Смекни!
smekni.com

Форми вияву психіки, психічні процеси, стани і властивості (стр. 10 из 10)

Особливо важливу роль в їх структурі відіграє здатність людини мислити, розкривати безпосередньо не дані зв'язки предметів і явищ об'єктивної дійсності; доходити глибокого розуміння їхньої суті/їхніх законів. Дуже важливе значення мають при цьому такі якості мислення, як широта, глибина, ясність думки, послідовність самостійність, критичність, вільність від шаблонних способів розв'язування завдань, здатність змінювати ці способи відповідно до конкретної ситуації, швидко зосереджувати сили свого розуму на нових завданнях і активно, енергійно працювати над їхнім розв'язанням. Якості мислення і зв'язаної з ним мови відіграють важливу роль у структурі здібностей те тільки до наукової, до технічної, виробничої, винахідницької, художньо-літературної, мистецької та іншої діяльності.

Здібності людини включають не тільки різноманітні її пізнавальні, а й емоційні властивості. Так, наприклад, для музичних здібностей людини характерною є її емоційна реакція на музичні враження, здатність емоційно відгукуватися на музику, переживати її (Б. М.Теплов). Емоційна вразливість характерною рисою й інших мистецьких здібностей. Емоційні компоненти мають місце і в структурі здібностей до наукової і всякої іншої творчої діяльності. яка ніколи не може відбуватися і не відбувається без емоцій.

Успішне виконання людиною тих завдань, над, якими вона працює, вимагає також умінь переборювати труднощі, з якими вона зустрічається при цьому. Звідси зв'язок здібностей людини з її вольовими якостями, а саме: її ініціативністю, рішучістю, наполегливістю, вмінням володіти собою тощо.

Список використаної літератури:

1. Ануфрієва Н. М., Зелинська Т. Н., Зелинський Н. Е. Соціальна психологія. Курс лекцій. - К.: МАУП, 2008.

2. Балабанова Л. М. Категория нормы в психологии студенческого возраста. - Харків: Консум, 2003.

3. Виготский Л. С. Психология. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2006.

4. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. - К.: Оріяни, 2005.

5. Куликов В. И. Индивидный тест «Словесный портрет». - Владивосток, 2008.

6. Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б. Словарь по психоанализу. - М.: Высшая шк., 1996.

7. Лебон Густав. Психология народов и масс. -С.-П.: Изд-во Макет, 1995.

8. Левитов Н. Д. Психология характера. - 3-є изд. - М.: Просвещение, 2001.

9. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., допов. – К.: Вища шк., 2001. – 487 с.

10. Ольшанський Д. В. Психологія мас. - К.:, 2001. Основи психології: Підручник /Під редакцією О. В. Киричука, В. А. Роменця). К.: Либідь 20055

11. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - 2-е изд., пераб. и доп. - М.: Педагогика-Пресс, 1996.

12. Психологический словарь. / Под. ред. А. В. Петровского - М.: Просвещение, 1999.

13. Рубинштпейн С. Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 1999.

14. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. — М.: Педагогика, 1976. — 480

15. Савчин М. В. Психологія відповідальної поведінки. — К.: Віта, 1996. — 130

16. Свенцицкий А. Л. Социальная психология управления. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — 176 с.

17. Селье Г. Стресс без дистресса / Пер. с англ. — Рига: Виеда, 1992. — 109 с.

18. Швалб Ю. М., Данчева О. В. Практична психологія в економіці та бізнесі. — К.: Лібра, 1998. — 270 с.

19. Шепель В. М. Настольная книга бизнесмена и менеджера (Управленческая гуманиторология). — М.: Финансы и статистика, 1992. — 240 с.

20. Шкурко Я. І. Вплив комунікативних особливостей жінки-керівника закладу освіти на ефективність її управлінської діяльності: Автореферат дис. канд. психол. наук. — К., 2000. — 19 с

21. Шостром Э. Анти-Карнеги или человек-манипулятор: Пер. с англ. — М., 1994. — 128 с.

22. Шуванов В. И. Социальная психология менеджмента. — М.: ЗАО “Бизнес школа” “Интел-Синтез”, 1997. — 258 с.

23. Щёкин Г. В.Как читать людей по их внешнему облику. — К.: Украина, 1993. - 239 с.

24. Щёкин Г. В.Теория социального управления: Монография. — К.: МАУП, 1996. — 408 с.