№3 «Що зайве?»
Дорослий називає три (пізніше чотири ) предмети, один з яких не залучає до даної класифікації. Наприклад: огірок, яблуко, помідор (овочі - фрукти); стілець, стіл, шафа, плаття (меблі - одяг). Дитя виділяє «зайвий» предмет та пояснює свій вибір. Добре використовувати в цій грі наочну опору-картинки та предмети [15].
3. Вправи на розвиток пам'яті.
№1 «Телефон»
У грі беруть участь не менше трьох гравців. Словесне повідомлення передається один одному, поки воно не повернеться до першого гравця. Повідомлення може складатися з одного слова, поступово перетворюючись на довгу пропозицію.
№2 «Розповіді по картинках»
Дитині пропонується скласти розповідь по картинці. Використовуються смішні сюжети, можна з коміксів.
№3 «Розповіді по пам'яті»
Дитину просять розповісти недавно побачений мультфільм.
№4 «Слова»
Діти по черзі називають слова, де остання буква попереднього слова є початком наступного. Наприклад: «кавун-ножиці-іграшка...» [25, с. 145].
4. Вправи на розвиток емоційно-вольової сфери.
№1 «Про рибака та рибку»
Дорослий читає уривок з казки О.С. Пушкіна або коротко переказує цю казку. Діти вибирають ролі старого, старої, золотої рибки.
Інші діти тримаються за руки, змальовуючи море (піднімають й опускають зчеплені руки). Можна використовувати музичний фон - морські звуки.
Дорослий може запропонувати дітям продовжити казку по-своєму або переробити її.
№2 «Гороб'яча сім'я»
Дорослий розповідає казку, діти змальовують героїв казки за допомогою міміки, жестів, інтонації.
«Жила-була в лісі гороб'яча сім'я: мама, папа, син. Мама відлітала мошок ловити, сім'ю годувати. А папа-горобець укріплював житло гілочками, утеплював мохом. Син теж допомагав батьку, й цим завжди хвалився перед своїми друзями. Він всім намагався довести, що він найспритніший та сильніший. А з тим хто не погоджувався з ним, горобець сварився та навіть бився. Одного разу мама й папа прилетіли в гніздо, а сина немає. Вони чекали його до обіду, але горобчик не прилітав. Батьки стали хвилюватися, не з'їли не крихти. Папа-горобець сердився і бурчав, а мама навіть поплакала. Адже вона думала, що з її улюбленим синочком щось сталося. А синочок посварився з друзями.
Скуйовджений горобець нарешті прилетів до батьків. І в гороб'ячій сім'ї була серйозна розмова...(діти цвірінькають, інтонаціями передаючи відчуття мами, папи, сина). Горобцеві довелося зізнатися в тому, що він хвалиться та б'ється. Син розповів батькам, як йому хотілося довести всім, який він дорослий. Горобець пояснював, що дуже хотів би, щоб його батьки пишалися ним, як найсильнішим сином. Але замість радості та гордості він побачив смуток в їх очах. Горобець вибачився, і батьки його вибачили. Вони нагодували сина смачною їжою, погладивши по пір'їнках, ласкаво пояснили, що дуже люблять його, і для них він найспритніший і сильніший горобець у всьому лісі».
№3 «Три порося»
Дорослий розповідає останню частину казки, а всі діти виконують дії героїв (мімікою, пантомімікою, інтонаціями).
Можна розподілити ролі між дітьми, використовувати маски.
№4 «Брикаюча конячка»
Всі діти перетворюються на «конячок» та вільно розміщуються на килимі (стоять навколішки, спираючись об підлогу руками). Дорослий читає текст казки.
«Жила-була конячка, яка дуже любила брикати та вередувати. Їй мама говорить: «Поїж, донечка, травички свіженькою». «Не хочу, не буду», - кричить конячка та брикає ніжками (діти виконують дії). Папа умовляє конячку: «Погуляй, пограйся на сонечку». «Не хочу, не піду!»- відповідає конячка і знову брикається. Не змогли умовити мама з татом свою уперту дочечку, залишили її в будинку, а самі пішли у справах. Конячка подумала, подумала і пішла гуляти одна. А назустріч їй хитрий сірий вовк. Говорить вовк конячці: «Не вирушай, конячка, далеко в ліс, ти ще маленька». Конячка знову упирається: «Я не маленька, куди хочу, туди і ходжу!» А вовкові це і треба було. Почекав він, поки конячка в саму гущавину лісу зайде і як накинеться на неї ззаду. Конячка давай брикатися. Спочатку однією ніжкою сильно ударила вовка, потім іншою ніжкою. А потім двома ніжками разом так стала брикати, що вовк втік і ніхто його там більше не бачив (діти виконують всі дії). Конячка перестала упиратися і вередувати, виросла і тепер працює в цирку, брикає ніжками, підкидає високо м'ячики на радість глядачам».
5. Вправи на зняття психофізичної напруги.
№1. Гра « Пролісок» (релаксаційний комплекс)
1.У лісі під заметом сховалася ніжна квітка. Вона міцно склала свої пелюстки, аби не загинути від холоду. Заснула до весни (діти сідають навпочіпки, обіймаючи руками плечі, притискуючи голову).
2.Сонечко стало пригрівати сильніше. Промінчики сонця поступово будять квітку. Вона повільно зростає, пробираючись крізь сніговий замет (діти повільно підводяться та встають).
3.Навкруги лежить сніг. Ласкаве сонечко так далеко, а квіточці дуже хочеться відчути тепло (діти тягнуть руки вгору, напружуючи пальці, піднімаючись на ципачки).
4.Але пролісок виріс, окріпнув (діти опускаються на ступні). Пелюстки стали розкриватися, насолоджуючись весняним теплом. Квітка радіє, пишається своєю красою (діти повільно опускають руки, плечі, посміхаються). «Це я - перша весняна квітка і звуть мене пролісок », - киває вона всім головою.
5.Але весняна погода капризна. Подув вітерець, і став пролісок розгойдуватися в різні боки( діти розгойдуються). Квіточка схилялася все нижче і нижче й зовсім лягла на проталину (діти лягають на килим).
6.Побігли струмки, вода підхопила і понесла пролісок в тривалу казкову подорож. Він пливе та дивується з дивних весняних перетворень (звучить природна музика, діти лежать на килимі і «подорожують» із закритими очима).
Коли квітка намандрується, вона припливе в казкову країну (діти піднімаються і розповідають, що бачили, з чого дивувалися та раділи).
№2 . Гра «Гуслі-самогуди» (релаксаційно- танцювальний комплекс)
1.Ведучий читає текст. Діти стоять вільно.
У казковому палаці
На високому крильці
Звучить грізний указ
Добрим молодцям наказ:
«Хто зуміє танцювати
Так, як гуслі нам велять
Той й допомагатиме
Нашим царством управляти.
Гуслі, гуслі-самогуди
Виспівують пісні усюди.
Раз готові ви друзі
Танцювати нам всім пора».
2.Звучить ритмічна музика. Ведучий читає текст. Діти стоять, «танцюють» м'язи плечей і рук.
Ось і музика звучить.
А народ все чекає, стоїть.
Ой, пустилися плечі в танок.
Веселіше, ще хоч разок!
Пальці, лікті скачуть разом
А народ стоїть на місці.
Танець став затухати
Тихіше музика грати
3. Змінюється ритм музики, «танцюють» м'язи ніг
Ноги стали пробуджуватися
Пробуджуватися, підніматися!
П'яти, пальці та коліна
Затанцювали як хотіли.
Як їм весело танцювати!
Лише стали втомлюватися
4.Змінюється ритм музики, «танцюють» м'язи живота
Радий живіт повправлятися
Навчився напружуватися.
Вдих та видих, покрутися.
Лежень, ей, прокинься!
5. Змінюється ритм музики « танцюють» м'язи плечей.
Ось піднялися наші плечі.
Вище, вище, різкіше, різкіше.
Стали плечі затихати
Затихати і засинати.
6. Звучить спокійна музика, потім знов змінюється ритм, «танцюють» м'язи обличчя.
Щоки, носик в танок пішли.
Брови ніжно підніми
Губи витягувалися в трубку
Потанцюй ще хвилинку.
7.Ведучий вибирає дитину, яка намаглася бути уважною.
Дитина замовляє будь-які рухи для всього тіла.
Знов народ стоїть і чекає.
Що нам музика заспіває?
Ти, помічник, виходь
Загальний танець замов.
Звучить ритмічна музика, всі танцюють «замовлений» танець, виконують рухи. А потім ведучий пропонує всім рухатися за власним бажанням, так, як хоче само тіло.
8.Звучить спокійна музика, діти не сходячи з місця плавно рухаються під неї. Після цього можна запропонувати дітям лягти на килим.
А тепер, все відпочиваємо.
Відпочиваємо і мріємо
Про чарівні береги
Про небачені краї.
Звучить спокійна музика з природними звуками. Діти мріють. «Гуслі-самогуди» замовкають, і діти розповідають (за бажанням) про свої образи-мрії.
2.3 Рекомендації вчителя-логопеда батькам щодо розвитку правильних мовних навиків
Для успішної корекції мовних відхилень та всебічного розвитку дітей необхідно максимально забезпечити безперервність процесу навчання дошкільників в дитячому саду та закріплення отриманих навиків вдома. Тому батькам необхідно дотримуватися ряду правил:
1. Приділяти постійну увагу власній мові, оскільки вислови дорослих є зразком для правильного, а частіше неправильного розвитку лексичної, граматичної сторін дитячої мови.
2. Наповнити повсякденне життя дітей грамотним мовним спілкуванням:
· за допомогою назви довколишніх предметів та явищ розвивати наочний словник (наприклад, це м'яч, це шапка тощо);
· у власній мові чітко промовляти закінчення слів, дати дитяті можливість почути зміну звучання слів в різних контекстах, правильно вживати граматичні форми тощо (наприклад: це книга; немає книги; шукаю книгу; думаю про книгу; малюю книгу. Коля малював, а Даша малювала і так далі);
· звертати увагу дітей на смислоутворюючі елементи мовної системи - дієслова, на прикладах з повсякденного життя, вчити дітей диференціювати їх за сенсом (наприклад, відповідно: встав, ліг, зашив дірку, пришив гудзик, вишив квітку тощо);
· привертати увагу дітей до правильного розуміння та вживанню просторових предлогів в контекстній мові та ізольовано (наприклад, поклади олівець на стіл, візьми олівець зі столу, поклади олівець під стіл, заховай олівець за спину тощо);