Зміст
Вступ
1. Загальна психологічна характеристика підліткового віку
1.1 Особливості новотвору підліткового віку
1.2 Особливості емоційної, мотиваційної та вольової сфер
2. Моральна самосвідомість особистості
2.1 Моральне самопізнання особистості, його умови та способи здійснення
2.2 Ціннісні орієнтації особистості
2.3 Моральний вибір особистості
Вступ
Зміни, які відбуваються нині в політичному, економічному житті українського народу, потребують проведення реформ у формуванні духовності його, зокрема в сфері моралі. Без подолання окремих стереотипів у підході до формування морального обличчя громадянина молодої держави досягти вагомих зрушень у побудові справді гуманістичного, високоцивілізованого суспільства неможливо. Реформи в цьому плані потрібні й тому, що протиборство добра й злі набуло форм, які об’єктивно посилили необхідність урізноманітнення методів боротьби з ним, як і необхідність переглянути ряд вадливих аспектів і рис моральної культури суспільства в цілому. Усе це пояснюється такими факторами.
По-перше, необхідністю розширити діапазон впливу моральної регуляції, насамперед включаючи нові ділянки соціальної реальності (сфери політики, економіки, природи, процесу пізнання тощо).
По-друге, в суспільстві необхідно вирівняти надто складний і тонкий баланс прав та обов’язків, моральної свободи й відповідальності особистості, до чого спонукають демократичні перетворення в країні, зниження ролі соціального примусу в дотриманні тих форм поведінки, в яких зацікавлене суспільство.
По-третє, зниження ролі соціального примусу супроводжується перенесенням центру ваги в самій моралі з частини норм, у яких втілений її характер, як засобу стримуючого, забороняю чого, обмежуючого (за А.С.Макаренком) – це норми, які забезпечують "дисципліну гальмування" щодо норм, які стимулюють, активізують діяльність людини.
По-четверте, радикальні перетворення значно ускладнили ситуацію морального вибору, зробили вкрай значною необхідність правильно враховувати мотивації вчинків і всієї лінії поведінки в оцінній практиці.
По-п’яте, поруч з необхідністю розширити сферу впливу моралі відбувається активний процес перенесення значної частини моральних норм до числа складних як способом їх засвоєння індивідом, так і за характером їх творчої реалізації.
По-шосте, однією з найвагоміших змін у сфері сучасної моральної свідомості є висунення на передній план світоглядної функції моралі. В умовах зламу ідеологізованого типу світогляду, повернення до загальнолюдських цінностей як до критерію морального розвитку виникають закономірні труднощі організації моральної діяльності, забезпечення певної цілісної моральної свідомості людини.
Виховна діяльність у сфері моралі набере оптимального характеру лише за умови врахування названих рис моральності, властивої нашому суспільству. Оскільки саме в підлітковому віці (12-16 років) відбуваються чи не найінтенсивніші метаморфози в моральному становленні особистості.
Проблемою вивчення факторів, які впливають на ситуацію морального вибору людини займались і продовжують займатися багато вчених, серед яких можна назвати В.О.Лозового, Н.М.Вознюка, Н.І.Шаталову, В.С.Мухіну, Н.С.Назарова та ін.
Тема:
Чинники, що впливають на ситуацію етичного вибору школярів середньої ланки.
Об’єкт:
Ситуація етичного вибору школярів середньої ланки.
Предмет:
Мотиви, воля і самоконтроль як чинники впливають на ситуацію етичного вибору школярів середньої ланки.
Гіпотеза:
На ситуацію морального вибору можуть впливати наступні фактори:
- пізнавальні мотиви;
- самоконтроль (воля);
- самооцінка.
Мета:
Виявити вплив таких чинників як мотиви, воля і самооцінка на ситуацію етичного вибору.
Завдання:
1. Проаналізувати науково – психологічну літературу і визначити компоненти і чинники, що впливають на ситуацію етичного вибору школярів середньої ланки.
2. Проаналізувати вплив таких чинників як мотиви, воля і самооцінка на ситуацію етичного вибору.
3. Організувати і провести емпіричне дослідження чинників, що впливають на ситуацію етичного вибору школярів середньої ланки.
4. Обробити емпіричні дані і проаналізувати отримані результати.
5. Сформулювати висновки щодо впливу мотивів, волі і самооцінки на ситуацію етичного вибору школярів середньої ланки.
1. Загальна психологічна характеристика підліткового віку
1.1Особливості новотвору підліткового віку
Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами умов, що впливають на особистісний розвиток дитини. Вони стосуються фізіології організму, відносин, що складаються в підлітків з дорослими людьми й однолітками, рівня розвитку пізнавальних процесів, інтелекту і здібностей. В усьому цьому намічається перехід від дитинства до дорослості. Організм дитини починає швидко перебудовуватися і перетворюватися в організм дорослої людини. Центр фізичного і духовного життя дитини переміщається з родини в зовнішній світ, переходить у середовище однолітків і дорослих. Відносини в групах однолітків будуються на більш серйозних, ніж розважальних спільних іграх, справах, що охоплюють широкий діапазон видів діяльності, від спільної праці над чим – небудь до особистого спілкування на життєво важливі теми. В усі ці нові відносини з людьми підліток вступає, вже будучи інтелектуально досить розвитою людиною і розташовуючи здібностями, що дозволяють йому зайняти визначене місце в системі взаємин з однолітками.
Головною особливістю підліткового віку є його перехідний характер – від дитинства до дорослості. Це період різкого збільшення темпів фізичного розвитку і полового дозрівання. Характерна його риса – прояв підлітками протилежних рис особистості, їхня несподівана зміна одна одної: то товариський, то замкнутий, то веселий, то сумний і т.д. Головна ж задача підлітка – формування самосвідомості й ідентичності (бути як інші однолітки).
Перехід від дитинства до дорослості не в усіх протікає гладко. У зв'язку з цим виділяють три типи розвитку особистості підлітка (Е.Шпрангер).
Для першого типу характерно бурхливий, кризовий плин, пережитий підлітком як друге народження. Його підсумок – становлення нового Я.
Для другого типу характерно плавна, без глибоких потрясінь зміна особистості.
Третій тип розвитку пов'язаний з активним і свідомим процесом самовиховання, самостійним подоланням тривог і криз.
Так Ш.Бюлер виділив психічну пубертатність, а усередині неї – три фази розвитку.
Перша з них – це прелюдія до періоду психічної пубертатності, окремі симптоми якої з'являються в 11 – 12 років, коли підлітки неприборкані, забіякуваті, коли дитячі ігри здаються їм нецікавими, а ігри старших підлітків ще не зрозумілі [12].
"Прелюдія" змінюється наступною, негативною фазою, тривалість якої від 11 до 13 років у дівчинок і від 14 до 16 років у хлопчиків, а основними рисами є підвищена чутливість і дратівливість, неспокійний і легко збудливий стан, фізичне і щиросердечне нездужання, незадоволеність собою. Тому нерідко можна бачити одночасно присутність у підлітка ненависті до себе і навколишнього світу, що змушує його почувати себе самотнім, чужим і незрозумілим оточуючими людьми. Дитина на цій стадії найбільш чуттєва до сприйняття негативного, що спонукує її або до агресивного самозахисту, або до пасивної меланхолії. Результатом цього стає зниження працездатності, ізоляція або активне вороже відношення до навколишніх. Закінчення негативної фази збігається з завершенням тілесного дозрівання.
Позитивна фаза починається з того, що підліток стає сприйнятливий до позитивних аспектів оточення. Перед ним відкриваються джерела радості, серед яких на перше місце Ш.Бюлер ставить "переживання природи – свідоме переживання прекрасного. При сприятливих умовах розвитку такими джерелами радості можуть стати мистецтво і наука. До цього приєднується і любов, "яка дає вихід найважчій напрузі" [9].
Звичайно процес загального інтелектуального розвитку дітей починається і завершується трохи раніш, ніж процес їхнього формування як особистості. Якщо інтелект дитини, що розуміється як здатність ставити і вирішувати задачі в практичному, образному і символічному планах, уявляється розвитим вже до початку підліткового віку, то становлення дитини як особистості тут активно продовжується і завершується набагато пізніше, у роки юності. Протягом трьох – чотирьох років навчання в старших класах школи оформляється мотиваційна сфера людини, визначаються її особисті і ділові інтереси, виявляються професійні схильності і здібності.
Підлітковість – це самий важкий і складний із усіх дитячих віків, що представляє собою період становлення особистості. Разом з тим це самий відповідальний період, оскільки тут складаються основи моральності, формуються соціальні установки, відносини до себе, до людей, до суспільства. Крім того, у даному віці стабілізуються риси характеру й основні форми між особистісної поведінки. Головні мотиваційні лінії цього вікового періоду, пов'язані з активним прагненням до особистісного самовдосконалення, - це самопізнання, самовираження і самоствердження.
На початку підліткового віку у дитини з'являється і підсилюється прагнення бути схожою на старших, дітей і дорослих, причому таке бажання стає настільки сильним, що, форсуючи події, підліток іноді передчасно починає вважати себе вже дорослим, вимагаючи відповідного звернення із собою як з дорослою людиною. У той же час він ще далеко не в усьому відповідає вимогам дорослості. Придбати якості дорослості прагнуть усі без винятку підлітки. Бачачи прояв цих якостей у старших людей, підліток часто некритично наслідує ім. Власне прагнення підлітків до дорослості підсилюється за рахунок того, що і самі дорослі починають відноситися до підлітків вже не як до дітей, а більш серйозно і вимогливо. З підлітка запитують більше, ніж з молодшого школяра, але йому багато чого і дозволяється з того, що не дозволяється першокласникам. Наприклад, підліток набагато більше, ніж молодший школяр, може знаходитися поза домом, на вулиці, у компанії друзів і серед дорослих. Йому дозволено брати участь у таких ситуаціях, до яких звичайно молодші школярі не допускаються. Цим підтверджується більш рівноправне і незалежне положення підлітка в системі людських відносин. Усе це разом узяте породжує у підлітка уявлення про себе як про людину, що перестала бути дитиною, що переступила за поріг дитинства. Підсумком цих процесів стає внутрішнє прагнення підлітка, що зміцнюється, скоріше стати дорослим, котре створює зовсім нову зовнішню і внутрішню ситуацію особистісного психологічного розвитку. Вона вимагає і породжує зміну всієї системи відносин підлітка з оточуючими людьми і самим собою.