Смекни!
smekni.com

Соціальне середовище та соціалізація особистості (стр. 14 из 14)

Якщо якійсь дитині складно висловити своє становлення, дорослий може висловити спочатку свою думку. Головне при цьому - не вимагати від дитини того, чого вона не може, до чого ще не готова, не примушувати її висловлюватися й аргументувати свою думку, якщо вона цього ще не вміє.

Слід поступово переводити бесіду від конкретної книжки до загальної теми, що стосується життя дітей і їхнього оточення.

Наприклад, можна запитати, кого з дру­зів дитині нагадують персонажі книги, як вона сама вчинила б у цій ситуації тощо. Потрібно говорити з дітьми на різні теми: про взаємини з друзями, про те, що їм подобаєть­ся і що не подобається.

Ігрова імпровізація

Коли в дітей з'являється активність у діа­лозі, їм пропонують взяти участь в імпрові­зації: члени групи разом складають казку або малюють картину. Після цього можна перейти до розігрування відомих казок.

Кожен член групи отримує роль.

Казку можна розіграти за допомогою паперових фігур або ляльок. Діти також можуть виконувати ролі самі.

Під час розподілу ролей треба врахову­вати, чи ця роль позитивно вплине на дитину. Сором'язливим дітям пропонують зобра­жувати таких казкових персонажів, для яких досягнення мети пов'язано з героїчною пове­дінкою.

Отже, у поле зору дитини частіше потрап­ляють соціальні ситуації, у яких треба діяти за певними правилами. Вона починає цікавитися, чому якийсь герой учинив неправильно, як можна виправити становище, «щоб нікому не було погано»! Це допомагає опанувати різні зразки поведінки.

Для розвитку мовної регуляції своїх дій дитині корисно виконувати вправи, у яких вона керує діями однолітка або дорослого. Це можуть бути ігри, де дитина виступає в ролі вихователя або вчителя.

Для підвищення самооцінки

Підвищити самооцінку й сформувати впевненість у собі сором’язливій дитині допо­можуть спеціальні завдання.

Психолог. Згадай, якими ласкавими іменами тебе називали інші люди.

Розкажи про себе все найкраще (тут потрібно орієнтувати дитину тільки на позитивний опис, уникаючи «але...» і «якщо...»).

Назви свого товариша ласкавим ім'ям.

Перелічи, що ти любиш найбільше.

Люди оцінюють нас за нашими вчинками; спробуй згадати свій учинок, який тобі найбільше подобається.

Люди часто кажуть про нас хороше і погане, спробуй згадати про себе теплий відгук. Чому це тобі запам'яталося?

Похвали свого товариша.

Контакти з іншими

Для того щоб навчити дитину вступати у взаємодію з іншими дітьми, можна використати такий методичний прийом.

Серед дітей вибирають асистента, який легко й вільно іде на контакт, може додержуватися інструкцій дорослого й концентруватися на завданні мінімум десять хвилин. Його мета - залучити сором'язливу дитину до гри або до роботи. Але асистент заздалегідь має бути готовий отримати відмову, особливо на початку контакту. Тому психолог попередньо програє з асистентом ситуації, у яких відіграє роль неконтактної дитини. Асистент має зрозуміти, що це означає - отримати відмову.

До того ж помічник психолога має знати про ігри й заняття, які подобаються сором'язливій дитині.

Заохочується будь-яка спроба асистента налагодити контакт із партнером.

Прищеплюючи сором'язливій дитині інтерес до спільних дій, заохочуючи її активність, необхідно пам'ятати, що в цілеспрямованій діяльності вона зазвичай легко стомлюється. Тому потрібно давати їй відпочинок до того, як спільна робота стане неприємною, слід переорієнтувати на іншу діяльність (малювання, конструювання, прослуховування музичних творів тощо). Навіть похвалу потрібно дозувати.

Часто дорослі самі формують у дітей сором'язливість. Іноді вони незаслужено навішують на дитину ярлик сором'язливої; іноді залишаються нечутливими до сором'язливості; іноді навіть створюють умови для її появи. Тому психологу належить провідна роль у навчанні педагогів і батьків особливих прийомів виховання сором'язливої дитини.


[1]Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. проф. Капської А.Й. – К.,2003. – С.28

[2]Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. проф. Капської А.Й. – К.,2003. – С.28

[3] Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов / Мудрик А. В.; Под ред. В. А. Сластенина.–М.-2000.-С.120

[4]Соціальна психологія / Орбан-Лембрик Л. Е.; за редакцією Куценко В. М. - К.,2004.-С.160

[5]Соціальна психологія / Орбан-Лембрик Л. Е.; за редакцією Куценко В. М. - К.,2004.-С.160

[6]Алєксєєнко Т.І. Соціально-педагогічна підтримка дітей групи ризику // Соціальна педагогіка.-2005.-№1.-С.56

[7]Соціальна робота. Книга І./Андрущенко В.П,. Бех В.П., Лукаше­вич М.П.- К.: УДЦССМ, 2001. – С.65

[8]Соціальна психологія / Орбан-Лембрик Л. Е.; за редакцією Куценко В. М. - К.,2004.-С.196

[9]Соціологія: Підручник / За редакцією Городяненка В.Г.-К.,2005.-С.176

[10]Психологія сім’ї: Курс лекцій/ За редакцією Бондарчука О.І.-К.:МАУЛ,2001.-С.32