Технології соціально - психологічної
роботи з клієнтами, які схильні до суїциду
(Навчально - методичний посібник)
Автор: Вовканич М.Д.
Рецензенти: доктор педагогічних наук,
професор Козубовська І.В.
кандидат медичних наук, доцент Лакай І.Ю.
Технології соціально-психологічної роботи з клієнтами, які схильні до суїциду.\ Навчально-методичний посібник.- Ужгород 2002- с.122
Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету юридичного факультету вд 5.04.2002, протокол № 1.
Видано за кошти проекту JEP-21007-2000 Міжнародної програми Темпус-Тасіс
Зміст
1. Загальний огляд проблеми депресій та суїцидів
2. Роль ранньої діагностики депресій в попередженні розвитку дезадаптивних станів
3. Форми протікання депресивних станів та їх діагностика
4. Особливості соціо-психологічного консультування депресивних клієнтів
5. Особливості роботи з клієнтами, що мають суїцидальні наміри або вчинили суїцидальну спробу
6. Особливості консультування клієнтів, що понесли втрату
7. Особливості консультування клієнтів, що опинилися у об’єктивно важких умовах ( невиліковна хвороба, стан після фізичних травм і т.)
8. Особливості роботи із жінками, які страждають постнатальною депресією
9. Особливості психосоціальної роботи з депресивними клієнтами, в яких виражено відчуття тривожності
10. Особливості консультування “немотивованих” клієнтів
11. Психотерапевтичні методи в роботі з депресивними клієнтами
12. Приклад екзистенційно-раціональної психотерапії в роботі з депресивними клієнтами
13. Приклад проведення сеансів психотерапії з депресивними клієнтами на основі технічних прийомів А.Бека
14. Метод Стівена-Кові у роботі з депресивними клієнтами
15. Приклад психотерапевтичної роботи з жінками в пренатальний та постнатальний період
16. Приклад психологічного втручання методом керованої уяви в роботі з депресивними клієнтами
17. Психотерапія з клієнтами, у яких проявляються амбівалентні почуття
18. Етичні принципи консультування та психотерапії депресивних клієнтів. Теоретичні знання та практичні навички, котрі необхідні для соціальних працівників у роботі з такими клієнтами
Додатки.
Додаток 1. Метод інтерв`ю у роботі з помираючою людиною
Додаток 2. Використання групової взаємодії у роботі з помираючими клієнтами
Додаток 3. Модифікована шкала виміру одинокості UCLA
Додаток 4. Тест діагностики одинокості
Додаток 5. Шкала депресій
Додаток 6. Шкала основних симптомів депресій
Додаток 7. Методика диференціальної діагностики депресивних станів за Жмуровим В.А.
Додаток 8. Опитувальник САН
Додаток 9. Шкала самооцінки тривожності Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л. Ханіна
Додаток 10. Методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокича
Додаток 11. ЛОБІ ( ленінградський опитник інституту ім. Бехтєрева)
Додаток 12. Пам`ятка для тих, хто відчуває душевний дискомфорт
Література та джерела
1. Загальний огляд проблеми депресій та суїцидів
Наукова література з питань психологічного консультування, психотерапії та технологій соціальної роботи все ще досить обмежена. Де ж закінчується психологічне консультування і починається психотерапія, де проводиться виключно спілкування соціального працівника з клієнтом, який страждає депресією ? На ці питання дуже важко відповісти. Часто ця диференціація штучна і непереконлива. Зараз у роботі із клієнтами соціально-психологічних служб використовують мультимодальний підхід, який інтегрує кращі досягнення соціальних наук. Психологічні проблеми повсякденного життя, пов’язані з труднощами розвитку та пристосування особистості, дисгармонії міжособистісних відносин, соціальні девіації ( наркоманія, алкоголізм, розпад сім’ї, СНІД та ін.) часто стають причиною звернення за допомогою в соціально-психологічні служби. Складні соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві призводять до збільшення мікросоціальних конфліктів окремої людини з суспільством.
Шанов Д.М. припускає можливість формування катастрофічної свідомості населення як відображення системної кризи в суспільстві [1]. У людей була відібрана віра ( віра в комунізм) та відібрані матеріальні ресурси ( розпад економіки). Це викликало у населення соціально-психологічний шок, який призвів до хронічного депресивного стану, що пригнічує волю до опору та руйнує здоров`я людей.
Інститут соціально-політичних досліджень РАН вказав на ті фактори ризику, які погіршують соціально- психологічний стан населення країни: деіндустріалізація, руйнування науково-технічного потенціалу, антагонізація соціальної структури, люмпенізація населення, декваліфікація робочої сили, високий рівень безробіття, старіння населення, загроза екологічної катастрофи, виникнення життєнебезпечного оточуючого середовища, деградація екології, криміналізація суспільних відносин, збільшення рівня вживання алкоголю, фізична деградація населення, ріст числа суїцидів, фрустрація масової свідомості. Тобто ліквідований соціальний захист населення: втрачений активний соціальний захист населення,втрачена активна соціальна політика в інтересах більшості, знищений суспільний фонд споживання, відбувся вибух бідності, соціальної паталогії, злочинності.
Все це є соціальною психогенною “ етіологічною” базою росту невротичних особистісних розладів та інших межових станів. Психічне здоров’я населення погіршується. Росте кількість людей, які страждають депресією.
Klerman, Weisman [2] повідомили про збільшення кількості розповсюдження депресивних розладів у всіх вікових категоріях в порівнянні з післявоєнним періодом. Окрім того, вони вказали на слідуючі факти, що непокоять спеціалістів:
1.Первинні депресивні прояви розладів у більш молодому віці (підлітковий та юнацький вік).
2.Розповсюдженість депресій серед жінок та чоловіків у співвідношенні 2:1.
3.Росте кількість депресій серед молодих чоловіків, що з часом може згладити статеві диспропорції.
4.Припускається наявність генетичних передумов у розвитку депресій.
Деякі британські дослідники приводили результати підрахунків соціально – економічних втрат, пов’язаних з депресією, а саме затрати
- на охорону здоров’я,
- на зниження продуктивності життя,
- на професійний травматизм,
- на пропуск робочих днів,
- на зниження якості продукції із-за розладу уваги.
Було вказано, що 3000 хворих депресією в одному із регіонів Великобританії були віднесені до важко хворих і мали в п’ять разів більше днів непрацездатності, ніж інші хворі. Депресія зустрічається частіше, ніж такі недуги, як гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, артрит.
В США економічні втрати суспільства, внаслідок розповсюдженості депресії складають 45 млрд. доларів щорічно. Але навіть ці цифри в повній мірі не відображають економічні втрати суспільства; потрібно враховувати ще втрату робочих місць, припинення професійного росту та отримання освіти, зниження сімейного функціонування. Дані 15-річного катамнестичного спостереження свідчать про те, що в 80% нелікованих хворих довгий час зберігається низький рівень соціального функціонування.
Вчасно розпізнати цей недуг та надати професійну допомогу дуже важливо. Адже відомо, що депресія часто передує проявам суїцидальної поведінки.
Депресивні розлади є одними з тих, що найбільш часто зустрічаються і є проявами найбільш важких психопатологічних станів. Приблизно кожний десятий американець переносить на протязі свого життя депресивний стан, а у кожного двадцятого американця він повторюється. Очевидно, українці страждають на цей недуг так само часто. Існують дані, що при визначеному характері сімейого генотипу, жінки страждають депресивними станами в 3-4 рази частіше, а у чоловіків частіше розвивається алкоголізм. Найбільш важким наслідком депресії є проблема самогубства. Депресивні розлади - одна із серйозних проблем охорони здоров’я та соціальних служб, оскільки є причною 70% всіх вчинених самогубств ( внаслідок самогубств рівень смертності серед хворих депресивними розладами складає 15%). До речі, самогубства займають дев’яте місце серед основних причин смертності в США, а серед підліткового та юнацького населення – третє місце. Таким чином, самогубства в США забирають більше життя, ніж лейкемія та хвороби нирок, а також важко позначаються на стані родичів, друзів та колег жертви самогубства. Частіше вчиняють самогубство люди з виробничими та правовими проблемами (які, в свою чергу, є швидше результатом , а не причиною депресивного стану), люди з генетичною обтяжливістю та психічними захворюваннями..
За останні 30 років рівень самогубств, особливо серед молодих людей ( 18 – 30 років ), зріс на 150%. Цей ріст поєднується з ростом частоти депресій та зловживання психоактивними речовинами.
Депресивний стан можна розпізнати на основі скарг клієнта, візуальної психодіагностики або проведеного тестування.
Белухін Д.А. [3] вказує, що поведінка визначає прояв відношення індивідуума до чого-небудь або кого-небудь. Внутрішня поведінка, яку оточуючі безпосередньо не спостерігають, визначає професійно-життєву ідеологію людини. Вона формується на протязі всього життя і безпосередньо впливає на спосіб переживання кризових ситуацій. Це система поглядів, суджень, переконань, спосіб обробки інформації і т.п.). Внутрішня поведінка, за думкою Белухіна, це вербальна поведінка, яка може носити характер “теоретизування, мудрування” і не приводити до конкретних фізичних результатів. Зовнішня поведінка – це невербальна поведінка: поза, осанка, міміка, пантоміміка, мікроміміка, жестикуляція, інтонація, тембр, вібрація голосу і т. п.
Очевидно, внутрішня поведінка формує зовнішню. Вербальну поведінку людина може свідомо контролювати, скриваючи свій справжній психологічний стан. Тому дослідники радять при обстеженні клієнта основну увагу звертати на невербальну поведінку. Іноді важливіше визначити як людина говорить, а не що вона говорить.