Коли ви ясно зрозуміли, чому ви учитеся робити щось, ви повинні визначити всі дії, якою необхідно випливати для успішного рішення задачі, тобто вибрати форму і процедуру вивчення. Реалізація такої процедури і є власне процесом вивчення.
Безсумнівна важливість вибору найбільш ефективної форми і процедури вивчення (надалі ми повернемося до цього питання), але в даному розділі нас цікавлять найбільш важливі, загальні процедури процесу пізнання. Найважливішої з них є запам'ятовування.
Вивчення потребує від вас запам'ятовування чого-небудь: етапів процесу, даних або змісту усної доповіді. Запам'ятовування є процесом одержання інформації, збереження її в мозку і відтворення при необхідності в більш пізніше час.
Пам'ять містить три компоненти:
1) Система одержання чуттєвої інформації (сенсорна система);
Короткочасна (короткострокова) пам'ять;
Довгострокова (довгострокова) пам'ять.
3.1 Система збору чуттєвої інформації (сенсорна система)
Ця стадія процесу запам'ятовування полягає в одержанні інформації про навколишнє середовище у відчуттях і образах сприйняття за допомогою органів почуттів: зору, слуху, дотику і т.д.
Це може включати читання підручника або конспекту, спостереження за діями викладача, слухання лектора або магнітофона, дотик, смакові відчуття і нюх.
Почуттєва інформація транспортується в мозок нервовою системою, але велика її частина зберігається тільки в даний момент і дуже швидко забувається.
3.2 Короткострокова пам’ять
Чуттєва інформація, що надходить у мозок, передається в короткострокова (оперативну) пам'ять. Тут відбувається осмислювання (оперативна обробка) сенсорної інформації, що полягає у визначенні її новизни, важливості, зв'язку з уже відомими вам знаннями, можливості використання в майбутньому, і на основі цього приймається рішення про довгострокове запам'ятовування або забування. Важливо знати, що короткострокова пам'ять має порівняно малу ємність.
Ця ємність індивідуальна для кожної людини, але можна відзначити деякі загальні особливості короткочасної пам'яті.
Численні дослідження показують, що в середньому людина може утримувати в короткостроковій пам'яті одночасно 7 плюс-мінус 2 інформаційних одиниць у виді представлень (цифр, слів, понять, ідей) або кількість зв'язної інформації, що повідомляється лектором протягом 10—15 хвилин.
Якщо не організувати перенос інформації з короткочасної пам'яті в довгострокову, то настає її переповнення, що супроводжується витисненням раніше отриманої інформації нової (режим, відомий як «в одне вухо влетіло, у друге — вилетіло»).
Це супроводжується швидким накопиченням утоми, розсіюванням уваги і як результат — низькою продуктивністю процесу вивчення. Щоб цього не відбулося, необхідно періодично (не рідше, ніж раз у 10—12 хвилин) переносити отримані відомості з короткострокової в довгострокову пам'ять.
При цьому для кращого запам'ятовування доцільно виділяти блок логічно зв'язаної інформації, підводити думкою підсумок і давати собі своєрідну команду типу: «Це важливо, знадобиться мені надалі і необхідно запам'ятати» — установку на запам'ятовування інформації і тривалість її збереження.
До речі, викладачі дають знання, чітко структуровані на логічно завершені блоки, підводячи після кожного з них акцентований підсумок і мотивуючи їхнє довгострокове запам'ятовування.
3.3 Довгострокова пам'ять
На відміну від короткочасної, довгострокова пам'ять людини має колосальну ємність. За сучасними оцінками, у мозку може зберігатися близько 1020 одиниць інформації. Це перевершує обсяг інформації кожної з найбільших бібліотек світу.
Якщо ви скаржитеся на погану пам'ять, то це констатація невміння ефективно використовувати багатство, подароване вам природою. Найчастіше ми мало знаємо про природу пам'яті, використовуємо її можливості не завжди усвідомлено, цілеспрямовано, а виходить, і неефективно.
Психологи затверджують, що пам'ять потрібно не поліпшувати, а організовувати і виховувати, тобто розвивати навички її ефективного використання. Для цього необхідно мати уявлення про природу пам'яті.
Звичайно виділяють чотири основних типи пам'яті: рухова (моторна), емоційна, словесно-логічна й образна. Рухова пам'ять зв'язана з запам'ятовуванням рухових навичок, емоційна — це пам'ять на емоції, образна пам'ять орієнтована на запам'ятовування образних (комплексних) картин реального світу.
Найважливішої є словесно-логічна, або значеннєва пам'ять, орієнтована на запам'ятовування і відтворення будь-якої інформації, у тому числі абстрактної в словесно-цифровій формі. Кожна людина має всіма чотирма види пам'яті, але в різних пропорціях.
Так, у спортсменів краще розвита рухова пам'ять, у художників — образна. Визначите особливості вашої пам'яті і намагайтеся їх ефективно використовувати.
3.4 Запам’ятовування напам’ять
Запам’ятовування напам’ять – це форма довгострокової пам’яті.
Як запам’ятати великий об’єм інформації:
а) розбити усю інформацію на маленькі частини;
б) сконцентрувати уваги на окремих частинах;
в) процес повторювання виконувати до тих пір, поки не згадається вся інформація без звертання до додатків.
У процесі запам’ятовування напам’ять Вам допоможуть декілька прийомів:
– римування інформації, що запам’ятовується. Наприклад:
Всем известно, как прелестно
Букву Т писать уместно
Но ужасно и опасно
Букву Т писать напрасно;
– використання слів однакових за вимовою, та різних за написанням понять. Наприклад: відлига – політичне
відлига – природне;
– зв'язок між новою інформацією, та тією, що Вам вже відома. Зв'язок між існуючими знаннями та інформацією, що надходить;
– використання перших літер ключових слів інформації, що запам’ятовуєте (мнемотехніка). Наприклад: процесор, пам'ять, програма, периферійні пристрої.
Умови для запам’ятовування:
відсутність утоми, бо утома не дасть засвоїти нову інформацію;
уникнення довгострокових періодів запам’ятовування (більше двох годин). Після деякого часу запам’ятовування робити перерви на 30 хвилин і займайтеся іншими справами;
після запам’ятовування проведення перевірки знань та швидкий перегляд додатків – це забезпечить запам’ятовування на 24 години;
наступного дня зробити повторний огляд;
у кінці тижня переглянути весь вивчений Вами за цей час матеріал для встановлення зв’язку між різними розділами інформації;
через місяць повторити огляд знову.