22. Педагогічна психологія /За ред Л. Проколієнка. – К. Либідь, 2001. – 356 с.
23. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга – М.: Изд-во МГУ, 2002. – 168 с.
24. Пономарев Л.А. Психология творчества. Москва: Педагогика, 1996. – 205 с.
25. Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. М., 1999. – 287 с.
26. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1999. – 272 с.
27. Психологія: Підручник /за ред. Ю. Трофімова. – К.: Либідь, 2006. – 560 с.
28. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. – Т. 1. – М., 2006. – 568 с.
29. Рудестам К. Групповая психотерапия. – М.: Прогресс, 2006. – 368 с.
30. Селье Г От мечты к открытию. – Москва, 1997. – 124 с.
31. Семенов И.П. Проблемы рефлексивной психологии решения творческих задач. Москва: Наука, 2000. – 230 с.
32. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. – М.: МГУ, 2000. – 320 с.
33. Трофимов Ю.Л. Техническое творчество в САПР (психологические аспекты). Киев, 1999. – 204 с.
34. Форверг М., Альберг Т. Характеристика социально-психологического тренинга поведения // Психологический журнал. – 2004. – №4. – С. 57 – 65.
35. Хрестоматия по психологии / Сост. В, В, Мироненко; Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 2007. – 389 с.
36. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг (игры и упражнения). Москва, 1998. – 125 с.
37. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения. – М., 2000. – 126 с.
38. Шпалинский В.В., Распопов И.В., Ткачук В.И. Основы психолого-педагогических исследований. – Депропетровск.: ДГУ, 2009. – 320 с.
39. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия – СПб.: Питер, 2002. -79 с.
40. Ясперс К. Основы психотерапии – СПб.: Питер, 2001. – 489 с.
Додаток А
Дослідження творчої уяви
Мета дослідження: оцінка особливостей творчої уяви.
Матеріли та обладнання: бланк із трьома надрукованими словами, наприклад: капелюх, дорога, дощ; стандартні аркуші паперу, ручка, секундомір.
Процедура дослідження
Даний дослід можна проводити як з однією людиною, так і з групою до 11 осіб, але всім досліджуваним потрібно зручно сидіти, а умови їхньої праці мають забезпечити строгу самостійність виконання завдання.
Перед початком досліду кожен учасник отримує бланк з надрукованими на ньому трьома словами. Бланки можна роздати в конвертах або покласти на стіл перед досліджуваними зворотнім боком, щоб до інструктажу вони не читали надрукованих на них слів. При тестуванні групи видаються однакові бланки кожному для можливого спрощення подальшого аналізу і порівняння. У процесі дослідження пропонується протягом 10 хвилин скласти з трьох слів якомога більшу кількість речень.
Інструкція досліджуваному: «Прочитайте слова, написані на бланку, і складіть з них якомога більшу кількість речень, причому в кожне речення мають входити всі три слова. Складені речення записуйте на аркуші паперу. На виконання завдання Вам дається 10 хвилин. Якщо все зрозуміло, тоді почнемо!»
У процесі дослідження експериментатор фіксує час і після закінчення 10 хв подає команду: «Стоп! Роботу закінчити!»
Обробка та аналіз результатів
Показниками творчості в даному досліді є:
– величина балів за оригінальне та найбільш дотепне речення;
– сума балів за всі речення, придумані за 10 хвилин. Ці показники встановлюються за допомогою шкали оцінки творчості.
| Пункт | Характеристика складеного речення | Оцінка речення в балах |
| а | У реченні використано всі три слова в дотепній оригінальній комбінації | 6 балів |
| б | У реченні використано всі три слова без особливої дотепності, але в оригінальній комбінації | 5 балів |
| в | У реченні використано всі три слова у звичайній комбінації | 4 бали |
| г | Задані три слова використано в менш необхідній, але в логічно допустимій комбінації | 3 бали |
| д | Правильно використано лише два слова, а 3-тє використано з натяжкою через чисто словесний зв'язок | 2,5 бала |
| є | Правильно використано тільки два слова, а трете штучно введено в речення | 1 бал |
| є | Досліджуваний правильно зрозумів завдання, але він формально поєднує всі три слова або використовує їх із спотвореннями | 0,5 бала |
| ж | Речення являє собою беззмістовне поєднання всіх трьох слів | 0 балів |
Якщо досліджуваний придумав дуже схожі одне на одне речення з повторенням теми, то друге та всі наступні речення цього типу оцінюються половиною початкового балу.
Під час підрахунку дані зручно заносити в таблицю результатів.
Якісна характеристика творчості, яка визначається за кількістю балів, отриманих за дотепне та оригінальне речення, відповідає максимальній оцінці якого-небудь із складених досліджуваним речень. Ця оцінка не перевищує 6 і вказує на розвинуту творчість чи на оригінальність. Якщо оцінка даного показника становить 5 або 4 бали, то прояв творчості слід вважати середнім. Нарешті, якщо ця оцінка становить лише 2 або 1, то це низький показник творчості або намір досліджуваного діяти аналогічно, що поставить експериментатора перед дилемою.
Таблиця результатів
| № речення | Оцінка речення в балах |
| 1 | |
| 2 | |
| 3 | |
| … і т.д. | |
| Сума балів |
Другий показник – це сума балів. Він дає сенс для аналізу й інтерпретації результатів тільки тоді, коли порівнюється робота кількох осіб, що можливо при довірливих стосунках у групі. У кого більша сума балів, у того і більша продуктивність творчої діяльності.
Творча уява передбачає створення образу, предмета, ознаки, які не мають аналогів. У даному разі – це створення речень без заданого зразка. Студенти-філологи і студенти природничих факультетів відрізняються досвідом роботи з лінгвістичним матеріалом, і це теж треба враховувати. Окрім того, одержаний показник творчості засвідчує суб'єктивну новизну результатів, якщо вони нові чи оригінальні для самого досліджуваного.
Додаток Б
Дослідження індивідуальних особливостей уяви в процесі навчання
Мета дослідження: визначення рівня складності уяви, ступеня її стереотипності чи оригінальності.
Матеріали та обладнання: три аркуші паперу розміром 10 х 16 см без клітинок чи ліній (папір нелінійований), олівець і секундомір. На першому аркуші посередині зображено контур кола діаметром 2,5 см; на другому аркуші, також посередині, зображено контур трикутника з довжиною сторони 2,5 см; на третьому – контур квадрата з довжиною сторони 2,5 см.
Процедура дослідження
Даний дослід проводять як з однією особою, так і з групою. Краще, щоб група була невеликою, до 15 чоловік. У другому разі експериментаторові треба пильнувати, щоб ніхто до кінця тестування не розмовляв і не показував своїх малюнків іншим.
Тестування проводиться за три етапи, за три міні методики. На першому етапі досліджуваному дають аркуш із зображеним на ньому контуром кола, на другому – трикутника і на третьому – квадрата. Кожному етапу дослідження передує зачитування інструкції.
Інструкція досліджуваному: «Використовуючи зображений на цьому аркуші контур геометричної фігури, зробіть малюнок. Якість малювання значення не має. Спосіб використання контуру застосовуйте на свій розсуд. За сигналом «Стоп!» малювання припиніть».
Час малювання, який має дорівнювати одній хвилині, на кожному етапі експериментатор визначає за допомогою секундоміра.
Після закінчення тестування досліджуваного просять зробити самозвіт, для чого запитують: «Чи сподобалося Вам завдання? Які почуття виникли у Вас під час його виконання?»
Обробка результатів
Обробка результатів і визначення рівнів розвитку уяви, ступеня фіксованості уявлень, гнучкості чи ригідності, а також оригінальності або стереотипності проводяться шляхом зіставлення змісту й аналізу всіх трьох малюнків.
Визначення рівня складності уяви
Складність уяви констатується за найбільш складним із трьох малюнків. Можна користуватися шкалою, яка дає можливість встановлювати п'ять рівнів складності.
Перший рівень: контур геометричної фігури використовується як основна деталь малюнка, сам малюнок простий, без доповнень, і є однією фігурою.
Другий рівень: контур використано як основну деталь, але сам малюнок має додаткові частини.
Третій рівень: контур використано як основну деталь, а малюнок має певний сюжет, при цьому може бути введено додаткові деталі.
Четвертий рівень: контур геометричної фігури залишається і далі основною деталлю, проте малюнок – це вже складний сюжет з доповненням фігурок та деталей.
П'ятий рівень: малюнок має складний сюжет, в якому контур геометричної фігури використано як одну з деталей.