Періодично у потерпілого у присутності гірського майстра німіла нога, кололо в серці, судомою зводило пальці на руках, його похитувало. При цьому шахтар обурювався тим, що постраждав від аварії, але його ніхто не цінує, одержує копійки і так далі.
Став егоцентричним, образливим. «Спекулював» своїми хворобами, знегодами, добивався всіляких пільг. У тому числі добився напряму в санаторій-профілакторій, де був оглянутий психологом.
Методом СМДО виявлена характерна «конверсійна п'ятірка»: пік по першій і третій шкалі з відносно низькою другою.
По закінченню 8 ± 2 роки після катастрофи вимальовувалася етапність симптоматики, а саме, депресія змінялася іпохондрією, потім психопатичними розладами з переважанням експлозивних або істеричних рис особи.
Був проведений кореляційний аналіз між закономірностями зміни психологічних рис шахтарів, що перенесли стрес, і їх віком, освітою, стажем роботи, тяжкістю психотравмуючої ситуації, наявністю соматичної патології, періодом часу, що пройшов після стресу, преморбидними демонстративними, преморбидними експлозивними, преморбидними психастеничними, преморбидними лабільними, преморбидними гипертимними, преморбидними шизоїдними, преморбидними сенситивними, преморбидними нестійкими особливостями особи, преморбидною конформною невротичною конституцією, підтримкою рідних, матеріальним благополуччям, резидуально-органічним ґрунтом у вигляді перинатальної патології.
3.5Виявлення депресивних тенденцій у шахтарів
Методом СМДО була виявлена висока питома вага депресивних реакцій у потерпілих шахтарів. Разом з тим СМДО не дозволяє провести кількісну характеристику потерпілих від стресу. У зв'язку з цим для уточнення вираженості депресивних і тривожних реакцій всіх досліджуваних основної групи досліджували методом Гамільтона.
Була виявлена наявність депресивної симптоматики у 55 чол. постстресовий період яких складав 2 ± 1 роки. Вираженість депресивної симптоматики цих потерпілих представлена в таблиці 3.2.
Як видно з таблиці 3.1., у 49% потерпілих наголошувалася депресія важкого ступеня (загальний бал – 38 усл. одиниць), у 36% - депресія середнього ступеня (загальний бал – 23), у 15% - легка депресія (загальний бал – 8).
Таблиця 3.2 - Вираженість депресивної симптоматики потерпілих 2 ± 1 рік після стресу
| №п/п | Симптоматика | Вираженість депресії M ±m | ||||||||
| Депресія важкого ступеня | Депресія середнього ступеня | Депресія легкого ступеня | ||||||||
| усл. | % | усл. | % | Усл. | % | |||||
| 1 | Пригнічене / депресивний настрій (смуток, безнадійність, безпорадність, нікчемність) | 4±0,3 | 5 | 2±0,2 | 2 | 1±0,3 | 1 | |||
| 2 | Відчуття вини | 4±0,1 | 0,5 | 2±0,1 | 1 | - | - | |||
| 3 | Самогубство | - | - | - | - | - | - | |||
| 4 | Безсоння раннє | 2±0,3 | 4 | 2±0,3 | 2 | 1±0,2 | 1 | |||
| 5 | Безсоння в середині ночі | 2±0,2 | 1 | 2±0,4 | 1 | 1±0,2 | 1 | |||
| 6 | Безсоння пізнє | 2±0,8 | 5 | 1±0,2 | 1 | 1±0,3 | 1 | |||
| 7 | Робота і діяльність | 4±0,5 | 2 | 2±0,3 | 2 | - | - | |||
| 8 | Заторможеність (сповільнене мислення і мова, порушена здатність концентруватися, зниження рухової активності) | - | - | - | - | - | ||||
| 9 | Збудження (ажитация) | - | - | - | - | - | - | |||
| 10 | Психічна тривога | 4±0,2 | 11 | 3±0,4 | 8 | 1±0,1 | 4 | |||
| 11 | Соматична тривога | 4±0,4 | 8 | 3±0,4 | 6 | 1±0,3 | 4 | |||
| 12 | Соматичні шлунково-кишкові симптоми | 2±0,2 | 1 | 1±0,2 | 3 | - | - | |||
| 13 | Загальні соматичні симптоми | 2±0,3 | 3 | 1±0,2 | 4 | - | - | |||
| 14 | Статеві розлади | 2±0,1 | 4 | 1±0,1 | 1 | - | - | |||
| 15 | Іпохондрія | 4±0,3 | 4 | 2±0,7 | 3 | 2±0,4 | 3 | |||
| 16 | Втрата ваги (Оцінюється або А, або В) | 2±0,2 | 0,5 | 1±0,4 | 2 | - | - | |||
| 17 | Самооцінка | - | - | - | - | - | - | |||
| Разом | 38 | 49 | 23 | 36 | 8 | 15 | ||||
Спостереження і опит показують, що в перші 2 ± 1 роки, що пройшли після стресу, депресія у потерпілих утримується в середньому на одному і тому ж рівні.
При обстеженні 52 потерпілих через 4,5 ± 1,5 років після стресу методом Гамільтона виявляється картина, представлена в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Вираженість депресивної симптоматики у потерпілих 4,5 ± 1,5 років після стресу
| №п/п | Симптоматика | Вираженість депресії M ±m | ||||||||
| Депресія важкого ступеня | Депресія середнього ступеня | Депресія легкого ступеня | ||||||||
| усл. | % | усл. | % | Усл. | % | |||||
| 1 | Пригнічене / депресивний настрій (смуток, безнадійність, безпорадність, нікчемність) | 4 | 1 | - | - | 1±0,2 | 1 | |||
| 2 | Відчуття вини | - | - | - | - | - | - | |||
| 3 | Самогубство | - | - | - | - | - | - | |||
| 4 | Безсоння раннє | 2±0,1 | 1 | 2±0,1 | 1 | 2±0,1 | 1 | |||
| 5 | Безсоння в середині ночі | 2±0,5 | 1 | 2±0,1 | 1 | - | - | |||
| 6 | Безсоння пізнє | 2±0,3 | 1 | 2±0,1 | 1 | - | - | |||
| 7 | Робота і діяльність | - | - | - | - | - | - | |||
| 8 | Заторможеність (сповільнене мислення і мова, порушена здатність концентруватися, зниження рухової активності) | - | - | - | - | - | - | |||
| 9 | Збудження (ажитация) | - | - | - | - | - | - | |||
| 10 | Психічна тривога | 4±0,4 | 1 | 2±0,4 | 1 | - | - | |||
| 11 | Соматична тривога | 4±0,3 | 3 | 2±0,3 | 3 | - | - | |||
| 12 | Соматичні шлунково-кишкові симптоми | 2±0,1 | 1 | 1±0,1 | 1 | - | - | |||
| 13 | Загальні соматичні симптоми | 2±0,2 | 7 | 2±0,4 | 11 | 2±0,3 | 4 | |||
| 14 | Статеві розлади | 2±0,3 | 1 | 1±0,2 | 1 | - | - | |||
| 15 | Іпохондрія | 4±0,5 | 10 | 4 | 39 | 2±0,1 | 8 | |||
| 16 | Втрата ваги (Оцінюється або А, або В) | - | - | - | - | - | - | |||
| 17 | Самооцінка | - | - | - | - | - | - | |||
| Разом: | 28 | 27 | 18 | 59 | 7 | 14 | ||||
Як видно з таблиці 3.3, найбільша інтенсивність симптоматики у шахтарів через 4,5 ± 1,5 роки після психічної травми, обумовленою стресом, наголошувалася по шкалах 15 (іпохондрія) і 13 (загальні соматичні симптоми).
При аналізі табл. 3.2 звертає увагу той факт, що в перші 2 ± 1 роки після стрсу у безпосередньо потерпілих шахтарів превалює акцент по шкалах 10 (тривога психічна) і 11 (тривога соматична). При порівнянні даних, що відзначаються в таблиці 3.1 і таблиці 3.2, виявляються достовірні відмінності акценту показників по шкалах 10, 11 ( табл. 3.1) і 13, 15 (табл. 3.2) (p < 0,01), тобто тривога зміняється психічною і загальносоматичною симптоматикою. Окрім цього звертає на себе увагу той факт, що в перші 3 роки важка депресія наголошується в 49% випадків, а через 3 роки – в 27%. Порівняння інтенсивності симптоматики в обох вищезгаданих групах виявляє достовірне зменшення вираженості депресії у тих шахтарів, у яких стрес відбувся за 4-6 років до дослідження (p < 0,01).
У 47 потерпілих від стресу шахтарів 8 ±2 роки опісля також проводили дослідження методикою Гамільтон. Дані, отримані в результаті цього дослідження відображені в таблиці 3.4.
При аналізі таблиці 3.4, звертає увагу високий відсоток суіїцидальних тенденцій (п. 3) за відсутності пригніченого настрою (смутку, безнадійності, безпорадності, самозвинувачень і ін.), що примушує запідозрити демонстративно-шантажний характер даних суіїцидальних намірів.
Демонстративна поведінка, як відомо, свідчить про конверсійні розлади. Оскільки інтерв'ювання не виявило в такій великій кількості (43%) преморбидних особових розладів, можна припустити те, що вони привнесені стресами і відбивають ті характерологічні зміни, які свідчать про посттравматичний стресовий розлад з психопатоподібною конверсійною симптоматикою.
Таким чином, у всіх потерпілих від стресів шахтарів наголошується депресивна симптоматика. Найвищий рівень депресії і у потерпілих протягом перших трьох років після стресу. При цьому у самих потерпілих домінує тривожний стан.
Таблиця 3.4 - Вираженість депресії у потерпілих 8 ± 2 роки після стресу
| №п/п | Симптоматика | Вираженість депресії M ±m | ||||||||
| Депресія важкого ступеня | Депресія середнього ступеня | Депресія легкого ступеня | ||||||||
| Усл. | % | усл. | % | Усл. | % | |||||
| 1 | Пригнічене / депресивний настрій (смуток, безнадійність, безпорадність, нікчемність) | - | - | - | - | - | - | |||
| 2 | Відчуття вини | - | - | - | - | - | - | |||
| 3 | Самогубство | - | - | 1 | 16 | 1 | 27 | |||
| 4 | Безсоння раннє | - | - | 2 | 3 | 1 | 5 | |||
| 5 | Безсоння в середині ночі | - | - | 1 | 1 | - | - | |||
| 6 | Безсоння пізнє | - | - | 1 | 1 | - | - | |||
| 7 | Робота і діяльність | - | - | 2 | 2 | - | - | |||
| 8 | Заторможеність (сповільнене мислення і мова, порушена здатність концентруватися, зниження рухової активності) | - | - | - | - | - | ||||
| 9 | Збудження (ажитация) | - | - | - | - | - | - | |||
| 10 | Психічна тривога | - | - | 2 | 4 | - | - | |||
| 11 | Соматична тривога | - | - | 2 | 4 | 1 | 7 | |||
| 12 | Соматичні шлунково-кишкові симптоми | - | - | 2 | 4 | 1 | 5 | |||
| 13 | Загальні соматичні симптоми | - | - | 2 | 4 | 1 | 7 | |||
| 14 | Статеві розлади | - | - | - | - | - | - | |||
| 15 | Іпохондрія | - | - | 2 | 4 | 2 | 6 | |||
| 16 | Втрата ваги (оцінюється або А, або В) | - | - | - | - | - | - | |||
| 17 | Самооцінка | - | - | - | - | - | - | |||
| Разом: | - | - | 17 | 43 | 7 | 57 | ||||
Через три роки тривожне відчуття потерпілих зміняється хворобливим аналізом неіснуючих соматичних розладів. Потерпілі все більш і більш заглиблюються в пошуки турбуючих їх патологічних проявів. Вони багато разів звертаються до лікарів, конфліктують з ними, намагаючись добитися підтвердження своїх хвороб.