3. Розвиток науки і техніки, темпи науково-технічного процесу такі, що абсолютно необхідно «забезпечувати» науку і техніку новими ідеями, будувати нові проекти, тому, у зв'язку зі які стоять перед суспільством завданнями, питання про природу творчих здібностей придбав величезну практичну значимість.
4. Сьогодні творчість стає необхідним інструментом професійного та буденного існування.
РОЗДІЛ 2. Методики дослідження творчого потенціалу та креативності студентів
2.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ТА МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ
Можна констатувати основні принципи діагностики творчих здібностей:
Творчі здібності відносяться до дивергентного мислення, тобто типове мислення, що йде в різних напрямках від проблеми, відштовхуючись від її вмісту тоді як типове для нас – конвергентне мислення – спрямовано на пошук з безлічі вирішень єдиного вірного. Багаточисельні тести виміру інтелекту (IQ), виявляючи швидкість і точність знаходження вірного вирішення з безлічі можливих, не годяться для виміру креативності.
В процесі діагностики креативність підрозділяють на вербальну (словесне творче мислення) і невербальну (образотворче творче мислення). Таке розділення стало виправданим після виявлення зв'язку вказаних видів креативності з відповідними чинниками інтелекту: образним і вербальним.
Люди, використовуючи в повсякденності в основному конвергентне мислення, звикають вживати слова і образи в певному асоціативному зв'язку з іншими словами, причому стереотипи і шаблони в кожній культурі (соціальній групі) свої і повинні визначатися спеціально для кожної вибірки випробовуваних. Звідси креативний розумовий процес, по суті, є формуванням нових смислових асоціацій, величина віддаленості яких від стереотипу може служити виміром креативності особи.
Використання різних методик діагностики творчих здібностей дозволило виявити спільні принципи оцінки креативності:
а) індекс продуктивності як відношення числа відповідей до кількості завдань;
б) індекс оригінальності як сума індексів оригінальності окремих відповідей, віднесена до спільного числа відповідей;
в) індекс унікальності як відношення кількості унікальних (що не зустрічаються у вибірці) відповідей до спільної їх кількості.
Для підвищення якості тестування креативності необхідне дотримання таких основних параметрів креативної середи, як:
- Відсутність обмеження за часом;
- Мінімізація мотивації досягнення;
- Відсутність мотивації змагання і критики дій;
- Відсутність в тестовій інструкції жорсткої установки на творчість.
Отже, умови креативної середи створюють можливості прояву креативності, при цьому високі показники тестування значимо виявляють креативних осіб.
У той же час низькі результати тестування не свідчать про відсутність креативності у випробовуваного, оскільки творчі прояви спонтанні і непідвласні довільної регуляції.
Таким чином, методики діагностики творчих здібностей призначені, насамперед для фактичного визначення креативних осіб в конкретній вибірці на момент тестування [33].
2.2 МЕТОДИКИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ
ДІАГНОСТИКА НЕВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ (Методика Е. Торренса, адаптована А.Н. Вороніним, 1994)
Тест може проводитися в індивідуальному або груповому варіанті. Для створення сприятливих умов тестування керівникові необхідно мінімізувати мотивацію досягнення і зорієнтувати тестованих на вільний прояв своїх прихованих здібностей. При цьому краще уникати відкритого обговорення наочної спрямованості методики, тобто не потрібно повідомляти про те, що тестуються саме творчі здібності (особливо творче мислення). Тест можна представити як методику на “оригінальність”, можливість виразити себе в образному стилі і так далі Час тестування по можливості не обмежують, орієнтування відводячи на кожну картинку по 1 - 2 хв. При цьому необхідно підбадьорювати тестованих, якщо вони довго обдумують або зволікають.
Пропонованим варіантом тесту є набір картинок з деяким набором елементів, використовуючи які, випробовуваним необхідно домальовувати картинку до деякого осмисленого зображення. У даному варіанті тесту використовується 6 картинок, які не дублюють по своїх вихідних елементах один одного і дають найбільш надійні результати.
Оригінальність (Ор), що виявляє міру несхожості створеного випробовуваним зображення на зображення інших випробовуваних (статистична рідкість відповіді). При цьому слід пам'ятати, що двох ідентичних зображень не буває, відповідно, говорити слід про статистичну рідкість типа (або класу) малюнків.
Унікальність (Ун), визначувана як сума виконаних завдань, що не мають аналогів у вибірці. (ДОДАТОК № 1)
ДІАГНОСТИКА КРЕАТИВНОСТИ ОСОБИСТОСТІ (Е.Е. Туник)
Дана методика дозволяє визначити чотири особливості творчої особи: допитливість (Л); уява (в); складність (с) і схильність до ризику (Р). Не дивлячись на її адресованість юнацькому віку, вона не втрачає своєї міцності і в зрілому віці.
При оцінці даних опитувальника використовуються чотири чинники, особи, що тісно корелюють з творчими проявами. Вони включають Допитливість (Л), Уяву (В), Складність (С) і Схильність до ризику (Р). Ми отримуємо чотири «сирі» показники по кожному чиннику, а також загальний сумарний показник.
При обробці даних використовується або шаблон, який можна накладати на аркуш відповідей тесту, або зіставлення відповідей випробовуваного з ключем в звичайній формі. (ДОДАТОК № 2).
ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
(Дружинін В.Н.)
Дана методика за допомогою самооцінки поведінки в нестандартних ситуаціях життєдіяльності дозволяє визначити рівень соціальної креативності. У запропонованому бланку необхідно за 9-бальною шкалою провести самооцінку особових якостей або частоту їх прояву в заданих ситуаціях життєдіяльності. На основі сумарного числа набраних балів визначається рівень творчого потенціалу студентів. (ДОДАТОК № 3).
САМООЦІНКА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ (Фетіскін Н.П)
Дає можливість продіагностувати ставлення студентів до свого творчого потенціалу, самооцінку особистої креативності. Опитувальнік містить 18 питань, на які треба відповісти «а», «б» або «в».
Нараховується по 3 бали за відповідь «а», по1 балу за відповідь «б», по 2 бали за відповідь «в». Підраховується загальна сума балів. (ДОДАТОК №4).
ОЦІНКА РІВНЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ (Рогов Е.І.)
Методика дозволяє визначити самооцінку особових якостей або частоту їх прояви, які і характеризують рівень розвитку творчого потенціалу особистості. По 9-бальній шкалі треба оцінити кожне із 18 стверджень.
На основі сумарного числа набраних балів визначається рівень творчого потенціалу. (ДОДАТОК № 5).
ДІАГНОСТИКА ВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ (Методика С. Медніка, адаптована А.Н. Вороніним)
Методика направлена на виявлення і оцінку що існує у випробовуваних, але часто прихованого або такого, що блокується вербального креативного потенціалу. Методика проводиться як в індивідуальному, так і в груповому варіанті. Час на виконання завдань не обмежується, але заохочуються тимчасові витрати на кожну трійку слів не більше 2-3 мін. Для оцінки результатів тестування пропонується наступний алгоритм дій. Необхідно зіставити відповіді випробовуваних з наявними типовими відповідями і при знаходженні схожого типа привласнити даній відповіді оригінальність, вказану в списку. Якщо в списку немає такого слова, то оригінальність даної відповіді вважається рівною 1,00. Індекс оригінальності підраховується як середнє арифметичне орігинальностей всіх відповідей. Кількість відповідей може не збігатися з кількістю “трійок слів, оскільки в одних випадках випробовувані можуть дати декілька відповідей, а в інших – не дати жодного. Кількість балів, отримана обстежуваним, є одним з показників креативності, здатності висувати ідеї, що відрізняють від очевидних. Оригінальність рішень означає здатність уникати легких і очевидних відповідей.
Індекс унікальності дорівнює кількості всіх унікальних (аналогів, що не мають, в типовому переліку) відповідей. (ДОДАТОК № 6).
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ОБДАРОВАНОСТІ (Лосев А.А.)
Виявлення інтелектуальних схильностей справа дуже складна, як і будь-яка інша психодіагностична робота. Скориставшись представленою методикою, можна одержати первинну інформацію про спрямованість інтересів. Це, у свою чергу, дасть можливість об'єктивніше судити про здібності і про характер обдарованості.
Важливо, що, не дивлячись на відсутність абсолютного збігу між інтересами і схильностями, з одного боку, і здібностями і обдарованістю – з іншою, між ними існує тісний зв'язок. Цей зв'язок вже на ранніх етапах розвитку особи виражена достатньо безумовно: дитина цікавиться, як правило, тією наукою або сферою діяльності, в якій він найбільш успішний. Таким чином, схильності виступають як індикатор здібностей і обдарованості, з одного боку, як відправна крапка – з іншою.
Тест включає 27 питань. Питання складені відповідно до умовного ділення схильностей на 7 сфер: математика і техніка; гуманітарна сфера; художня діяльність; спорт; комунікативні інтереси; домашні обов'язки, праця по самообслуговуванню. (ДОДАТОК № 7).
2.3 ФОРМУЮЧІ МЕТОДИКИ «Не може бути» (Рогов)
Будь-який із студентів називає щось неймовірне: річ, явище природи, незвичайна тварина, розповідає випадок. Виграє той, хто придумає 5 таких сюжетів підряд, і ніхто йому жодного разу не скаже «Буває!».
Ця гра призначалася для розвитку вербальної креативності у студентів.