Коли діти кривдять тварин, я так не роблю.
Варіації: Можна доповнювати скільки завгодно конкретними, важливими для розуміння ситуації і виховання твердженнями.
Обробка результатів: Перевірка щирості дітей. Якщо вчитель бачить, що дитина обманює і приписує собі неіснуючі якості, слід поставити її в такі умови, де б вона обманути не змогла.
Висновки: Застосовується для діагностики і корекції всіх форм девіантної поведінки.
Особливості агресивності старшокласників. Питання, пов'язані з людською агресивністю, зачіпаються в багатьох психологічних дослідженнях. Наявність надзвичайно високої концентрації агресії в суспільстві і відсутність однозначного і адекватного наукового визначення цього складного феномена роблять проблему дослідження агресивності однією з найбільш актуальних проблем сучасного світу, важливим теоретичним і практичним завданням [31].
Агресивність формується переважно в процесі ранньої соціалізації в дитячому і підлітковому віці. Дослідження неповнолітніх показали, що агресія в цьому віці ще не є наслідком стійких новоутворень індивіда, тому саме цей вік найбільш сприятливий для профілактики і корекції.
За допомогою існуючого методичного апарату було проведене дослідження агресивності старшокласників. В якості випробовуваних виступали учні 10-11 класів середньої школи (було сформовано дві вибірки, зрівняні за статтю).
Передбачалося, що агресивність є характерною особливістю старших підлітків, акцентується в цьому віці і має специфіку проявів залежно від статі. У дослідженні також перевірялося положення про наявність залежності між агресивністю особистості і такої похідної її самосвідомості, як когнітивна складність. Оскільки когнітивно складні люди мають більше мір свободи в поведінці і компетентніші у сфері спілкування, можна припустити, щось їх поведінка характеризується меншим ступенем агресивності, оскільки в арсеналі їх поведінкових патернів міститься велике число неагресивних але ефективних у проблемних ситуаціях способів поведінки.
Одержані результати показали, що дівчата більш схильні виражати агресивність непрямим шляхом, для них характерна велика ворожість і тривога на тлі вищого рівня самоповаги. Хлопців відрізняє менший інтерес до свого внутрішнього світу і яскравіше виражена здатність знаходити конструктивні шляхи для реалізації власної агресивності.
У дівчат навіть у разі діагностики соціально несхвалюваних властивостей (таких, як агресивні) самооцінки можуть використовуватися як надійний засіб діагностики. Самооцінки хлопців не можуть служити джерелом достовірної інформації [31].
Прямого зв'язку когнітивної складності з агресивністю дівчат виявлено не було. Проте факторний аналіз показав, що когнітивна складність дівчат грає вирішальну роль у зниженні рівня страхів, що є значущим показником особової зрілості. У хлопців зі зростанням когнітивної складності знижується фізична агресія, підвищується інтерес до свого "Я", відповідальність перед собою і соціумом.
Агресивність володіє якісною і кількісною характеристикою. Як і всяка властивість, вона має різний ступінь вираженості: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний степінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, відомості, конформності і т.д. Надмірний розвиток її починає визначати всю зовнішність особистості, яка може стати конфліктною, нездатною на свідому кооперацію і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, оскільки, з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю і агресією не є жорстким, а, з іншого, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвалювані форми. У житейській свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Проте сама по собі деструктивна поведінка "зловмисністю" не володіє, такою її робить мотив діяльності, ті цінності, ради досягнення і володіння якими активність розгортається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожі, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні.
Виходячи з цього, можна розділити прояви агресії на два основні типи: перший – мотиваційна агресія, як самоцінність, другий – інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, й інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза ним, і пов'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистості деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем вірогідності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки.
А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії і ворожості і визначив останню як: "...реакцію, що розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій". Створюючи свого опитувальника, диференціюючого прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Даркі виділили наступні види реакцій:
1. Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи.
2. Непряма – агресія, обхідним шляхом направлена на іншу особу або ні на кого не направлена.
3. Роздратування – готовність до прояву негативних почуттів при щонайменшому збудженні (запальність, грубість).
4. Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.
5. Образа – заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії.
6. Підозрілість – у діапазоні від недовір'я і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і шкодять.
7. Вербальна агресія – вираження негативних почуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози).
8. Відчуття провини – виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що чинить погано, а також розкаяння совісті, що відчуваються ним.
Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає "так" чи ні".
При складанні опитувальника використовувалися принципи:
1. Питання може відноситися тільки до однієї форми агресії.
2. Питання формулюються так, щоб найбільшою мірою ослабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.
Відповіді оцінюються за вісьма шкалами таким чином:
I. Фізична агресія:
"так" = 1, "ні" = 0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68,
"ні" =1, "так" = 0: 9, 7.
2. Непряма агресія:
"так" = 1, "ні" = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63,
"ні" = 1, "так" = 0: 26, 49.
3. Роздратування: "так" = 1, "ні" = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72,
"ні" = 1, "так" = 0: 11, 35, 69.
4. Негативізм:
"так" = 1, "ні" = 0: 4, 12, 20, 28,
"ні" = 1, "так" = 0: 36.
5. Образа:
"так" = 1, "ні" = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.
6. Підозрілість:
"так" = 1, "ні" = 0: 6,14, 22, 30, 38, 45, 52, 59,
"ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74, 75.
7. Вербальна агресія:
"так" = 1, "ні" = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73,
"ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74, 75.
8. Відчуття провини:
"так" = 1, "ні" = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.
Індекс ворожості включає 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямої, так і мотиваційної) включає шкали 1, 3, 7.
Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 плюс-мінус 4, а ворожості – 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності.
Користуючись даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність як властивість особистості, і агресія як акт поведінки можуть розумітися в контексті психологічного аналізу мотиваційно-потребнісної сфери особистості. Тому опитувальником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками: особовими тестами психічних станів (Кеттелл, Спілберг), проектними методиками (Люшер) і т.д.
Опитувальник не вільний від мотиваційних спотворень (наприклад, у зв'язку з соціальною бажаністю). Вимагає додаткової перевірки на надійність одержаних результатів (або за допомогою ретесту, або за допомогою інших методик). Застосування даного опитувальника в роботі з учнями школи (з шостого класу і вище) і при роботі з учителями (предметниками і тими, що проходять підготовку за фахом "практичний психолог") було досить діагностичним і конструктивним для подальшої коректувальної роботи.
Дослідження проводилось на базі 11-х класів з поглибленим вивченням предметів. Вибірка становить 30 чоловік, з яких 14 – хлопчики і 16 – дівчатка. Дослідження проводилось на базі методик, які наводяться в додатках. Мета дослідження – встановити розподіл у зазначеній групі рівня агресії та самооцінки.
Таблиця 2.1
Результати дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі
| № п/п. | Ім'я | Стать | Діагностика рівня агресії за методикою Басса-Даркі | Індекс агресивності (ІА) | Індекс ворожості (ІВ) | |||||||
| Фізична агресія (1) | Вербальна агресія (2) | Непряма агресія (3) | Негативізм (4) | Роздратування (5) | Підозрілість (6) | Образа (7) | Почуття провини (8) | |||||
| 1 | Анатолій К. | чол. | 22 | 40 | 78 | 40 | 81 | 88 | 91 | 66 | 26 | 7 |
| 2 | Андрій С. | чол. | 77 | 48 | 26 | 60 | 27 | 22 | 52 | 33 | 21 | 4 |
| 3 | Богдан Л. | чол. | 22 | 32 | 91 | 60 | 18 | 88 | 13 | 33 | 17 | 2 |
| 4 | Борис Ф. | чол. | 33 | 16 | 52 | 60 | 90 | 55 | 26 | 22 | 15 | 2 |
| 5 | Валентин Г. | чол. | 44 | 32 | 52 | 80 | 54 | 77 | 39 | 77 | 18 | 5 |
| 6 | Валерій З. | чол. | 110 | 24 | 26 | 100 | 63 | 110 | 65 | 55 | 27 | 5 |
| 7 | Володимир Б. | чол. | 44 | 72 | 39 | 60 | 99 | 77 | 26 | 22 | 22 | 2 |
| 8 | Геннадій С. | чол. | 22 | 32 | 13 | 20 | 18 | 55 | 39 | 88 | 21 | 6 |
| 9 | Євгеній Ц. | чол. | 22 | 104 | 91 | 60 | 54 | 110 | 13 | 66 | 17 | 4 |
| 10 | Ігор Н. | чол. | 77 | 64 | 65 | 40 | 9 | 110 | 91 | 88 | 31 | 8 |
| 11 | Ілля Д. | чол. | 66 | 88 | 78 | 60 | 90 | 99 | 65 | 44 | 28 | 5 |
| 12 | Максим У. | чол. | 44 | 64 | 91 | 40 | 45 | 44 | 39 | 66 | 23 | 5 |
| 13 | Микита Т. | чол. | 66 | 56 | 13 | 20 | 90 | 99 | 65 | 22 | 19 | 4 |
| 14 | Руслан Ш. | чол. | 88 | 16 | 78 | 20 | 90 | 99 | 104 | 77 | 36 | 8 |
| 15 | Анастасія Ш. | жін. | 110 | 104 | 117 | 80 | 36 | 77 | 39 | 77 | 36 | 5 |
| 16 | Анжела З. | жін. | 44 | 16 | 117 | 100 | 18 | 55 | 13 | 44 | 23 | 3 |
| 17 | Валентина Р. | жін. | 110 | 64 | 117 | 80 | 63 | 66 | 26 | 55 | 34 | 4 |
| 18 | Валерія П. | жін. | 66 | 104 | 65 | 40 | 27 | 55 | 78 | 33 | 28 | 5 |
| 19 | Іванна Б. | жін. | 66 | 96 | 78 | 20 | 27 | 99 | 13 | 66 | 21 | 4 |
| 20 | Лариса Т. | жін. | 88 | 104 | 39 | 40 | 99 | 77 | 52 | 88 | 24 | 6 |
| 21 | Леся К. | жін. | 44 | 56 | 91 | 20 | 63 | 88 | 91 | 55 | 30 | 6 |
| 22 | Людмила П. | жін. | 110 | 16 | 117 | 80 | 27 | 44 | 26 | 55 | 34 | 4 |
| 23 | Марина О. | жін. | 11 | 56 | 52 | 20 | 36 | 55 | 65 | 99 | 17 | 7 |
| 24 | Мирослава В. | жін. | 22 | 96 | 104 | 100 | 72 | 33 | 26 | 55 | 20 | 4 |
| 25 | Настасія Г. | жін. | 33 | 64 | 78 | 40 | 45 | 110 | 26 | 66 | 18 | 4 |
| 26 | Оксана Д. | жін. | 22 | 96 | 117 | 80 | 90 | 22 | 26 | 44 | 22 | 3 |
| 27 | Олена К. | жін. | 77 | 32 | 39 | 60 | 45 | 22 | 39 | 33 | 21 | 3 |
| 28 | Соломія Х. | жін. | 44 | 64 | 39 | 40 | 72 | 44 | 13 | 22 | 23 | 2 |
| 29 | Софія В. | жін. | 77 | 88 | 39 | 40 | 54 | 99 | 13 | 11 | 17 | 1 |
| 30 | Христина М. | жін. | 66 | 72 | 104 | 60 | 45 | 110 | 78 | 77 | 33 | 7 |
Таблиця 2.2