Таким чином, зміни емоційної сфери зв’язани як з фізичним, так і з психічним станом людини. Нездатність людини що-небудь зробити для інших викликає в неї почуття заздри та вини, яки потім проростають байдужістю к навколишнім людям, байдужім відношенням до свого теперішнього та майбутнього, к зниженню емоційного контролю. [11]
Розділ 2. Емпіричне вивчення емоційності
2.1 Організація дослідження
Ціллю даного дослідження є виявлення стійких емоційних переживань, схильність суб’єкта до оптимістичності або песимістичності, до позитивного або негативного емоційного фону, шляхом виявлення переважаючих модальностних характеристик емоційності: емоцій радощі, печалі, гніву та страху.
У дослідженні була використана методика Л. А. Рабиновича “Чотирьох модальний емоційний опитувач”. В цьому опитувачі міститься 46 питань, на які досліджуваний міг дати чотири варіанта відповіді: “безумовно, так”, “пожалуй, так”, “безумовно, ні”, “пожалуй, ні”. До кожної емоції (радості, печалі, гніву, страху) відноситься по 12 питань (2 питання одразу є прямими для однієї модальності (радості або печалі) та протилежними для іншій). Перед анкетуванням досліджуваним було видано: письмова інструкція, питання та бланк для відповідей, що містить 4 графи, які відповідають 4 відповідям. [13]
Дослідження проводилось в м. Одесі, в якому брали участь співробітники страхової компанії “Фідель СК” віком від 19 до 55 років, жіночої та чоловічої статі.
2.2 Аналіз результатів дослідження
Для аналізу результатів проведеного дослідження, були складені зведена таблиця індивідуальних даних та інтерпретаційна таблиця модальностей емоційності досліджуваних. Після підрахунку балів, згідно використаної методики, були отримані наступні дані.
Зведена таблиця індивідуальних даних досліджуваних
| № досліджуваного | Радість | Печаль | Гнів | Страх | Вік досліджуваного | Стать досліджуваного |
| 1 | 34 | 18 | 33 | 18 | 55 р. | жін. |
| 2 | 23 | 17 | 16 | 28 | 56 р. | жін. |
| 3 | 27 | 24 | 38 | 12 | 23 р. | жін |
| 4 | 32 | 17 | 26 | 9 | 31 р. | жін. |
| 5 | 39 | 11 | 14 | 13 | 50 р. | чол.. |
| 6 | 39 | 21 | 22 | 19 | 20 р. | жін. |
| 7 | 34 | 19 | 34 | 33 | 18 р. | жін. |
| 8 | 41 | 15 | 19 | 10 | 26 р. | жін. |
| 9 | 39 | 4 | 19 | 19 | 31 р. | жін. |
| 10 | 25 | 11 | 25 | 16 | 55 р. | жін. |
| 11 | 16 | 28 | 24 | 28 | 36 р. | чол.. |
| 12 | 41 | 13 | 34 | 12 | 29 р. | чол.. |
| 13 | 31 | 29 | 25 | 36 | 25 р. | жін. |
| 14 | 34 | 15 | 34 | 15 | 25 р. | чол.. |
| 15 | 27 | 19 | 36 | 25 | 22 р. | жін. |
| 16 | 17 | 9 | 13 | 30 | 48 р. | жін. |
| 17 | 36 | 8 | 15 | 5 | 48 р. | чол.. |
Якщо розглянути ці показники з точки зору переважання емоцій радості над печалю та гнівом над страхом та навпаки, то можна виявити наступне:
Радість переважає над печалю – 16 осіб;
Печаль над радістю – 1 особа (чоловік);
Гнів над страхом – 10 осіб (серед яких 7 жінок та 3 чоловіка)
Страх над гнівом - 4 особи (серед яких 3 жінки та 1 чоловік )
Гнів дорівнює страху – 3 особи (серед яких 2 жінки та 1 чоловік
| № досліджуваного | Радість | Печаль | Гнів | Страх |
| 1 | + | - | - | - |
| 2 | - | - | - | + |
| 3 | - | - | + | - |
| 4 | + | - | - | - |
| 5 | + | - | - | - |
| 6 | + | - | - | - |
| 7 | + | - | + | - |
| 8 | + | - | - | - |
| 9 | + | - | - | - |
| 10 | + | - | + | - |
| 11 | - | + | - | + |
| 12 | + | - | - | - |
| 13 | - | - | - | + |
| 14 | + | - | + | - |
| 15 | - | - | + | - |
| 16 | - | - | - | + |
| 17 | + | - | - | - |
| % відношення | 52 % | 5 % | 24 % | 19 % |
Як можна побачити, домінування емоції радощі очевидно, також є люди з переважанням емоцій гніву або страху (в основному жінки до 25 років), десь в рівних долях, дуже незначний покажчик емоції печалі. Але є і такі, в кого переважають одразу дві мадольностні емоції: радість та гнів або печаль та страх. У людей віком від 50 років можна зустрінути як і переважання радості (оптимістичний настрій) так і страху, що пов’язане з пенсійним віком.
Висновки
1. Встановлено, що в психологічній літературі емоційність показується як ціла система ознак, що описує динаміку виникнення, протікання та припинення переживань модальності, яке виникає по відношенню до якого-небудь об’єкту або явища. [18]
2. Показано, що серед численних типологій емоційності поширення набули такі:
- типологія за типом темпераменту: сангвіністичний, флегматичний, меланхолічний, холеричний;
- типологія по динаміки вираження емоційності: емоційна стабільність та нестабільність;
- типологія за сприйняттям навколишнього світу: оптимізм та песимізм.
3. Виявлено, що з модальної точки зору існують такі типи емоційності:
- переважання радості над гнівом та страхом (8 осіб з 17);
- однакове співвідношення емоцій радості та гніву з переважанням гнівом та страхом (4 особи з 17);
- переважання страху над гнівом та радістю (3 особи з 17);
- переваження гніву над радістю, або печалі над радістю.
4. Визначено в емпіричному дослідженні, що найбільш поширеним типом емоційності є тип з домінуванням радості над іншими емоціями (52 %), яких також можна віднести до оптимістичного типу людей. Менш поширеним типом є домінування гніву (24 %) та страху (19 %), досить рідким є емоційний тип з домінування емоції печалі (5 %), що мають негативний емоційний фон.