Для обгороджування сім'ї від руйнівної дії пияцтва і алкоголізму, збереження її здібності до виховання у дітей необхідних соціальних якостей, високих етичних засад потрібні перш за все різке посилення антиалкогольної освіти батьків, вживання дієвих заходів по підвищенню їх відповідальності за виховання дітей. Завдання полягає в тому, аби, використовуючи величезні можливості засобів масової інформації, системи суспільного виховання, довести до свідомості дорослого населення, у тому числі і майбутніх батьків, наскільки небезпечне пияцтво і як важкі його наслідки. У цій роботі особливо важливо використовувати такі форми і засоби освіти, які емоційно, дохідливо і переконливо показали б весь тягар згубного впливу «п'яної атмосфери» на моральне здоров’я, матеріальне благополуччя, на життєву долю дітей.
Складна соціально-економічна ситуація, що спостерігається в Україні, зумовлює негативні тенденції, серед яких не останнє місце займає зростання зловживання не тільки алкоголем, а й наркотичними речовинами. Поширення серед дітей, підлітків та молоді таких небезпечних явищ становить загрозу для здоров'я нації.
Проблемі порушеної поведінки дітей і підлітків приділяють увагу спеціалісти в галузі педагогіки, психології, соціології, права, дитячої і підліткової психіатрії. Це зумовлено великим діапазоном вираженості поведінкових розладів, високою частотою їх появи, непосильними для дітей та підлітків труднощами їх навчальної та соціальної адаптації. Зокрема, спектр проблем, пов'язаних із зловживанням молоддю алкогольними напоями, у широкому соціальному контексті можна віднести до проблеми девіантної поведінки, тобто до ненормативної поведінки особистості в суспільстві.
Останніми роками найбільш серйозною тенденцією в зловживанні алкоголем є швидке зростання вживання молоддю слабоалкогольних напоїв. Особливої уваги у розв'язанні цієї проблеми потребує дослідження соціально-психологічних чинників. Саме вивчення проблеми соціально-психологічних причин поширення пияцтва в молодіжному середовищі в теперішній час слід вважати надзвичайно актуальним завданням як у теоретичному, так і в практичному вимірах. Це явище є досить розповсюдженим, але, на жаль, суспільство належним чином не усвідомлює його небезпеки для сучасності та майбутнього української держави і українського суспільства [50, с. 17].
Часто доводиться чути: «Вип'ємо, зігріємося». Вважається в побуті, що спирт є хорошим засобом для зігрівання організму. Вважається, що спирт має лікувальну дію не тільки при простудних, а й при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунка. Лікарі ж, навпаки, вважають, що виразковому хворому категорично не можна вживати алкоголь. Адже невеликі дози спиртного справді збуджують апетит. Або інше існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більш жвавою і цікавою, що досить важливо для компанії молодих людей. Мовляв, недарма спиртне вживають «проти втоми», при нездужаннях і практично на всіх святах. Більше того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, який швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу. А в пиві і сухих виноградних винах, до того ж, є цілий набір вітамінів та ароматичних речовин. У медичній практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, вживаючи його для дезінфекції, готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб. Алкоголь вживають для підняття настрою, для зігрівання організму, для запобігання хворобам та їх лікування, зокрема, як дезінфікуючий засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично цінний продукт [40, с. 6].
Міркування про корисність алкоголю для здоров'я – досить поширене хибне уявлення. Можна проаналізувати такий факт – чарка горілки або вина збуджує апетит. Але ж тільки на короткий час, поки спирт викликав «запальний сік». Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує роботу таких важливих органів, як печінка і підшлункова залоза. Потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини, з'являється тому, що суспільство, по-перше, виробляє даний продукт і, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички й забобони, пов'язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не властиві всім однаковою мірою. Причини першої спроби алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни залежно від віку. До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають «для апетиту», «лікують» вином, або ж дитина сама з цікавості пробує спиртне. У старшому віці це частіше трапляється з традиційного приводу: «свято», «сімейне торжество», «гості». Зазвичай, це буває, так би мовити, «безневинна» чарочка на честь дня народження або іншого свята. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все ж і таке прилучення дітей до вина небезпечне. Адже варто раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар'єр - і підліток вважає, що він уже має право випити з товаришами або навіть сам, якщо з'явиться така можливість [19, с. 12].
У 14-15 років з'являються приводи на зразок: «незручно було відстати від хлопців», «друзі умовили», «за компанію», «для хоробрості». У цілому мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежать бажання дотримуватись традицій, випробувати нові відчуття, цікавість. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, прагнення дорослості, яке в них пробуджується, бажання бути як усі, намагання брати приклад зі старших. Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив пов'язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати у спілкування з оточенням. Усі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем більш притаманні хлопцям. Для дівчат типова в основному друга група мотивів, пов'язана з дотриманням традицій.
До цих мотивів також можна віднести і прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, пов'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються у структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, не мають інтересу до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв'язку з певною ситуацією в родині, шкільному колективі [11, с. 4].
Для підлітків характерно проведення вільного часу переважно з друзями. І хоча підліткові групи складаються стихійно, до них входять хлопці та дівчата, близькі за рівнем розвитку, запитами та інтересами. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» проведення часу, і така знудьгована група стає сприятливим середовищем для вживання спиртних напоїв. Головна небезпека першої спроби алкоголю для незрілої особистості полягає в тому, що, відчувши потяг до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично відразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося.
Отже, чинників, сприяючих розвитку алкогольної залежності у дітей і підлітків вистачає багато:
· народження і перебування дітей в сім'ях з підвищеним чинником риски (найчастіше це сім'ї алкоголіків);
· період формування дитини, як особи. В даному випадку вживання напоїв із вмістом спирту виступає в ролі самоствердження і протистояння сім'ї, школі, проблемам;
· останніми роками чималу роль в розвитку алкогольної залежності у дітей зіграли засоби масової інформації, а особливе ТБ. Рекламні ролики, що пропагують пиво, сприяли зняттю заборон на вживання підлітками цього напою, наводячи до того, що швидкому звикається і формуванню так званої пивної залежності [11, с. 5].
Проблема дитячого алкоголізму набагато серйозніше за таку ж у дорослих людей, оскільки в період формування і становлення всіх фізіологічних функцій хвороба протікає в злоякісній формі, відбувається швидка деградація особи, розвиваються важкі супутні захворювання. Основними «мішенями» в дитячому організмі для алкоголю є мозок, печінка, кров. Але найуразливіша для дії етанолу – ще незріла центральна нервова система. Саме у пубертатний період, коли відбувається утворення нейронних зв'язків і їх диференціювання, більш всього страждає особа дитяти: загальмовується загальний розвиток – логічне і абстрактне мислення, емоційна сфера, інтелект, пам'ять.
Оскільки фізіологічні функції організму у віці 11-18 років знаходяться на стадії формування, то дуже велика небезпека алкогольних отруєнь, розвиток важких інтоксикацій, а частенько подібні явища наводять до коматозного стану. На тлі короткочасного збудження відбувається підвищення артеріального тиску і температури тіла, зниження в крові рівня глюкози і кількості лейкоцитів, що може викликати сон інтоксикації, судоми, серйозні психічні порушення (галюцинації, марення), можливий летальний результат.