Смекни!
smekni.com

Соціальні технології й гуманістична психологія А. Маслоу (стр. 3 из 3)

2.11 Демократичний характер

Самоактуалізовані особистості, по А. Маслоу, самі "демократичні" люди. У них немає упереджень, і тому вони поважають інших людей, незалежно від того, до якого класу, расі, релігії, підлозі ті належать, який їхній вік, професія та інші показники статусу. Більше того, вони охоче вчаться в інших, не проявляючи прагнення до переваги або авторитарних схильностей. Самоактуалізовані музикант, наприклад, сповнені поваги до митецького механіка, тому що той має знання й навичками, яких немає в музиканта.

Навички функціонування в складі групи типів, а особливо в складі соціона, приводять до того, що для людини самим головним в іншій людині стає його здатність до керування, до реалізації своїх думок, до здійснення творчих проектів. Все інше - значення не має: ні кольори шкіри, ні підлога, вік, професія, релігія та інше. Головне - щоб людина володіла такий же здатністю й навичкам до участі в спільному керуванні. Саме тут лежить вододіл між "подібними мені" і "іншими".

А. Маслоу писав, відзначаючи, що самоактуалізовані люди не вважають усіх без винятку рівними: "Ці індивіди, самі є елітою, вибирають у друзі також еліту, але це еліта характеру, здатностей і таланта, а не народження, раси, крові, імені, родини, віку, молодості, слави або влади.

2.12 Розмежування засобів і цілей

А. Маслоу відзначав, що в повсякденному житті самоактуалізовані люди більше певні, послідовні й тверді, чим звичайні люди, у відношенні того, що правильно й що помилково, добре або погано. Вони дотримуються певних моральних і етичних норм, хоча далеко не всі з них релігійні в ортодоксальному змісті цього слова. А. Маслоу відзначив і їх наявність загостреного почуття розмежування цілей і засобів їхнього досягнення. Разом з тим вони часто зазнавали насолоди від обраних ними засобів (інструментального поводження, що веде до досягнення мети), хоча це й не подобалися менш терпимим людям.

Люди, що знають свій тип 2ІАІ, одночасно знають також, які шляхи для них є оптимальними в досягненні своїх цілей. Вони також знають, що саму свою мету вони можуть виразити тільки в цілком певному виді, тому що це також пов'язане з їхнім типом. Тому вони розмежовують мети, яких вони хочуть досягти, і засобу, які вони для цього можуть застосувати. До того ж, звичайно, вони вміють розмежовувати алгоритми досягнення мети, які вони можуть самі успішно контролювати, і ті алгоритми (або їхні фрагменти), де їм потрібна допомога інших людей (наприклад, експертів у цій області.

2.13 Філософське почуття гумору

Гумор у самоактуалізованих людей незлобивий, філософський і доброзичливий, і зосереджений не навколо висміювання чийсь неповноцінності, приниження когось або непристойних жартів, а висміюють дурість людства в цілому. Тому самоактуалізовані люди часто здаються досить стриманими й серйозними.

Знання свого типу 2ІАІ дозволяє людині розуміти, що смішні ситуації - відносні, і те, що здається смішним йому, цілком може виглядати не таким для людини з іншим типом. Він часто сприймає смішні ситуації як вираження тієї або інший "типной особливості", гіпертрофованого ознаки якогось класу світогляду, ніж як опис якихось конкретних явищ.

Координатор часто навіть за жартами бачить певні соціальні явища, і тому іноді може сприймати їх навіть у трагічному плані (особливо ірраціональний тип при відповідному настрої).

2.14 Креативність (творчість)

А. Маслоу виявив, що все без винятку самоактуалізовані люди мають здатність до творчості. Однак творчий потенціал вони проявляли не так, як у видатних талантів у поезії, мистецтві, музиці або науці. А. Маслоу характеризував це як скоріше таку ж природну й спонтанну креативність, що властивийо незіпсованим дітям. Це креативність, що є присутнім у повсякденному житті як природний спосіб вираження спостережливої, сприймаючої нове й цілюще простої особистості.

Щоб бути креативним, самоактуалізовані людині не обов'язково писати книги, складати музику або створювати мальовничі полотна. Говорячи про свою тещу, що він уважав самоактуалізованим, А. Маслоу підкреслював саме цей факт. Він говорив, що хоча його теща не має таланти письменника або актора, вона найвищою мірою творчо підходить до готуванню супу. А. Маслоу підкреслював, що в першокласному супі завжди більше творчості, чим у другосортній поезії!

Людина, що знає свій тип 2ІАІ, знає, що себе, своє власне, особисте відношення до миру він може виявити тільки у творчості, тільки в ситуаціях, в інтер'єрах, де постійно необхідно приймати нові рішення. Тільки в цих ситуаціях він може вийти "за рамки" прийнятих соціальних нормативів, вийти за рамки "як всі"! тому творчість - притім свідома творчість, свідоме прийняття рішень! - супроводжує такого людині все життя. І зовсім не обов'язково, щоб він був координатором, і затворів "верхові" добутки науки, мистецтва й т.п., - цілком достатньо того, що потреба у творчості стала його нормою життя. До того ж, така людина прекрасно знає, у яких випадках і що саме він може "створити", а в яких випадках він змушений використати вже готові рішення, що існують нормативи (виробничі й соціальні).

Знання свого типу 2ІАІ дозволяє людині виділяти ті ситуації, у яких "його власні" рішення можуть бути краще, у яких свідомо проявляються його сильні сторони, - а в інших ситуаціях він цілком може покладатися або на соціальні нормативи - накопичений соціальний досвід, або на думку своїх друзів і знайомих, типи яких більш, ніж його, відповідають даній ситуації.

2.15 Опір окультуренню

Самоактуалізовані люди перебувають у гармонії зі своєю культурою, зберігаючи в той же час певну внутрішню незалежність від її. Вони мають автономність і впевненістю в собі, і тому їхнє мислення й поводження не піддається соціальному й культурному впливу. Такий опір окультуренню не означає, що самоактуалізовані люди нетрадиційні або антисоціальні у всіх сферах людського поводження. Вони можуть бути надзвичайно незалежними й нетрадиційними в тих ситуаціях, які зачіпають якісь основні їхні цінності. Самоактуалізовані люди також не жадають від свого оточення негайного поліпшення. Знаючи про недосконалості суспільства, вони приймають той факт, що соціальні зміни можуть бути повільним і поступовими, але їх легше досягти, працюючи усередині цієї системи.

Знання свого типу 2ІАІ приводить до розуміння, що виконання ряду соціальних норм "гнітить" твій тип, не дозволяє йому розкрити свої потенційні можливості. Тому така людина чітко знає, які із соціальних і культурних норм є для нього нормативом, а щодо яких він цілком здатний мати власна думка.

Крім того, така людина розуміє, що самі соціальні норми містять у собі певний інтер'єр, і вони просто не можуть бути справедливими за межами такого інтер'єра. Із цієї причини такі люди, на відміну від "звичайних" людей, знають границі застосовності соціальних і культурних норм і правил, і поза границями їхньої застосовності приймають власні рішення. Нарешті, такі люди знають, що в складних ситуаціях вони можуть покластися на ради людей з тими типами 2ІАІ, які "сильні" у ситуації, що для них самих є проблемною. Звичайно, ці люди також повинні знати свій тип 2ІАІ.

Таким чином, ряд ключових сторін у понятті "самоактуалізація" - центральному понятті гуманістичної психології А. Маслоу - одержує подальшу конкретизацію в рамках 2ІАІ й Соціальних Технологій. Відзначимо, що ця сторона процесу самоактуалізації, що може бути виражена в рамках 2ІАІ й Соціальних технологій, допускає експериментальну перевірку, що може бути важливим елементом для розвитку гуманістичної психології.

У рамках Соціальних Технологій психолог, як треба з наведеного вище, одержує новий потужний інструмент, що дозволяє активно управляти процесом самоактуалізації людини.

Підведемо підсумки: самоактуалізація по А. Маслоу з обов'язковою необхідністю містить у собі як обов'язковий елемент усвідомлення свого типу 2ІАІ. Чи зводиться самоактуалізація по А. Маслоу тільки до свідомості людиною свого типу 2ІАІ? Імовірно, ні, - але визначення ступеня самоактуалізації після завершення усвідомлення свого типу 2ІАІ - це завдання подальших досліджень.

Якщо людина координатор, і якщо він усвідомлює, що він координатор - те на побутовому рівні (з погляду "звичайного" людини) він саме й описується тими характеристиками, які привів А. Маслоу при описі самоактуалізації. Можна сказати, що для координатора це характеристики більше наочні, більше виражені, більше випнуті й більше визначають все його життя. Властиво недарма А. Маслоу й приводить приклади переважно з життя координаторів різного рівня.

Практикуючі психологи, що працюють у рамках формалізму (понять, термінів) і методик гуманістичної психології, за допомогою теорії 2ІАІ й Соціальних Технологій зможуть істотно розширити свій набір способів рішення завдань своїх клієнтів.

Надзвичайно цікаво, що шлях становлення особистості, шлях її самоактуалізації стає зрозуміліше і ясніше, коли він виражений у термінах і поняттях теорії 2ІАІ. Зокрема, тут можлива реалізація планування розвитку особистості. Наприклад, знання типу 2ІАІ допомагає конкретній людині не тільки виявити свій стиль здійснення тієї або іншої професійної діяльності й ведення того або іншого способу життя, але також і відібрати інтер'єри (для роботи, для життя, для дозвілля, родини т т.п.), у яких він буде почувати себе найбільше комфортно і які допоможуть йому в самоактуалізації. Так, для даної людини розробити систему інтер'єрів, послідовне проходження якої допоможе в його самоактуалізації. Тут є значне перекриття з методами психотерапії й психологічної корекції - наприклад, з методом психодрами Морено або центрованої на клієнті терапії К. Роджерса.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Макаренко П.В. «Социальные технологии» Учебное пособие, Воронеж 2002г.2. Акофф Р.И. «Искусство решения проблем». - Москва 1985г.3. Козырев Г.И. «Конфликтология: социальные конфликты в общественной жизни», Соц. Гуманитарные знания.1999г., №1. С. 103-121.4. Шиян А.А. Социальная система как иерархическая совокупность взаимодействующих самоорганизованных когерентных // Материалы междунар. семинара "Самоорганизация природных и социальных систем".-Алма-Ата,1995.-С.84-96; 5. Социология. Энциклопедия, составитель и гл. научный редактор Грицанов А. А., 2003.6. Основные приложения, исследования и применения). – СПб: Питер, 2001. – 608с.