Розглядаючи операціональний склад предметної дії, треба розрізняти орієнтаційну основу дії та прийоми її безпосереднього виконання.
Під орієнтаційною основою дії розуміється сукупність відображених суб’єктом об’єктивних умов, на які він реально орієнтується при виконанні дії (діяльності). В загальному вигляді схема орієнтаційною основи охоплює такі основні моменти, спільні для різних видів діяльності:
1.аналіз і виділення заданих характеристик очікуваного продукту (ціль діяльності);
2.аналіз предмета діяльності, виділення його вихідних характеристик та оцінка можливості отримання потрібного продукту, виділення проміжних характеристик;
3.аналіз засобів праці, технологічних особливостей обробки предмета праці з метою одержання її продукту;
4.аналіз складу, послідовності, способів виконання дії;
5.контроль і корекція дії в процесі її виконання;
6.оцінка кінцевого продукту як досягнутої цілі.
Виконавська частина дії, особливо трудової, включає рухи людського організму, що безпосередньо впливають на предмет праці через знаряддя праці. І.М. Сєченов, розглядаючи природу довільних рухів, наголошував на тому, що хотіння (потреба) тоді буде мотивом або ціллю, а рухи – дією, або способом досягнення цілі, якщо рух усвідомлюється як засіб задоволення хотіння. Дія, у якій об’єднуються чуттєвий і руховий компоненти, називається психомоторною дією, або психомоторикою.
6. Зумовленість дій головними ознаками праці
У біономічних, технономічних, автономічних професіях переважають предметно – практичні й предметно – розумові дії, у сигномічних – знаково – практичні та знаково – розумові, в соціономічних – комунікативні дії. Безумовно, жодна професійна діяльність не може обійтись без спілкування. Отже, йдеться лише про домінування певних дій відповідно до предмета праці та її змісту.
Типи дій визначаються метою конкретної праці та етапом її виконання. У гностичних професіях головними вважаються дії розпізнавання, визначення, оцінки; у перетворювальних – обробки, впорядкування, організації, переміщення, доповнення тощо; у пошукових – виділення, придумування, знаходження. На підготовчому етапі, як правило, більш типовими є штатні, тобто нормативно задані дії. В процесі безпосереднього виконання трудового завдання мають місце різні за складністю як стандартні, так і творчі пізнавально – пошукові та перетворювальні дії. Кожна дія включає: орієнтувально – оцінювальний етап (переважає розумова активність) та безпосередньо виконавський етап (переважає сенсомоторна або мовномоторна активність).
Виділення в процесі вивчення професійної діяльності видів (типів, форм) дій дає змогу досить повно описати особливості інформаційного процесу, що розгортається під час їх виконання. На цій основі створюється можливість визначити відповідно до кожної дії психологічний рівень обробки інформації та вимоги, які ставляться до когнітивних, психомоторних здібностей людини щодо здатності забезпечити успішне виконання цих дій.
Література
1. Загальна психологія: навчальний посібник/ за ред.. Скрипченко О., Волинська Л..- К.: «А.П.Н.», 2002. – 464 с.
2. Психологія: підручник для студентів вищих закладів освіти/ за ред.. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь,2000.
3. Общая психология/ под ред. В.В. Богословского, А.Г. Ковалева, А.А. Степанова. – М.: Просвещение, 1981.
4. Словарь-справочник: Психология личности/ под ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. – К.: Рута, 2001.
Можно ли поставить знак равенства между понятиями «мозг» и «техника». Аргументируйте свою точку зрения
Одним из самых крупных сдвигов в нашей культуре за последние 10 лет стало массовое внедрение информационно - комуникационных технологий (ИКТ) в повседневную жизнь человека. Можно выделить такие:
· Телекоммуникации – прием и передача разнообразным окружением разных сигналов, распространение мобильной связи, мини-АТС и т.д.
· Усовершенствование персональных компьютеров, подключение их к системе Интернет;
· Телевизоры в каждой семье, спутниковое телевидение, видеоигры и видеофильмы.
Самое большое влияние ИКТ оказывают на производство и обучение.
Существует представление о том, что даже люди с самым высоким интеллектом используют возможности своего мозга лишь на десятую часть. Значит, у человека есть резерв, который он еще сможет использовать, если будет такая необходимость.
Прежде чем сравнить мышление человека с искусственным интеллектом, необходимо остановиться на общих чертах организации мозга и техники, в частности, компьютера.
Обработка информации. Легко можно провести параллель между обработкой информации компьютером и человеческим мозгом. Деятельность компьютера, как и мозга, включает четыре этапа – кодирование, хранение, обработку информации выдачу результатов.
Второй этап, столь же важный для компьютера, как и для мозга, - это память. От ее емкости, которая может варьироваться от нескольких тысяч до нескольких миллионов единиц, зависит мощность компьютера. У компьютера имеются два вида памяти. В постоянной памяти записаны все программы, определяющие работу компьютера (язык, инструкции, конфигурации алфавитно – цифровых знаков и т.д.). Эту память можно сравнить с врожденным багажом животных того или иного вида – будь то звуки, которые они способны издавать, или механизмы функционирования интеллекта. Что касается оперативной памяти, то в ней, как и у человека, могут записываться или стираться данные, необходимые для выполнения программы.
Третий, важнейший блок – это процессор. Он представляет собой совокупность контуров и служит «корой головного мозга» компьютера. Именно он осуществляет операции, указанные в программе, в зависимости от инструкций и данных, хранящихся в памяти или вводимых в компьютер.
Наконец, в компьютере имеются механизмы вывода, ответственные за выдачу результатов операции. Эти результаты могут выдаваться не экран, распечатываться на принтере или же с помощью синтезатора голоса выводиться в речевой форме. Кроме того, устройство вывода может быть связано с какой-то аппаратурой или работами, исполняющими приказы компьютера.
Из всего этого видно, что аналогия между основными структурами мозга и интеллекта совершенно очевидна, хотя и несколько карикатурна.
Решение проблем. Можно провести еще одну параллель между работой человеческого мозга и компьютера при решении проблем. Речь идет о применении стратегий. Поскольку компьютер может работать только по программе, рассматривать случайный прибор бессмысленно. В случае если речь идет об игре, в которой стратегия не используется, было бы неэкономно «заставлять» компьютер искать решение задачи с помощью этой стратегии.
Остальные две стратегии используются как человеком, так и компьютером.
Рациональный перебор соответствует эвристическому методу, при котором процессор занимается поисками частичных решений, чтобы максимально повысить вероятность нахождения приемлемого решения, сведя к минимуму время и усилия на его поиск.
Систематический перебор соответствует алгоритмическому методу, в этом случае систематически просматривается всевозможные решения с целью найти те из них, которые наиболее эффективны. Однако компьютер, так же как и человек, не использует эту последнюю стратегию для решения сложных задач. В подобных случаях выгоднее использовать эвристический метод, позволяющий с помощью ряда подпрограмм ограничивать поиски решений конкретными «узкими» задачами.
Но все же головной мозг является самым сложным и самым совершенным аппаратом в мире, вершиной процессов эволюции, занявшей миллионы лет.
Ведь фундамент деятельности головного мозга и его различных пластов составляет циклический круг возбуждения. Мозговая кора является ведущим аппаратом, управляющим поведением организма.
Определенные участки коры головного мозга контролируют соответствующие функции организма: зрение, осязание, слух, сокращение мышц и т.д. Мозжечок контролирует равновесие и координирует работу мышц. В продолговатом мозге сходятся нервные окончания, которые идут от головного мозга к спинному.
Поэтому, знак равенства между «мозгом» и «техникой» поставить нельзя.
Литература
1) Бондаровська В.М. Психологічні аспекти використання комп’ютера// Психолог, № 25, 2005.
2) В лабиринтах психологии личности: мир психических явлений/ автор - составитель О.В. Тимченко, В.Б. Шапар.- Х.: Прапор, 1997.-414 с.