основі цих даних була сформульована гіпотеза девіантної групи однолітків. Вона стверджує, що агресивна молодь відстороняється інших однолітків групи, які знаходяться на перефірії суспільства однолітків. Існують дані як на захист цієї гіпотези, так і против неї.
Перед нами стоїть виключно складне соціально-психологічне явище, вивченням якого знаймаються поки ще мало вчених. Журналісти привертають увагу суспільства до окремих явищ і фактів. Однак вони потребують глибокого наукового аналізу. Тут слово за психологами, соціологами, юристами, педагогами, філософами.
Нам предстоїть розробити комплексну програму глибинного дослідження самодіяльних підлітково-юнацьких об'єднань, котрі повинні включати збір та аналіз інформації про реальні мотиви вступу підлітків, юнаків, дівчат у самодіяльні групи, їх потреби, ідеали, смаки, світосприйняття, відношення до цінностей суспільства. Важко вияснити, які фактори вступу у неформальну групу.
Психолого-педагогічна задача заключається у предоставленні молоді широких можливостей їх самовираження, самореалізації, розвитку соціальної активності.
Разом з тим необхідно орієнтуватися на розвиток і світове використання стихійно знайдених самими молодими людьми форм об'єднань, відкрив для них можливість широко збагачуватися ідеями, цінностями, світосприйняттям світу дорослих, сломав ту стіну, яку підлітки, юнацтво штучно вибудовують навколо своїх об'єднань. Психологи призвані оприділити значимі для підлітків і юнацтва умови організації, які неперешкоджають, а сприяють розвитку самодіяльних початків. Важко встановити наскільки відповідні характери соціально існуючих молодіжних об'єднань психології сучасного підлітка і як їх зробити притяжними для дорослих людей.
За останні роки в нашій країні відбувся значний зріст молодіжних груп, які об'єднуються і мають різноманітні направлення. Виникнення підліткових груп характеризується більшою мірою зміною їхніх ставлень до дорослих, і потреби у спілкуванні з однолітками, слідуванні за всіма, виявлення свого власного „Я” у об'єднанні. Молодіжні групи характеризуються тим, що юнаки прагнуть знайти своє місце у суспільстві, знайти відповідь на суть власного життя, вони об'єднуються з метою визначення свого майбутнього шляху у житті, вони вже не слідкують „за всіми”. Позитивна роль заключається в тому, що саме в групах криються благоприємні перспективи для розвитку творчої самодіяльності особистості, забезпечується інтелектуальний розвиток. У груповому навчанні виявляються найкращі результати. Підготовка до екзамену у групах теж позитивно впливає на результат. Існують негативні групи, такі як асоціальні та антисуспільні, девіантні. Також не завжди спільна діяльність у групах виявляєтсья більш ефективнішою. Головна мета психолого-педагогічної задачі – вирішення негативного впливу груп – у предоставленні молоді широкі можливості їх самовираженості, самореалізації, розвитку соціальної активності. Психологи і педагоги повинні звернути увагу на негативні групи, і знайти вирішення цих проблем.
Використована література:
1. „Девиантные или смешанные группы сверстников?», Фармер «Психология обучения», № 2, февраль,– М., 2004,с.46-47.
2. «Влияние грубости и статуса ученика при групповом решении задач», «Психология обучения», № 6, июнь, М., 2004, с.52-54.
3. «Психология субъекта индивида и группы», Брушменский, «Психологический журнал», том 23, № 1, 2002, с.74-75.
4. «Советская педагогика», М., 1988, с.411-421.
5. «Психология подросткового и юношеского возраста», Райс Ф., Санкт-Петербург, 2000.