Психологічні особливості неформальних лідерів у групі дітей середнього шкільного віку (стр. 7 из 9)

На наступному етапі аналізу результатів дослідження нами проводилася оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей у випробуваних. Результати відповідей учнів на питання методики «КІС – 1» поміщені в зведеній таблиці в Додатки 3 дані роботи.

Кількісний розподіл учнів у залежності від рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей приводиться в таблицях 2.2 і 2.3: таблиця 2.2 відбиває розподіл підлітків за рівнем розвитку комунікативних здібностей, таблиця 2.3 – організаторських.

Таблиця 2.2. Процентний розподіл випробуваних у залежності від рівня розвитку в них комунікативних здібностей за результатами методики «КІС – 1»

Рівень розвитку	Оцінка	Кількісний розподіл
		Хлопчиків		Дівчат		Всього
		Число	%	Число	%	Число	%
Дуже високий	5	7	28	10	40	17	68
Високий	4	4	16	0	0	4	16
Середній	3	1	4	1	4	2	8
Нижче середнього	2	2	8	0	0	2	8
Усього випробуваних		14	56	11	44	25	100

У залежності від оцінки, отриманої в результаті тестування, випробувані були розділені нами на 4 підгрупи: діти з дуже високим рівнем розвитку комунікативних здібностей (отримавші оцінку «5»), з високим рівнем розвитку здібностей (оцінка «4»), із середнім рівнем розвитку (оцінка «3») і діти з рівнем розвитку комунікативних здібностей нижче середнього (оцінка «2»).

З таблиці 2.2 і малюнка 2.2 видно, що:

- підлітки, що мають дуже високий рівень розвитку комунікативних здібностей, склали 68% від загального числа учнів (17 чоловік), з них: 7 хлопчиків (28%) і 10 дівчинок (40%);

- учнів, що одержали оцінку «4» (високий рівень розвитку комунікативних здібностей) виявилося, як видно з таблиці, 4 чоловік (16%) – усі вони хлопчики;

- середній рівень розвитку комунікативних здібностей мають 2 учнів (8%) – 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);

- двоє хлопчиків (8%) мають рівень розвитку комунікативних здібностей нижче середнього.

З таблиці видно, що більшість випробуваних (68%) мають дуже високий рівень розвитку і лише 32% - більш низькі рівні розвитку комунікативних здібностей.

Таблиця 2.3. Процентний розподіл випробуваних по показниках розвитку організаторських здібностей відповідно до даних тестування з використанням методики «КІС – 1»

Рівень розвитку	Оцінка	Кількісний розподіл
		Хлопчиків		Дівчат		Всього
		Число	%	Число	%	Число	%
Дуже високий	5	1	4	3	12	4	16
Високий	4	4	16	7	28	11	44
Середній	3	3	12	1	4	4	16
Нижче середнього	2	5	20	0	0	5	20
Низький	1	1	4	0	0	1	4
Усього випробуваних		14	56	11	44	25	100

Як випливає з таблиці 2.3 і малюнка 2.3, на підставі отриманих даних учні за рівнем розвитку організаторських здібностей були також розділені на кілька підгруп:

·у підгрупу з дуже високим рівнем розвитку організаторських здібностей увійшли діти, що одержали за результатами відповідей на питання методики оцінку «5»; таких виявилося 4 чоловік (16% від загального числа учнів), з них 1 хлопчик (4%) і 3 дівчинки (12%);

·школярі, що одержали оцінку «4», склали підгрупу дітей з високим рівнем розвитку організаторських здібностей - них виявилося 2 чоловік (8%), серед них 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);

·підлітків, що мають середній рівень розвитку організаторських здібностей (отримавших оцінку «3»), було виявлено більше всього – 13 чоловік (52%), з них 6 хлопчиків (24%) і 7 дівчинок (28%);

·майже чверть випробуваних (24%) мають низький і дуже низький рівні розвитку організаторських здібностей, причому всі ці учні чоловічої статі;

·низький рівень розвитку організаторських здібностей мають 4 хлопчика (16% від загального числа дітей), а дуже низький 2 хлопчика (8%).

Для наочності ми представили дані, приведені в таблиці 2.3 у виді гістограми на малюнку 2.3.

Четвертим етапом нашого дослідження стало зіставлення даних про величину статусу підлітків у навчальній групі з результатами методик АНК і «КІС – 1».

При порівнянні зведень, отриманих з використанням соціометричній методики, з показниками основних індексів, отриманими учнями за результатами виконання ними завдань методики АНК, були отримані дані, що приведені в таблицях 2.4 і 2.5.

У таблиці 2.4 представлені результати зіставлення величини статусу учнів з показниками суб'єктивної активності випробуваного стосовно групи (Ra(c)) і групи стосовно нього (Ra(г)), а також з показниками рівня комуникативності, вираженого безпосередньо самим випробуваним (Rк(c))і групою стосовно нього (Rк(г)).

Таблиця 2.4. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій

Статусний шар	Індекси
	Ra(г)				Ra(c)				Rk(г)				Rk(c)
	величина показника
	вище середньо-групового		Нижче середньо-групового		Вище середньо-групового		нижче середньо-групового		вище середньо-групового		нижче середньо-групового		выще середньо-групового		нижче середньо-групового
	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%
“Зірки”	6	24	0	0	3	12	3	12	0	0	6	24	6	24	0	0
“Предпочитает”	5	20	0	0	4	16	1	4	0	0	5	20	4	16	1	4
“Зневажаемі”	1	4	12	48	4	16	9	36	0	0	13	52	11	44	2	8
“Ізольовані”	0	0	1	4	1	4	0	0	0	0	1	4	1	4	0	0
Усього	12	48	13	52	12	48	13	52	0	0	25	100	22	88	3	12

Дані з таблиці 2.4, отримані при зіставленні, дозволяють зробити наступний висновок:

- чим вище статус що учиться, тим вище рівень активності, що виявляє при спілкуванні група стосовно підлітка;

- рівень суб'єктивної комунікативної активності підлітків не має істотного значення, тому що найбільша кількість як індексів, значення яких вище середньо-групового рівня, так і індексів зі значеннями нижче середньо-групових, мають учні із середніми показниками величини статусу серед однолітків;

- індекс комуникативності групи також не дозволяє вважати його показником величини статусу підлітків, тому що значення індексу вище середньо-групового не має жоден учень, а більш половини значень нижче середньо-групового рівня одержали учні з невисоким статусом у навчальній групі;

- визначити ж, чи відбиває значення індексу суб'єктивної комуникативності величину статусу суб'єкта в групі однолітків, важко – всі учні, що займають у групі положення неформальних лідерів («зірки») мають значення показника комуникативності вище середньо-групового рівня, як і більшість учнів з високим статусом, однак і майже всі підлітки з невисоким статусом.

Таблиця 2.5. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій

Статусний шар	Індекси
	Км1				Рп1				Кн
	Величина показника
	вище середньо-групового		нижче середньо-групового		вище середньо-групового		нижче середньо-групового		выще середньо-групового		нижче середньо-групового
	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%	N	%
“Зірки”	1	4	5	20	6	24	0	0	5	20	1	4
“Предпочитает”	3	12	2	8	5	20	0	0	1	4	4	16
“Зневажаемі”	13	52	0	0	7	28	6	24	6	24	7	28
“Ізольовані”	1	4	0	0	0	0	1	4	1	4	0	0
Усього	18	72	7	28	18	72	7	28	13	52	12	48

Результати порівняльного аналізу, представлені в таблиці 2.5, дають нам можливість укласти:

- велика частина учнів з дуже високим (неформальні лідери) і середнім статусом у навчальній групі мають значення показника комуникативності нижче середньо-групового рівня, у той час як у підлітків з невисоким і низьким статусом серед однолітків цей показник має значення вище середньо-групового рівня;

- аналіз значень індексу, що відбиває затребуваність випробуваного як реципієнта в процесі спілкування, показує, що у всіх учнів, що мають дуже високий («зірки») і середній («предпочитает») статус серед однолітків, величина даного індексу вище середньо-групових значень, а всі підлітки з невисоким статусом у навчальній групі розділилися на дві нерівні частини, причому велика - зі значеннями індексу затребуваності як реципієнта нижче середньо-групових; учень з низьким статусом у групі також має значення даного індексу нижче середнього по групі;