4) Підозрілість межує з високою. Це люди, що критичні по відношенню до всіх соціальних явищ і навколишніх, мають реалістичні судження.
5) Підпорядкованість має помірні показники. Поступливі, емоційно стримані, здатні підкорятися, слухняно і чесно виконувати свої обов’язки.
6) Залежність має помірні показники. М’які, конформні, довірливі, відкриті до порад і допомоги, ввічливі, мають потребу у визнанні іншими.
7) Дружелюбність має помірні показники. Схильні до співробітництва, гнучкі, компромісні, при вирішенні проблем та в конфліктних ситуаціях, прагнуть бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо конформні, товариські.
8) Альтруістичність має помірні показники. Відповідальні, делікатні, добрі до людей.
Середньостатистичний образ «Я» що до юнаків:
впевнений в собі, наполеглевий, настирний, схильний до суперництва, оріентований на себе, енергійний, реалістичний в судженнях по відношенню до всіх соціальних явищ та навколишніх, здатний слухняно і чесно виконувати свої обов’язки, емоційно стриманий, схильний до співробітництва, гнучкий при вирішенні проблем, свідомо конформний, товаристкий, відповідальний, делікатний.
ПРОФІЛЬ ДІВЧАТ:
1) Авторитарна спрямованість має та помірні показники. Дівчата впевнені в собі, не обов’язково лідери, наполегливі та настирні, мають організаторські здібності.
2) Егоїстичність у відношеннях має помірні показники. Для відносин характерна схильність до суперництва, оріентація на себе.
3) Агресивність має помірні показники більшості, але де-які опитувані мають екстремальний показник агресивності. Дівчата уперті, наполегливі, настирні, енергійні, прямолінійні, спрямовані на досягнення цілі.
4) Підозрілість має помірні показники. Мають реалістичні судження.
5) Підпорядкованість має низькі та помірні показники. Поступливі, емоційно стримані, здатні підкорятися, слухняно і чесно виконувати свої обов’язки.
6) Залежність має низькі та помірні показники. М’які, конформні, довірливі, відкриті до порад і допомоги, ввічливі, мають потребу у визнанні іншими.
7) Дружелюбність має помірні показники. Схильні до співробітництва, гнучкі, компромісні, при вирішенні проблем та в конфліктних ситуаціях, прагнуть бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо конформні, товариські.
8) Альтруістичність має помірні показники. Відповідальні, делікатні, добрі до людей.
Середньостатистичний образ «Я» що до дівчат:
впевнина в собі, наполеглива, схильна до суперництва, незалежна, оріентована на себе, енергійнна, відверта, наполеглива в досягненні мети, образлива, здатна до критики оточення, потребує визнання іншими, довіри до себе зі сторони оточення, здатний чесно виконувати свої обов’язки, відповідальна, схильна до співробітництва, свідомо конформна, готова допомогти іншим, не дуже товаристкіська, делікатна.
Порівняння показниківдівчат та хлопців:
В цілому показники за всіми октантами є помірними. Як хлопці, так і дівчата(в середньому) в оцінці свого «Я» не виходять за показники якостей гармонійної особистості. Акцентуацій різних напрямків в середньостатистичному образі не виявлено. Не має труднощів соціальної адаптації, відповіді в цілому відверті. Але все ж існують де-які відмінності:
- впевненість та наполегливість більше характерна для дівчат;
- недовірливість та скептичність, критичність по відношенню до інших має більший показник у хлопців;
- підпорядкованість, поступливість, емоційна стриманість більш характерна для хлопців;
- ввічливість, та м’якість, залежність більш характерна хлопцям.
Для ефективної навчальної діяльності образ «Я» (на мою думку) повинен мати такі характеристики «Я» - впевнений всобі; наполеглевий; енергійний; здатний до суперництва, але з адекватною самооцінкою; відвертий; цілеспрямований; реалістичний; ввічливий; свідомокомформний, здатний до компромісів в поведінці, готовий прийти на допомогу іншим.
Результати дослідження показали, що середньостатистичний образ «Я» курсантів 1 курсу ВІКНУ відповідає вимогам образу «Я» для ефективної навчальної діяльності.
Таким чином на підставі отриманих результатів теоретичного та емпіричного дослідження можливо визначити наступні практичні рекомендації для психологів та командирів:
Враховуючи те, що в період юності іде відкриття свого «Я», формується Я-концепція, росте самоусвідомлення - як наслідок відбуваються кризові стани особистості, що пов’язані з поняттям Я-концепції та образу «Я». Для того, щоб попередити конфлікти між складовими образу «Я», сприяти розкриттю потенціала курсантів, формуванню гармонійності у відношеннях з самим собою та соціумом, а також для покращення образу «Я» добре використовувати тренінги впевненості серед тих курсантів, які є сором’язливими, замкнутими, нездатними підтримувати відношення з однолітками, родичами, викладачами.
Необхідно вчасно виявляти труднощі соціальної адаптації, труднощі в учбовій діяльності, що як правило завжди бувають пов’язані з самосприйняттям, самооцінкою та самовідношенням .
Завдяки рольовим іграм, та відпрацювання певних форм поведінки, курсанти(як хлопці, так і дівчата) мають можливість позбутися комплексів, вчаться вести розмову, отримують навички комунікабельності та впевненості в собі(що дає внутрішню свободу та можливість узгодження всіх складових образу «Я»). Вони вчаться ставити запитання, вміти відмовляти в деяких проханнях, виражати свої почуття. Все це іде природньо, не вступаючи в конфлікт з оточенням. У такий спосіб тренування дає можливість подолати свою репутацію нерішучої людини й змінити думку інших про себе.
Висновки
Узагальнюючи сказане вище, можна сказати, що образ «Я» у курсантів ВВНЗ на початку навчання є ще не повністю стійким, хоча ідуть певні напрямки його розвитку, формуються деякі постійні якості. В процесі навчання та дорослішання характерні риси стають більш стійкими. Однак під дією впливових сил Я-концепція може змінюватися.
Подолати негативну ідентичність у курсанта можна, якщо допомогти йому знайти більш зрілий і позитивний образ Я. Це досить непросте завдання. Але все ж таки можна його вирішити. Не викликає сумнівів, що в юному віці змінити образ «Я» легше, чим у дорослому.
Спостереження за курсантами привели до таких висновків:
- і хлопці і дівчата проводять якісну оцінку самих себе, порівнюючи свої можливості, навички, інтелектуальні здібності та соціальні уміння з аналогічними якостями своїх однолітків та ідеалів. Ця критична самооцінка часто супроводжується великою вразливостю на зовнішні чинники. Тому певна категорія курсантів має проблему в тому, щоб примирити сприймане власне «Я» з ідеальним «Я».
Для того, щоб усвідомити для себе що таке власне «Я» та ідеальне «Я», яким взагалі буває «Я» потрібно було звернутися до теми курсової роботи, над якою я працював. Теоретичні положення, були початковими сходинками, що відкривають цікавий та глибокий світ особистості. Емпіричні дослідження підтвердили те, що образ «Я» є головним в розвитку та становленні особистості, в бажанні іти дорогою життя, пізнаючи світ, себе і тих хто поряд з тобою. Позитивний та цілісний образ «Я» допомагає здійснювати життєву мету, ефективно засвоювати знання та навички, користуватися їми вміло та професійно, реалізовувати себе та протистояти труднощам. Якщо існує відповідність Я зовнішнього Я внутрішньму, то існує сила, яка може визначати успіх відносно реалізації намірів свого життя. Потрібно тільки знати чого бажаєш, бачити це в майбутньому. Тоді теперішнє буде конкретною сходинкою, кроком до нього. Невизначене майбутнє не дає можливості рухатись до нього. Тому стійкість особистого Я відповідає існуванню у відповідності до своєї суті.
Список використаних джерел
1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. М. 2003
2. Асмолов А.Г. Психология личности. – М.: МГУ, 1990.
3. Бернс Р. Развитие “Я – концепции” и воспитание. – М.: Педагогика, 1986.
4. Бернс Р. Я-концепция и Я-образы // Самосознание и защитные механизмы личности. Хрестоматия / Ред-сост. Райгородский Д.Я. – Самара, : Издательский Дом БАХРАХ-М, 2000.
5. Бодалев А.А Восприятие и понимание человека человеком.М.,1982
6. Джеймс У. Научные основы психологии М., 2003.
7. Захарова А. В. Психология формирования самооценки. - Минск, 1993.
8. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психологический журнал.1981. №3.
9. Кон И. С. Открытие Я. М., 1978
10. Кулі Ч. «Человеческая природа и социальный порядок» М., 2000
11. Леонтьев А.Н. Деятельность.Сознание.Личность. М..1975
12. Михайлов Ф. Т. Загадки человеческого "Я". — М., 1976
13. Новоприходько А.К. К проблеме соотношения образа Я и самосознания //Вопросы психологии, 1992, № 1-2.
14. Практическая психодиагностика. Издательский Дом «БАХРАХ-М» 2002
15. Психология: Словарь/ Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990.
16. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности. М.: Мир,1994.
17. Роджерс. К.«Становление личности» Эксмо-Пресс 2002 М
18. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1973.
19.Сафин В.Ф. Устойчивость самооценки и механизм ее сохранения // Вопросы психологии, 1975, №3.
20. Словарь практического психолога / ШапарьВ.Б. – М.:АСТ4Харьков: Торсинг, 2005.
21. Столин В. В. Самосознание личности. М., 1983.
22. Фромм Э. Бегствоот свободы М., 1990
23. Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. — М., 1977.
24. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М.: Дайджест, 1996.
Додаток 1
Текст опитувальника до методики діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі