Вступ.
В часи, які ми могли б назвати переднауковими, люди незатруднялися в поясненні сновидіння. Згадуючи його після пробудження вони дивилися на нього як на хорошу або погану ознаку зі сторони вищих божественних або демонічних сил. З розквітом природничо-наукового мислення вся ця міфологія перетворилася на психологію, і в даний час лише мізерна кількість освідчених людей сумніваються в тому, що сновидіння є продуктом психічної діяльності людини.
Але з відпаданням міфологічної гіпотези сновидіння стало потребувати пояснення. Умови виникнення сновидінь, відношення останніх до душевного життя під час бодрості,залежність їх від зовнішніх роздратувань під час сну,
неспівпадання між його образами і пов'язаними з ними аффектами,і нарешті, швидка зміна картинок в сновидінні і способи їх зміщення,спотворення інавіть випадання їх з пам'яті - всі ці і інші проблеми вже багато століть чекають на відповідь. На першому плані стоїть питання про значення сновидіння - питання, що має подвійне значення: по-перше - пояснення психічного значення сновидіння, зв'язок його з іншими душевними процесами і його біологічної функції; по-друге,чи можливо тлумачити сновидіння і чи має кожний елемент його змісту яке-небудь "значення", як ми звикли це знаходити в інших психічних актах.
Якщо говорити про сновидіння то в ньому можна виділити три напрямки. Одне з них,знаходить собі підтвердження у деяких філософів, які кладуть в основу сновидіння особливий стан душевної діяльності, що розглядається ними навіть як більш висока ступінь в розвитку душі; так, наприклад, Шуберт затверджує, ніби сновидіння є звільненням душі від гніту зовнішньої природи і звільненням від світу в цілому. Інші мислителітвердо тримаються думки, що сновидіння по своїй природі виникають від психічних збуджень і тих душевних сил, які протягом дня не можуть вільно виявлятися (фантазія уві сні - Шернер, Фолькельт). Багато спостерігачів приписують сновидінню здатність до особливо посиленої діяльності- принаймні в деяких сферах, наприклад в області пам'яті.
В протилежність цій думці, більшість авторів-психологів дотримується того погляду, що сновидіння навряд чи заслуговує назви психічного прояву; на їх думку, спонукачами сновидіння є виключно плотські і тілесні роздратування, або ті,що приходять до сплячого ззовні, або випадково виникають в ньому самому; зміст сну,зазвичай, має не таке велике значення, як наприклад, звуки, що виникають десятьма пальцями нетямущої в музиці людини, коли вони пробігають по клавішах інструменту. Сновидіння, згідно цьому переконанню, потрібно розглядати як "тілесний, у всіх випадках даремний і в багато кого-хворобливий процес" (Вінц). Всі особливості сновидінь пояснюються незв'язною і викликаною фізіологічними роздратуваннями роботою окремих органів або окремих груп кліток погруженного в сон мозку. Мало зважаючи на цю думку науки і не цікавлячись питанням про джерело сновидіння, народна думка, мабуть, твердо вірить в те, що сон все-таки має сенс ознаки,істина якої може бути розкрита за допомогою якого-небудь тлумачення. Вживаний з цією метою метод тлумачення полягає в тому, що згадуваний зміст сновидіння заміщається іншим змістом - по частинах на підставі твердо встановленого ключа, або весьзміст сновидіння цілком замінюється яким-небудь іншим цілим, по відношенню до якого перше є символом. Серйозні люди зазвичай сміються над цими стараннями: "сни - це піна морська".
Розділ 1. Сновидіння З. Фрейда.
1.1. Матеріал сновидіння. Память в сновидіннях.
Багато дослідників-психологіввказували на різноманітні аналогії між різними проявами душевного життя під час сну і різними станами при психічних захворюваннях. Нав'язливі ідеї і ідеї страху так само чужі нормальній свідомості, як сновидіння - безсонному; походження тих і інших для нашої свідомості однакове незрозуміло. Що стосується уявлень, то з'ясовувати їх джерело і спосіб виникнення спонукав нас практичний інтерес; досвід показав, що з'ясування прихованих від свідомості шляхів, що зв'язують хворобливі ідеї з рештою змісту свідомості, дає можливість оволодіти нав'язливими ідеями і рівносильно усуненню їх. Таким чином застосований спосіб пояснення сновидінь бере свій початок в психотерапії.
Описати його легко, але користуватися ним можна лише післяпевного навику. Коли хочуть застосувати цей спосіб до іншої особи наприклад до страждаючого страхом хворого, то йому пропонують зосередити всю увагу на своїй хворобливій ідеї, але не думати про неї, як він це часто робить, а прагнути з'ясувати собі і повідомляти негайно лікарю всі без виключення думки, які йому приходять в голову з приводу даної ідеї. Якщо хворий стане стверджувати, що його увага нічого не може уловити, то необхідно сказати, що така відсутністі уявлень неможлива. Дійсно, незабаром у хворого починає спливати ряд ідей, за якими слідують нові ідеї; проте хворий що проводить самоспостереження, при цьому звичайно заявляє, що випливаючі у нього ідеї безглузді або не важливі, не відносяться до справи і прийшли йому в голову абсолютно випадково, без жодного зв'язку з даною задачею. Вже тепер можна помітити, що саме ця критика зі сторони хворого була причиною того, що дані ідеї не висловлювалися і навіть не усвідомлювалися ним. Тому якщо вдається mпримусити хворого відмовитися від різної критики з приводу думок, що приходять йому в голову і продовжувати визначатимисленнєві ряди, що випливаютьпри напруженій увазі, то можна отримати доситьпсихічний матеріал, який має звязок з хворобливою ідеєю, знаходить зв'язок останньої з іншими ідеями і дає можливість при подальшому дослідженні заміститихворобливу ідею якою-небуть другою, цілком гармонуючої зі змістом психіки.Завжди можливо отримати достатній для зникненняхворобливої ідеї матеріалякщо звертати увагу саме на "небажані" асоціації що "заважають мисленню" і залучити хворого до самокритики. Коли бажають застосувати цей метод на самому собі, необхідно при дослідженні негайно записувати себе всещо приходить випадково у голову і навіть незрозумілі спочатку думки.
Тепер подивимося, до яких результатів приводить використовування зазначеного методу при дослідженні сновидінь. Для цього придатний будь-який приклад. „Проте по певних мотивах я візьму своє власне сновидіння, коротке за змістом і в спомині що згадується мені неясним і безглуздим; зміст його записаний мною негайно після пробудження: "компанія за столом або табльдотом(*)... Їдять шпинат... Пані Е. Л. сидить поряд зі мною, вся обернувшися до мене, і дружньо кладе руку мені на коліно. Я, відстороняючись, забираю її руку. Тоді вона говорить: "а у вас завжди були такі красиві очі..." Після цього я нечітко розрізняю як би два ока на малюнку або як би контур лінзи від окулярів..." Це - все сновидіння або принаймні все те,що я можу про нього пригадати. Воно здається мені неясним і безглуздим, а більш за все дивним. Пані -Е. Л.- жінка, з якою я був просто знайомий і, наскільки я усвідомлюю, близьких відносин ніколи не бажав; я вже давно не бачив її і не думаю, щоб в останні дні про неї йшла мова. Моє сновидінняне супроводжувалося ніякими емоціями; роздуминад ним не дають мені більш точного пояснення. Тепер я без певного наміру і без жодної критики буду відзначати думки які мені приходять в голову і які випливають при самоспостереженні.Для цього корисно розкласти сновидіння на елементи і відшукувати примикаючі до кожного з них думки. Компанія за столом або табльдотом.З цим зв'язується спогад про невелике переживання, що відбулося вчора ввечері. Я пішов з маленької компанії у супроводі друга, який запропонував узяти карету і відвезти мене додому.
(*) Табльдот - загальний обідній стіл по загальному меню в пансіонатах, вготелях, на курортах.
"Я, - сказав він,- віддаю перевагу кареті з таксометром; це так цікаво: завжди маєш перед собою щось, на що можна дивитися". Коли ми сіли в карету і кучер встановлював таксометр, і вже стало видно перші шістдесят геллерів, я продовжив його жарт: "ми тільки сіли і вже винні йому шістдесят геллерів". Карета з таксометром нагадує мені завжди табльдот; вона робить мене скупим і егоїстичним, бо безперестанно говорить про мій борг; мені все здається, що борг дуже швидко росте і я побоююся, як би мені не вистачило грошей, подібно тому як за табльдотом я не можу звільнитися від смішного побоювання, ніби я отримаю дуже мало, якщо не піклуватимуся про свою вигоду. У минулому я продекламував: "ви самі життя даєте нам; бідного ви робите боржником". Інша виникла у мене думка з приводу табльдота: декілька тижнів тому за загальним столом в готелі одного тірольського гірського курорту я сердився на свою дружину за те, що вона,на мою думку, була недостатньо офіційна з деякими сусідами, з якими я не хотів мати нічого спільного. Я попросивїї більш цікавитися мною ніж іншими.Це одне й те саме,якби мене обійшли за табльдотом. Тепер мені приходить в головупротилежність між поведінкою моєї дружини за столом і поведінкою в моєму сновидінні пані Е. Л., яка вся обернулася до мене. Далі: я помічаю, що сновидіння є відтворенням невеликої сцени, що відбулася між мною і моєю дружиною ще до одруження, під час мого залицяння до неї. Ніжний потиск руки під скатертиною послужило відповіддю на мій лист з серйозною пропозицією. Але в сновидінні дружина моя замінена чужою мені пані Е. Л. Пані Е. Л.- дочка одного пана, якому я винен був. Неможу при цьому не помітити, що тут виявляється несподіваний зв'язок між елементами сновидіння із думками які приходять мені в голову. Якщо слідувати за ланцюгом асоціацій, які витікають з якого-небудь елемента змісту сновидіння, то можна скоро прийти до іншого елементу цього ж змісту. Думки, що приходять в голову з приводу сновидіння, відновлюють ті зв'язки, які в самому сновидінні не помітні.
Коли хто-небудь вважає, що інші стануть піклуватися про нього без всякої користі для себе, хіба не припускають звичайно задати такому простаку іронічне питання: "що ж ви думаєте, що це або інше робиться ради ваших прекрасних очей?" З цієї точки зору слова пані Е. Л. в сновидінні - "у вас завжди були такі прекрасні очі" означають не що інше, як - "люди вам завжди надавали послуги; ви всі дарма одержували". Звичайно, насправді завжди було навпаки: за все те хороше, що мені робили інші, я платив дорого; але мабуть, на мене все-таки справило враження та обставина, що мені вчора дарма дісталася карета, в якій мій друг відвіз мене додому.