Взаємини людини з навколишніми проходять тривалий і складний шлях розвитку. Насамперед вони залежать від життєвого досвіду й тому обмежені віковими можливостями сприйняття й розуміння себе й один одного. Тому, природно, у дошкільників і молодших школярів складаються дитячі взаємини.
Згодом вони змінюються й стають усе більше схожими на відносини дорослих людей.
Період ранньої юності, до якого ставиться час навчання в старших класах школи, займає проміжне Положення між дитинством і дорослістю, тому й взаємини в цей час носять дитяче-дорослий характер, хоча елементи дорослості вже переважають над проявом дитячості.
Взаємини конкретної людини з навколишніми людьми залежать не тільки від його власної соціально-психологічної зрілості, але й від обставин або соціального оточення - групи, до якої він належить, а також групи, у якій він перебуває в цей момент часу, - стану суспільства і його власного положення в даному суспільстві й серед оточуючих людей.
У відносинах людини до навколишнім у першу чергу відбивається соціальна психологія референтних для нього груп. Людина, як правило, формує й змінює свої психологічні установки залежно від того, які люди його оточують і як вони до нього ставляться.
У періоди соціально-економічних і політико-ідеологічних криз людські стосунки звичайно загострюються, погіршуються в порівнянні з тим часом, коли суспільство є більш-менш стабільним.
Відносини людей друг до друга можуть проявлятися відкрито в практичних діях і видимих симпатіях або антипатіях, але можуть бути й схованими, причому не тільки від навколишніх, але й від самої людини. У першому випадку люди виражають своє відношення у висловленнях, жестах, міміці, пантоміміці. При схованих взаєминах - у зміні внутрішнього психологічного стану.
Всі люди будують свої взаємини по-різному: В одних домінує відкритість, тобто зовнішні компоненти відносин, в інших - навпроти, внутрішні, сховані.
Розвивати й удосконалювати людські взаємини можна саме в напрямку гармонізації внутрішніх і зовнішніх компонентів. Людина повинна уміти поводитися так, щоб це відповідало його внутрішньому відношенню. Але, зрозуміло, у рамках прийнятого етикету. Для цього спочатку потрібно навчитися правильно оцінювати й контролювати внутрішні й зовнішні компоненти взаємин. Як це найкраще зробити? Необхідно частіше звертатися до аналізу своїх відносин, задавати собі питання: як особисто я ставлюся до даної людини. Як я проявляю своє відношення до нього? Відповідають зовнішні прояви мого відношення до даної людини моїй внутрішній установці? Чи є моє відношення до даної людини правильним, об'єктивним, безстороннім? І ряд інших. Ці ж питання можна й потрібно задавати не тільки собі самому, але й близьким людям, які добре вас знають і в стані правильно оцінити ваше відношення.
Як можна впливати на своє відношення до людини
Відношення людини до навколишнім визначається багатьма причинами. По-перше, воно залежить від того, як навколишні ставляться до даної людини. У сфері людських відносин діє те, що ми умовно називаємо законом взаємності: наше відношення до людей, зовнішнє і внутрішнє, визначає і їхнє відношення до нас.
Відношення до людей також залежить і від того, сприяють або, навпроти, перешкоджають вони задоволенню ваших потреб і інтересів. Звичайно ми любимо й у цілому по-доброму ставимося до тих, хто вільно або мимоволі допомагає нам задовольняти наші потреби й інтереси. Ми, однак, не любимо, а часом і ненавидимо ті, хто свідомо або несвідомо заважає задоволенню наших основних потреб. Цю тенденцію в сфері людських відносин умовно можна назвати законом відповідності відносини мотивації.
Наше відношення до навколишнім визначається й тим, як вони ставляться до значимого для нас людям, до тих, кого ми самі любимо або ненавидимо. Ми звичайно випробовуємо виражене почуття симпатії й поваги до тих, хто любить наших близьких. Ми також випробовуємо добрі почуття до тих, хто не любить наших ворогів і схильні не любити тих, чиї відносини до інших людей не збігаються з нашими власними. Цю тенденцію в людських відносинах можна позначити як закон емоційної відповідності відносин.
Наше відношення до конкретної людини залежить від психологічного стану в цей момент часу, зокрема від настрою. Якщо цей стан, або настрой, гарне, то ми, як правило, добре ставимося до людей. Якщо ж воно погане, то до людей ми ставимося набагато гірше. Умовимося називати цю особливість людських відношення законом відповідності внутрішнього настроя й зовнішнього відношення людини.
Відношення до людини може визначатися й тим, який його образ, що зложився в нашім поданні: позитивний або негативний. Це - закон відповідності образа й відносини до людини.
Багато чого у вашім відношенні до людини може залежати від того, схожий або не схожий він на вас, і, крім того, від того, як ви ставитеся до себе. Якщо ви любите себе, то напевно, будете любити й того, хто в чомусь на вас схожий. Якщо ж ви себе не любите, то, очевидно, не полюбите того, хто вам нагадує про ваші власні недоліки. Назвемо це явище законом відповідності відносини людини до себе й до інших людей.
Нарешті, наше відношення до деякої людини може визначатися тим, схожий він або не схожий на тих людей, до яких у нас уже зложилося певне відношення. Якщо в його зовнішності вловлюється подібність із симпатичною людиною, те, найімовірніше, і він викличе в мене почуття симпатії. Якщо ж він зовні нагадує того, хто раніше викликав у мене антипатію, то мимоволі подібне виявиться й у відношенні до нього. Це - закон відповідності відносини досвіду.
Чи можна контролювати дія цих законів і регулювати відносини таким чином, щоб вони не складалися всупереч нашому бажанню й волі?
Насамперед необхідно усвідомлювати дію цих законів і бачити, розуміти, як вони проявляються в тих реальних відносинах, у які ми включені. Бажано ж навчитися виявляти й уважно аналізувати причини, у силу яких ми ставимося до людини саме так, а не інакше. Завжди треба мати на увазі, що будь-яке відношення людині не може бути обумовлено однієї-єдиною причиною. Швидше за все, існує кілька причин. Тому, приступившись до виявлення й аналізу причин нашого відношення до певної людини, необхідно уважно й послідовно розглянути всі ці можливі причини.
Тепер поговоримо про те, як можна впливати на відношення до людини відповідно до перерахованого "законами", виділивши способи можливого впливу на внутрішні й зовнішні прояви відносин.
Якщо дійсною причиною поганого ставлення до людини є те, що він сам погано ставиться до вас, то насамперед необхідно відповістити на запитання: чи не є це наслідком вашого власного недоброго відношення до нього? Найчастіше в силу "закону взаємності" виявляється, що це саме так.
Але навіть якщо вам здасться, що насправді це не так, що причина вашого поганого ставлення до людини криється все-таки в ньому самому, наприклад у відсутності взаємності з його боку, то не варто розбудовуватися. Спробуйте провести наступний експеримент: протягом деякого часу, наприклад кілька днів, простежите за собою й постарайтеся зробити так, щоб ваше особисте відношення до даної людини залишалося незмінно добрим, незалежно від того, як він сам буде поводитися у відношенні вас. Швидше за все, відповідно до того ж "законом взаємності", ви незабаром виявите, що він ставиться до вас краще й вам залишиться тільки відплатити йому щирою взаємністю, тобто постійним добрим відношенням.
Якщо ж людина заважає задоволенню ваших інтересів і потреб і в цьому причина вашого поганого ставлення до нього, то варто надходити по-іншому. По-перше, необхідно усвідомити й прийняти як належне, що будь-яка людина має право задовольняти свої інтереси й що дії, учинки, у результаті яких повинні задовольнятися інтереси тільки однієї людини, не є морально виправданими. По-друге, усвідомивши й прийнявши це, Необхідно спробувати знайти компромісне рішення проблеми - таке, котре дозволило б у максимальному ступені задовольнити свої особисті інтереси й вам, і іншій Людині. Для цього досить буває відверто й доброзичливо поговорити з іншою людиною, уважно вислухавши його доводи й претензії, і разом зайнятися пошуком рішення, що могло влаштувати обох.
Однак навіть у тому випадку, якщо компроміс не буде знайдений і треба приймати рішення в основному на користь однієї людини, установка на щирий пошук такого рішення повинна буде істотно знизити гостроту конфлікту.
Якщо причина поганого ставлення в тім, що ваш партнер ставиться до інших людей не так, як вам хотілося б, радимо з'ясувати, у чому причина такого відношення. Цілком можливо, що для цього є досить вагомі підстави. Але й у цьому випадку потрібно поговорити з людиною, пояснивши, що ви хочете вплинути на його відношення до навколишньої, і переконати його, що він не у всім правий. Якщо ж цього не вдається зробити, то не залишається нічого іншого, як примиритися зі сформованою ситуацією. При цьому ваше особисте відношення до даної людини обов'язково зміниться в кращу сторону.
У тому випадку, якщо причина поганого ставлення до навколишньої - у вашім настрої, постарайтеся перемінити його або хоча б зробити так, щоб воно не впливало на ваше відношення до інших людей. Останнє, на жаль, зробити дуже важко, особливо якщо для поганого настрою є причини - неважливе фізичне самопочуття, невдачі, погані новини й т.п. І проте потрібно постаратися усвідомити причини свого настрою і якось вплинути на них. Якщо цього зробити не вдасться, треба контролювати своє поводження, стримуватися й не проявляти поганий настрій у спілкуванні з людьми. Не рекомендується, наприклад, перебуваючи в поганому настрої, брати на себе ініціативу або проявляти активність у розмові з іншою людиною. Краще зайняти позицію уважного й доброзичливого слухача, стежачи за своїми реакціями й діями відносно співрозмовника.
У крайньому випадку, якщо минулий досвід показує, що не завжди вдається стримувати себе, радимо відкрито зізнатися співрозмовникові, що зараз ви перебуваєте в поганому настрої й не можете себе повністю контролювати, і попросити не приймати на свій рахунок ваші мимовільні негативні вербальні або невербальні реакції під час розмови. Непогано також пояснити, чому ви перебуваєте в поганому настрої.