Соціально-психологічний підхід до вивчення подружніх конфліктів (стр. 13 из 14)
Розділ III Практичне дослідження подружніх конфліктів
3.1 Наукове обґрунтування психодіагностичного дослідження
В складному комплексі причин, викликаючи дезорганізацію та розпад сім’ї, значне місце займають причини соціально – психологічні, зв’язані з специфікою взаємовідносин та задоволеністю шлюбом.
Стає все більш очевидним, що оптимізація одних тільки соціально – економічних умов життя сім’ї не завжди приводить до підвищенню досліджень.
В основу нашого дослідження було покладено таку модель сім’ї, яка по-перше, передбачувала оптимальні соціально – економічні умови життя сім’ї (відсутність алкоголізму, аномальної поведінки подружжя, наявність матеріальних та житлових умов та т.п.), та по-друге, виняток любих психопаталогічних подружніх пар. Це дало змогу зконцентрувати увагу на соціально психологічних факторах, впливаючи на зміну рівня стабільності сім’ї.
Згідно статистичним даним, значний відсоток розводів приходить на молоді сім’ї, де тривалість сімейного союзу становить від одного до п’яти років. Виходячи з цього, об’єктом данного дослідження були вибрані молоді подружні пари, які проживають в м. Херсоні, в віці до 35 років, які в шлюбі не менше одного року,мають дітей.
Предметом нашого дослідження являється виявлення залежності між задоволеністю шлюбом у подружніх пар та характером взаємодії подружжя в конфліктній ситуації.
Нами була сформульована гіпотеза. Вона має такий вигляд: задоволеність шлюбом у подружніх пар залежить від характеру взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях.
Незалежною перемінною в даному дослідженні виступає задоволеність шлюбом, а залежною – характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях.
Ціль практичного дослідження є вивчення залежності задоволеності шлюбом у подружніх пар від характеру взаємодії подружжям в конфлікті.
Задачі дослідження:
· вивчення методики дослідження характеру взаємодії подружжя в конфліктній ситуації та задоволеності шлюбом;
· відбір методу математичної обробки;
· надання рекомендацій щодо використання отриманих даних у роботі психолога з подружніми парами.
Для дослідження ми обрали тест – опитувальник задоволеності шлюбом (Див. Додаток 1),розроблений В. В. Століним, Т. Л. Романовой, Г. П. Бутенко, призначений для експрес діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня (узгодження – неузгодженості) задоволеності шлюбом у той чи іншій соціальній групі.
Опитувальник являє собою одномірну шкалу, складаючої з 24 стверджень, відносящихся до різних сфер: сприйманю себе і партнера, оцінки, установки, думки та т.п.
Кожному ствердженню відповідає три варіанти відповідей (вірно, тяжко сказати, невірно).
Для дослідження також був обраний тест "Характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях) (Див. Додаток 2). Методика являє собою бланковий тест – опитувальник маючий описання 32 ситуацій подружніх взаємодій, які носять конфліктний характер.
В якості відповіді респондентом (дослідженим) пропонується шкала можливих реакцій на певну ситуацію в яку заложенні два признака: активність чи пасивність реакцій та згоду чи незгоду з партнером.
3.2 Проведення дослідження та аналіз отриманих результатів
Досліджування проводилось на базі Херсонської Міської Громадської Організації "Катюша".Подружні пари розмістили в різні кімнати (чоловіків окремо, жінок окремо), для того, щоб подружжя не впливало на результати один одного. Спочатку була дана методика "Задоволеність шлюбом".За отриманими результатами підраховуємо середні арифметичні данні подружніх пар в цілому. Потім даємо тест "Характеру взаємодії подружжя в конфліктній ситуації".За отриманими результатами по вісьмох шкалах підраховуємо середні арифметичні данні подружніх пар. За допомогою лінійно кореляційного аналізу по Пірсону,за поданою нижче формулою обчислюємо коефіцієнт лінійної кореляції:
Де rxy – коефіцієнт лінійної кореляції;
х, у – середні вибіркові значення порівняльних величин;
хi, уi – приватні виборочны значення порівняльних величин;
n – загальна кількість величин в порівняльних рядах показників;
sx -2 sy-2 – дисперсії відхилення порівняльних величин від середніх значень.
| № | ЗШЧ | ЗШЖ | ЗШсім’я | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| ЗШЧ | 0,760** | 0,934** | 0,234 | 0,108 | 0,352 | 0,576* | -0,261 | 0,152 | 0,165 | 0,281 | |
| ЗШЖ | 0,760** | 0,942** | 0,368 | 0,195 | 0,465* | 0,431* | -0,111 | 0,351 | 0,255 | 0,472* |
* р<0,05
** p<0,01
***p<0,001
За отриманими результатами порівнюючи спочатку чоловічі показники з жіночими. І ми бачимо що чоловіки задоволені шлюбом (r = 0,760**; р<0,01); задоволені сім’єю(r = 0,934**; Р<0,01), але зв’язуватися родинним зв’язком не хочуть (r = 0,234). Питання які зв’язані з вихованням дітей їх не хвилюють, вважають що цим повинна займатися дружина (r = 0,108). В сім’ї чоловіки автономію беруть на себе частково не хочуть бути відповідальними за сім’ю (r= 0,352 ). Чоловіки не бажають щоб їх сприймали в сім’ї в жіночій ролі ( прибирати, прати, готувати обід та т.п )про це свідчать показники (r= 0,576* р< 0,05). Норма поведінки (r=-0,261), хто в сім’ї головний чоловік чи дружина (r = 0,152), та витрати з бюджету сім’ї які робить дружина ( r= 0,281) їх не хвилють. Вони також не ревниві.
Якщо поглянути на результати жіночі, то можна сказати, що вони задоволені шлюбом ( r= 0,760**; р <0,01), але як і чоловіки не хочуть бути з ними в родинному зв’язку (r = 0,368). Вихованням дітей вважають що повинен займатися чоловік (r = 0,195). В сім’ї автономію беруть на себе, вони відповідальні за сім’ю ( r= 0,431*; р< 0.05).Для жінки роль в сім’ї не важлива (r =0,431). Норми поведінки (r = -0,111), хто головний в сім’ї ( r= 0,351) їх не хвилюють ці питання. Вони як і чоловіки не ревниві ( r= 0,255). Але відношення до грошей, які витрачаються чоловіком одне з головних питань (r= 0,472* ; р<0,05).
Наступним етапом роботи, є порівняння середніх показників задоволеності шлюбом у подружніх пар, та середніх показників по характеру взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях
| родин | вихов | автоном | ролі | норми | домін | ревність | гроші | |
| ЗШ подружжя | 0,006 | 0,343 | 0,419* | 0,243 | -0,282 | -0,292 | 0,402* | 0,494* |
*р<0.05
*p<0.01
*p<0.001
Отже, ми можемо сказати що на першому місці у подружніх пар знаходиться питання витрат грошей, займає найвищий показник (r = 0,494*; р<0,05). Наступне не менш важливим є те, що прояв устремління до автономії (r=0,419*; р<0,05). Всі інші питання їм неважливі.
Тому ми можемо говорити, що в данній групі подружніх пар задоволеність шлюбом залежить від деяких сфер, в яких частіш за все виникають конфлікти, а саме: розходження по відношенню до грошей, прагнення до автономії та частково від проявів ревнощів.
Отже, гіпотеза підтвердилась частково лише по 8, 2, 7 шкалам.
Рекомендація
1. Піддержувати почуття особистої гідності чоловіка та дружини.
2. Постійно демонструвати взаємну повагу.
3. Намагатися викликати ентузіазм у іншого партнера.
4. Стримувати себе в проявах злоби, гніву, роздратованості, нервовості.
5. Не акцентувати увагу на помилках свого партнера по шлюбу.
6. Не урікати минулим взагалі та минулими помилками.
7. Любим відволікаючим прийомом зняти чи призупинити психічну напругу
8. Вирішувати назрівши конфлікти відволіканням на інші теми.
9. не тривожити ні себе, ні партнера підозрами в невірності та зраді, здержувати почуття підозри.
10. Пам’ятайте, що в шлюбі необхідні лише позитивні якості.
Висновок
У шлюб вступають два чоловіки, і кожний має свої звички, представлення, смаки, свій уклад життя. Подружжя може відрізняти: темперамент, відношення до людей, поняття про цінності. Тому утворення родини припускає таке поводження з боку подружжя, що уможливить злиття двох особистостей з різними життєвими цінностями.
Істотне значення у виникненні конфлікту мають ті чекання, що сформувалися в партнерів до моменту вступу в шлюб під впливом їхніх особистісних особливостей і схильностей і специфіки соціокультурного середовища для молодих подружніх пар найбільш типове підвищення чекання один до одного, що нерідко є основою конфлікту при розбіжності цих чекань з дійсністю. Вони в більшості випадків указують на недостатню нравствено-психологічну підготовленість молоді до шлюбу.
У данній дипломній роботі нами було проведено узагальнення та систематизацію теоретичних знань з проблеми подружніх конфліктів; проведено дослідження характеру взаємодії подружжя в конфлікті та задоволеності шлюбом; зроблено аналіз та узагальнення отриманих даних, з яких ми бачимо, що гіпотеза "Задоволеність шлюбом у подружніх пар залежить від характеру взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях", частково підтвердилась, а саме за шкалою розходження по відношенню до грошей, прагнення до автономії та частково від проявів ревнощів.
В роботі використано метод тестування, статистична методологічна обробка в психології: лінійний кореляційний аналіз по Пірсону.
Список використаних джерел
1. Алешина Ю. Е. Цыкл развития семьи: Исследования и проблемы //Вест. Моск. Ун-та. Психология, Сер. 14. 1987.№2
2. Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведение переговоров, разрешение конфликтов. – Казань, 1992. -142с.
3. Анцупов А. Я. , Малышев А. А. Введение в конфликтологию. – К.:МАУП,1996. – 103с.
4. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология: Учебник для вузов. – М.:ЮНИТИ, 2000 – 551с.
5. Арнаутова Е. П. стабильность семьи, основанной на повторном браке //Семейная психология и семейная психотерапия. 1997. №2