Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації (стр. 9 из 14)
Шкала №1 дружелюбність - ворожість `
Шкала №2 згода - незгода
Шкала №3 задоволення - незадоволення
Шкала №4 продуктивність - непродуктивність
Шкала №5 теплота - холодність
Шкала №6 співпраця - неузгодженість
Шкала №7 взаємопідтримка - недоброзичливість
Шкала №8 захопленість - байдужість
Шкала №9 цікавість - нудьга
Шкала №10 успішність - безуспішність
В основі лежить метод семантичного диференціала. Нижче представлений бланк методики. Відповідь по кожному з 10 пунктів шкали оцінюється зліва направо від 1 до 8 балів. Чим лівіше мався в своєму розпорядженні знак *, тим нижче бал, тим сприятливіше психологічна атмосфера в колективі, на думку того, хто відповідає. Підсумковий показник коливається від 10 (найбільш позитивна оцінка) до 80 (найбільш негативна).
На основі індивідуальних профілів створюється середній профіль, який і характеризує психологічну атмосферу в колективі. Методика цікава тим, що допускає анонімне обстеження, а це підвищує її надійність.
Після чого експериментальній групі був запропонований один з варіантів проведення соціально-психологічного тренінгу спілкування на розвиток комунікативних та організаторських навичок, та на зниження агресивності, конфліктності, підвищення самооцінки, розвитку довіри.
До складу цього тренінгу входили 4 заняття (див. дод. № ) На кожному із занять проводилися вправи, та міні бесіди. Наприкінці кожного заняття учасниками тренінгу заповнювалася анкета, яка давала змогу керівникові спостерігати за розвитком групо-динамічних процесів. Кожна вправа соціально-психологічного тренінгу спілкування була задана відповідною метою.
Заняття №1 «Знайомство з метою роботи та створення атмосфери довіри в групі», дане заняття складалося з 4 вправ, а саме: «Хто самий чужий для мене?»,
«побажання друга», «враження від заняття що сподобалося, що було нового.» протягом 3 годин.
Заняття №2 «Встановлення контакту та формування згуртованості в групі» заняття складалося з 6 вправ, а саме: «Ступінь включеності в групу», «Публічне інтерв’ю », «Хто мені близький», «Перетягування каната», «П’ять пропозицій», «Приклади», робота в групі тривала 3.5 години.
Заняття №3 «Ефективне спілкування в групі», заняття складалося з 4 вправ, а саме: « Предмет по колу», «Розмова через скло», «Фраза по колу», «Що було корисного та нового».
Заняття №4 складалося з 4 вправ, а саме «Час», «Зворотній зв'язок», «Важко розлучатися », «Що я придбав». Дивись додаток 4.
Таким чином ми визначили необхідні перемінні:
Залежна перемінна – ефективна дія тренінгу ( встановлення атмосфери довіри, виявлення конфліктних учнів та прогнозування конфлікту, способи ефективного спілкування в групі)
Незалежна перемінна – Соціально-психологічний тренінг.
3.2 Організація та процедура дослідження по виявленню впливу тренінгу на СПК
Всі дані по методиці " Оцінки психологічної атмосфери в колективі " А.Ф Фідера в контрольній та експериментальній групі було систематизовано та занесена в таблицю№1.1
Таблиця 1.1
Показники експериментальної групи після першого тестування
| № дослід. | Ініціали | Показник |
| 1 | К.Л | 48 |
| 2 | Б.В | 48 |
| 3 | М.О | 44 |
| 4 | П.А | 42 |
| 5 | Ч.Т | 42 |
| 6 | О.В | 31 |
| 7 | Б.О | 42 |
| 8 | П.І | 51 |
| 9 | К.Н | 42 |
| 10 | Т.І | 24 |
| 11 | К.В | 29 |
| 12 | П.Є | 43 |
| 13 | В.В | 49 |
| 14 | К.М | 27 |
Таблиця 1.2
Показники контрольної групи після першого тестування
| №Дослід. | ініціали | показник |
| 1 | К.Г | 17 |
| 2 | М.А | 18 |
| 3 | П.І | 19 |
| 4 | Я.О | 19 |
| 5 | К.Т | 20 |
| 6 | Б.О | 25 |
| 7 | З.І | 31 |
| 8 | П.Є | 32 |
| 9 | Б.С | 35 |
| 10 | П.А | 35 |
| 11 | П.Н | 35 |
| 12 | Н.І | 36 |
| 13 | К.Н | 40 |
| 14 | Г.Т | 44 |
Наступним етапом нашої роботи це проведення серії тренінгів, які складаються з 5 занять:
Таблиця 2.1
Показники експериментальної групи після другого тестування
| № дослід. | ініціали | показник |
| 1 | К.Л | 38 |
| 2 | Б.В | 41 |
| 3 | М.О | 32 |
| 4 | П.А | 37 |
| 5 | Ч.Т | 35 |
| 6 | О.В | 28 |
| 7 | Б.О | 37 |
| 8 | П.І | 48 |
| 9 | К.Н | 43 |
| 10 | Т.І | 20 |
| 11 | К.В | 29 |
| 12 | П.Є | 40 |
| 13 | В.В | 39 |
| 14 | К.М | 23 |
Таблиця 2.2
Показники контрольної групи після другого тестування
| № досл. | Ініціали | показник |
| 1 | К.Г | 16 |
| 2 | М.А | 17 |
| 3 | П.І | 22 |
| 4 | Я.О | 25 |
| 5 | К.Т | 17 |
| 6 | Б.О | 24 |
| 7 | З.І | 30 |
| 8 | П.Є | 16 |
| 9 | Б.С | 44 |
| 10 | П.А | 21 |
| 11 | П.Н | 38 |
| 12 | Н.І | 41 |
| 13 | К.Н | 52 |
| 14 | Г.Т | 48 |
Для зіставлення показників, обмірюваних у двох різних умовах на одній і тій же вибірці випробуваних, був використаний Т-критерій Вілкоксона, що дозволяє установити не тільки спрямованість змін, але і їхню виразність. За допомогою цього критерію ми визначаємо, чи є зрушення показників у якомусь одному напрямку більш інтенсивним, чим в іншому. У нашому випадку: чи є зрушення показників соціально-психологічного клімату після проведеної роботи в кращу сторону більш інтенсивним, чим у гіршу.
Сформулюємо гіпотези.
Но : Інтенсивність зрушень у типовому напрямку не перевершує інтенсивності зрушень у нетиповому напрямку.
Н1: Зрушення убік збільшення значень перевищує зрушення убік зменшення значень і тенденцію збереження їх на колишньому рівні.
У таблицях представлені: список випробуваних, коефіцієнти до і після тренінгу, різниця між індивідуальними значеннями („після” - „до”), абсолютні величини різностей і ранги абсолютних величин різниці. Сума рангів у всіх випадках дорівнює 105, що відповідає розрахунковій:
Емпіричне значення критерію Т дорівнює сумі рангів рідких зрушень (у даному випадку це зрушення в негативну сторону і нульові зрушення) і позначається Тэмп:
Т=
По таблиці критичних значень Т-критерія Вілкоксона визначаємо критичні значення Т для n = 14.
Таблиця 3.1
Розрахунок Т- критерію Вілкоксона при зрівнянні вимірів СПК в експериментальній групі
| № дослід. | Код ПІБ |  СПК в колективі  До Після | різність | Абсолютне значення різності | Ранговий номер різності | |
| 1 | К.Л | 48 | 38 | -10 | 10 | 12.5 |
| 2 | Б.В | 48 | 41 | -7 | 7 | 10.5 |
| 3 | М.О | 44 | 32 | -12 | 12 | 14 |
| 4 | П.А | 42 | 37 | -5 | 5 | 8 |
| 5 | Ч.Т | 42 | 35 | -7 | 7 | 10.5 |
| 6 | О.В | 31 | 28 | -3 | 3 | 4 |
| 7 | Б.О | 42 | 37 | -5 | 5 | 8 |
| 8 | П.І | 51 | 48 | -3 | 3 | 4 |
| 9 | К.Н | 42 | 43 | -1 | 1 | 2 |
| 10 | Т.І | 24 | 20 | -4 | 4 | 6 |
| 11 | К.В | 29 | 29 | 0 | 0 | 1 |
| 12 | П.Є | 43 | 40 | -3 | 3 | 4 |
| 13 | В.В | 49 | 39 | -10 | 10 | 12.5 |
| 14 | К.М | 27 | 23 | -5 | 5 | 8 |
| СУМА | 105 | |||||
З даної таблиці ми бачимо що Т емпіричне даному випадку дорівнює нулю, що свідчить що наші зсуви типові. В нашому випадку рангових здвигів з більш рідким знаком не зустрічається, що може говорити про ефективність тренінгу на СПК в класі. Т критичне ми з’ясовуємо по таблиці VI додаток 1 Т для n= 14
Т емпіричне = 0 Т критичне =
p<
Ці показники свідчать, що зсув є, і потрапляє він в зону значення. Н0 відхиляється, а Н1 приймається. Це говорить що тренінг є єфективним методом оптимізації СПК
Таблиця 3.2
Розрахунок при зрівнянні вимірів в контрольній групі:
| № дослід. | Код ПІБ | СПК в колективі  До Після | різність | Абсолютне значення різності | Ранговий номер різності | |
| 1 | К.Г | 17 | 16 | -1 | 1 | 1 |
| 2 | М.А | 18 | 17 | -1 | 1 | 1 |
| 3 | П.І | 19 | 22 | +3 | 3 | 3 |
| 4 | Я.О | 19 | 25 | +6 | 6 | 6 |
| 5 | К.Т | 20 | 17 | -3 | 3 | 3 |
| 6 | Б.О | 25 | 24 | -1 | 1 | 1 |
| 7 | З.І | 31 | 30 | -1 | 1 | 1 |
| 8 | П.Є | 32 | 16 | -16 | 16 | 16 |
| 9 | Б.С | 35 | 44 | +9 | 9 | 9 |
| 10 | П.А | 35 | 21 | -14 | 14 | 14 |
| 11 | П.Н | 35 | 38 | +3 | 3 | 3 |
| 12 | Н.І | 36 | 41 | +5 | 5 | 5 |
| 13 | К.Н | 40 | 52 | +12 | 12 | 12 |
| 14 | Г.Т | 44 | 48 | +4 | 4 | 4 |
| 15 | Ш.Г | 48 | 33 | |||
| Сума | 105 | |||||
Т емпіричне = 62 Т критичне =