Професії можуть розрізнятися в залежності від умов праці. За цією ознакою виділяють чотири групи професій: професії, представники яких трудяться в звичайних побутових умовах; праця на відкритому повітрі; праця в незвичайних умовах (у гарячих цехах, на висоті, під землею); праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я людей,матеріальні цінності.
Можливе виділення і груп професій у залежності від характеристики знарядь праці. У зв'язку з цим виділяють професії ручної праці, машинно-ручної праці, з використанням автоматизованих і автоматичних систем, професії з перевагою функціональних знарядь праці.
Знайомство учнів, викладачів, батьків із професіями дозволяє їм із усією повнотою освоювати інформацію щодо процесу праці в кожній професії.
З врахування цього можливе більш точне формулювання загальних вимог підлітка до майбутньої професії, а також своєрідна прикидка власних можливостей у зв'язку з вимогами, пропонованими різними групами професій до людини.
Незважаючи на те, що підліток може бути досить повно орієнтований у світі професій і в нього відсутні суб'єктивні розбіжності між оцінками значущості і надійності інформації про сферу праці з її щирою цінністю, проте він може зробити помилку при виборі професії. Визначені складності тут пов'язані з труднощами самооцінки, самосприйняття підлітком власних особливостей. Складним для підлітка виявляється правильне усвідомлення власних інтересів і схильностей, того, що на суб'єктивному рівні досить чітко зв'язано з позитивними переживаннями, досить яскраво позитивно пофарбовано.
При здійсненні профорієнтаційної роботи варто пам'ятати, що прийнято розрізняти інтереси і схильності. Ці явища не тотожні, хоча між ними існує визначений взаємозв'язок. Інтерес може стати джерелом формування різних нахилів. Наприклад, багато людей люблять музику, цікавляться нею.
Однак, одні схильні до виконавської діяльності, інші — до мистецтвознавчого, треті — до педагогічного. Гарні виконавці не завжди бувають гарними педагогами. Фізик-теоретик, фізик-експериментатор, викладач фізики — усі вони, безсумнівно, цікавляться фізикою. Але їхня діяльність і схильності різні. Таким чином, допомагаючи усвідомити підлітку сферу його інтересів, необхідно звертати увага і на ту діяльність, що у рамках виявленого інтересу краще дається підлітку, у більшому ступені для нього позитивно емоційно пофарбована. Інтереси можуть бути дуже динамічними, мінливими. У ході формування особистості вони так само можуть розвиватися, поглиблюватися, збагачуватися, як і підмінюватися іншими. Схильності — більш стабільні утворення, вони в більшій мірі відображають здатності людини. І батьки, і педагоги намагаються допомогти підлітку усвідомити себе. Для цього вони використовують різні способи: часто пропонують підліткам ознайомитися зі спеціальною літературою на вибір професії, журнальними статтями з описом особливостей особистості людини, самі характеризують особистість підлітка, фіксують увага підлітка на тих чи інших проявах його індивідуальності, консультують дитину з психологом.
Природно, що усвідомлення особливостей власної особистості викликає в підлітка утруднення. Складності самосприйняття збільшуються для підлітків відсутністю в них повноцінного понятійного апарата, необхідного для самопізнання на рівні, що відрізняється від повсякденної свідомості. Це свідчить про необхідність поглибленого знайомства підлітків з основними поняттями, використовуваними в літературі з питань вибору професії, тому що інтуїтивне освоєння підлітками їхнього змісту чревате прикрими непорозуміннями при наступному застосуванні. І тут неоціненна роль спецкурсів по психології для підлітків і юнаків.
Різноманітна інформація, зібрана учнем, про різні аспекти трудової діяльності дозволяє підліткам і їхнім вихователям виявити, краще усвідомити особливості професії в тому чи іншому конкретному випадку. Природно, що вибір професії, виявлення її особливостей, відповідність внутрішньому бажанню — досить складний і тривалий процес. При цьому типові помилки багато в чому можуть бути пов'язані з недостатнім рівнем критичності підлітка. Низький рівень критичності (якщо він спостерігається в підлітка) не дозволяє йому в повному обсязі виявити і дати об'єктивну характеристику власного ставлення. На цьому тлі бачення проблеми як би спрощується, а до варіантів можливих рішень ставляться поверхневі вимоги.
При побудові планів одержання професійного утворення необхідно орієнтувати підлітків на глибокий аналіз їхньої реальної ситуації, формувати в них реалістичні чекання у відношенні можливості задоволення найбільш важливих потреб молодої людини на різних етапах професійного становлення. Соціологи виявили, що в дівчат у цілому більш ідеалізоване, чим у юнаків, уявлення про сферу праці. Наступний життєвий досвід, зміна демографічного статусу помітно змінюють оцінки багатьох професій. Профілактика наступних розчарувань складається у формуванні правильних уявлень про професію на ранніх етапах вибору трудового шляху.
Зразкова схема вивчення обраної професії по аспектах:
1. Загальні зведення про професію:
- значення і поширення професії на ринку праці;
- перспективи розвитку професії, її соціально-суспільна значимість.
2. Характеристика процесу праці:
- сфера (область) діяльності;
- основні професійні обов'язки фахівця, робочі операції;
- робоча поза, засоби праці, пристосування, інструменти;
Розділ 3. Практичне дослідження самовизначення в старшому підлітковому віці
3.1 Проведення експериментального дослідження
Проблема професійного вибору у з іншими компонентами життєвого самовизначення недостатньо розроблена в спеціальній літературі і її детальна проробка дає можливість вийти на рішення дуже багатьох психологічних проблем особистості:
- На визначення значення професійного вибору для людини;
- На типологію зв’язку професійного вибору з життєвим самовизначенням;
- На проблему первинної соціалізації особистості.
До нашого часу в психології не сформульовано єдиного визначення терміну «самовизначення», кожен дослідник по-своєму визначає це поняття, у відповідності із вибраною ним парадигмою. Ще однією особливістю вивчення процесу самовизначення стало його розділення по сферам життєдіяльності чи по психічним процесам, без наступного процесу інтеграції в цілісне утворення. Тому ми вирішили побудувати наше дослідження , з одного боку, вносячи в нього елемент диференціації – розділивши самовизначення на життєве і професійне, вивчаючи його особливості в таких соціальних групах як студенти першого курсу ДВНЗ «КМТК» і учні 10- Б (біологічного) класу СЗШ№126 м. Києва. А з іншого боку, об’єднали отримані дані в цілісне новоутворення, яке відображає взаємозв’язок досліджуваних процесів.
Метою дослідження є особливості взаємозв’язку життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ.
Задача нашого дослідження полягає у вивченні ціннісних орієнтацій студентів першого курсу Київського механіко-технологічного коледжу, і школярів 10 класу СЗШ №126 м. Києва. У дослідження брали участь 30 студентів і 30 школярів.
Загальна вибірка досліджуваних становила 60 осіб . Це студенти ДВНЗ «КМТК» - 30 осіб
і учні 10-Б класу (біологічного) СЗШ №126 м. Києва. Серед яких 75% становлять дівчата і 25% - хлопці.
Розподіл досліджуваних за статтю.
Досліджувані студенти Київського механіко-технологічного коледжу, це студенти, які навчаються на таких спеціальностях: «Діловодство» - 20%, «Соціальна робота» - 43.3%, «Організація виробництва» -13.3% і «Зварювальне виробництво» - 23.4%. Всі студенти жителі сільської місцевості, на даний час проживають у гуртожитку. В цьому гуртожитку я працюю вихователем.
Своє дослідження я розпочала з того, що запропонувала написати студентам твір на тему: «Моє життя у 25 років» . Нажаль хлопці відмовилися оформити свої думки письмово. А от дівчата написали дуже цікаві твори. Всі вони мріють отримати освіту і не просто закінчити коледж, а продовжити навчання в університеті. Студентки впевнені, лише отримавши освіту зможуть претендувати на престижну і високо оплачувану роботу. А робота в свою чергу забезпечить їх матеріально . Матеріальне забезпечення це – наявність житла, автомобіля. Діти мріють мати власний бізнес, свою хоч і не велику фірму. Потім кожна дівчина, як і кожна жінка мріє про щасливу і дружну сім’ю, коханого чоловіка , люблячих дітей і батьків здорових та щасливих, які житимуть поруч . Коледж в якому вчаться дівчата технічний, але переважна більшість із них мріють присвятити своє життя творчості. Наприклад Інна Бурдюк мріє мати власний салон краси, Яна Черкас – фото студію, Таня Ліуш хоче бути співачкою. А Марина Антошина – поетом. Ось її мрії у віршах:
Как быстро летят года
За ними и не успеешь
Как трудно осознавать иногда
Что ты так быстро взрослеешь
Тут вдруг оглянешься тебе 25
И думаешь, что ж я добился
И неужели настолько я слаб
Или где то может быть оступился
Я уверена, что в жизни реально
В 25 достичь высоты
Самые крепкие и самые надежные
Построить себе мосты
Иногда задумаешься
Чего в 25 хочу я
Подумаешь и улыбнешься
Что главное – это семья
Когда у тебя есть поддержка
Когда есть ради кого-то жить
Ведь это так очень важно
Кого-то по жизни любить
Ціннісні орієнтації наших досліджуваних ми вивчали за допомогою методики М. Рокича (див.Додаток І), заснованому на прямому ранжуванні списку цінностей двох класів: цінності-цілі (термінальні) і цінності-засоби (інструментальні). Термінальні цінності визначають сенс життя людини, вказують, що для неї особливо важливо, значимо, цінно; а інструментальні цінності відображають засоби, що обираються для досягнення цілей життя, для реалізації сенсу життя. В якості інструментальних цінностей найчастіше виступають якості особистості, що забезпечують особистісний ріст людини.